Рішення № 35914292, 09.12.2013, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2428/13-ц

2/683/1036/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Бадаєвої Н.О.

з участю: позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, матеріальних збитків за експлуатацію автомобіля, витрат на пальне та ремонт автомобіля, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Тайм Дістрібушн» і просить стягнути на свою користь 64000 грн. заборгованості по заробітної платі, що підлягала виплаті йому при звільненні та 65500 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 17 жовтня 2011 року по 24 травня 2012 року працював в ТОВ «Тайм Дістрібушн» на посаді торгового представника зі ставкою в 7000 грн. за один період, що складався із чотирьох тижнів, тобто 250 грн. в день. Під час прийняття на роботу йому було надано іспитовий термін строком на 1 період із оплатою 0,5 ставки за один період, тобто 125 грн. в день. Про своє звільнення від дізнався лише 12 липня 2012 року, тоді й отримав трудову книжку. Однак, при звільнені з ним не було проведено розрахунку по виплаті заборгованості по заробітній платі, а тому просить стягнути з відповідача цю заборгованість, розмір якої визначив у 64000 грн. Крім того, на підставі ст.117 КЗпП України відповідач, окрім заробітної плати в сумі 64000 грн., повинен сплатити йому 65500 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 12 липня 2012 року по день звернення до суду 07 серпня 2013 року.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 збільшив заявлені ним позовні вимоги (а.с.121-124) і остаточно просить стягнути з ТОВ «Тайм Дістрібушн» на свою користь:

- заборгованість по виплаті заробітної плати при звільненні в сумі 52500 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 86500 грн. за період з 12 липня 2012 року по 07 серпня 2013 року;

- понесені ним матеріальні збитки за експлуатацію на користь відповідача належного йому автомобіля, витрат на пальне та ремонт автомобіля в сумі 32383 грн.;

- моральну шкоду в розмірі 2000000 грн.

Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач вказує, що відповідно до звіту від 06 листопада 2011 року він отримав заробітну плату за два тижні жовтня 2011 року в сумі 1750 грн. та відповідно до звіту від 27 грудня 2011 року отримав аванс в сумі 3500 грн. за листопад 2011 року, тому відповідач заборгував йому 52500 грн. заробітної плати.

Виходячи із середньоденної заробітної плати у 250 грн. також вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 346 прострочених дня до звернення в суд 07 серпня 2013 року становить 86500 грн.

Крім того, відповідно до договору між ним та ТОВ «Тайм Дістрібушн» при виконанні роботи він використовував власний автомобіль Volkswagen Bestel й кошти на пальне і амортизацію розраховувались виходячи з 0,15 грн/км, а тому за період з січня 2012 року по травень 2012 року ним було витрачено 2770 грн. на закупівлю пального, які відповідач йому не компенсував. Також за цей період він витратив 20908 грн. особистих коштів на закупівлю дизпалива для автомобіля, які відповідач також йому не повернув. Крім того, відповідач згідно договору взяв належний йому автомобіль в оренду і зобов»язався компенсувати витрати на ремонт автомобіля. За весь час роботи у відповідача він витратив 8705 грн. власних коштів на ремонт автомобіля, які відповідач також йому не компенсував.

Тому, просить стягнути витрати на ремонт автомобіля, його амортизацію та пальне в сумі 32383 грн.

Також дії відповідача по його незаконному звільненню, постійному зверненню із заявами, скаргами до правоохоронних органів, необхідністю захисту своїх прав у суді завдали йому моральної шкоди, яка полягає у сильних душевних стражданнях та переживаннях, що стало причиною виникнення у нього хвороби серця. Розмір морального відшкодування оцінює у 2000000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги і наполягає на їх задоволенні у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову заперечили, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №25 від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Тайм Дістрібушн» на посаду торгового представника на 0,5 окладу з 17 жовтня 2011 року з випробувальним терміном 1 місяць з оплатою праці згідно штатного розкладу (а.с.19).

Згідно наказу №61 від 24 травня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади торгового представника ТОВ «Тайм Дістрібушн» з 24 травня 2012 року на підставі п.2 ст.41 КЗпП України (у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір»я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу) (а.с.20).

Зазначені обставини підтверджуються також записами у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.87).

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Зі змісту наказу про прийняття ОСОБА_1 на роботу в ТОВ «Тайм Дістрібушн» №25 від 17 жовтня 2011 року вбачається, що позивач був прийнятий на посаду торгового представника на 0,5 окладу з 17 жовтня 2011 року з випробувальним терміном 1 місяць з оплатою праці згідно штатного розкладу.

Згідно штатного розкладу ТОВ «Тайм Дістрібушн», затвердженого заступником директора товариства ОСОБА_2, розмір посадового окладу ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2011 року по березень 2012 року включно становив 675 грн., а з 01 квітня 2012 року по травень 2012 року включно 700 грн. (а.с.76-82).

Судом встановлено, що з наказом про звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений 13 червня 2013 року, про що свідчить його особистий підпис на наказі №61 від 24 травня 2012 року. У цей же день ОСОБА_1 отримав розрахунок по заробітній платі в сумі 696 грн. 86 коп.

Ці обставини підтверджуються оглянутим судом оригіналом наказу №61 від 24 травня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 (а.с.20), повідомленням ТОВ «Тайм Дістрібушн», направленим на адресу ОСОБА_1 24 травня 2012 року про необхідність з»явитись до товариства для отримання розрахунку та трудової книжки (а.с.21), повідомленням про отримання ОСОБА_1 31 травня 2012 року вищезазначеного повідомлення (а.с.22), оглянутим судом оригіналом видаткового касового ордеру №110 від 13 червня 2012 року про отримання ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 696 грн. 86 коп. (а.с.18).

При отриманні копії наказу про своє звільнення ОСОБА_1 в письмовій формі зазначив, що йому не проведено виплату заробітної плати за період з грудня 2011 року по травень 2012 року (а.с.20).

Представники відповідача, заперечуючи проти позову та посилаючись на те, що ОСОБА_1 у повному обсязі виплачувалась заробітна плата, надали суду усі наявні відомості про виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період його роботи в ТОВ «Тайм Дістрібушн».

Із оглянутих судом оригіналів розрахункових документів, наданих представниками відповідача, об»єктивно підтверджено виплату ОСОБА_1 заробітної плати за жовтень 2011 року в сумі 164,10 грн. (а.с.72-73), за листопад 2011 року в сумі 623,66 грн. (а.с.68-71), а також при звільненні за травень 2012 року - в сумі 696,86 грн. (а.с.74).

Жодних доказів на підтвердження виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року включно представники відповідача суду не надали, посилаючись на втрату зазначених відомостей про отримання ОСОБА_1 заробітної плати за цей період. Однак, обов»язок по доведенню виплати заробітної плати працівникові лежить саме на роботодавцеві. Тому, посилання представників на втрату зазначених документів та звернення із цього приводу до правоохоронних органів під час розгляду даної справи, суд не приймає до уваги та приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт проведення повного розрахунку по заробітній платі із ОСОБА_1, а тому на його користь підлягає стягненню невиплачена заробітна плата в розмірі 3683 грн. 10 коп.

При визначені цього розміру суд виходить із даних, наданих відповідачем, що за період роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Тайм Дістрібушн» з 17 жовтня 2011 року по 23 травня 2012 року включно йому було всього нараховано 5167 грн. 72 коп. заробітної плати (а.с.62), та доведених відповідачем розмірів виплати заробітної плати за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та травень 2012 року. Виходячи із вищезазначених даних, розмір заробітної плати, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 становить 3683 грн. 10 коп. (5167,72 грн. 164,10 грн. 623,66 грн. 696,86 грн. = 3683,10 грн.).

Будь-якого іншого розрахунку розміру невиплаченої заробітної плати позивачу, представники відповідача суду не надали.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, грошова компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені цьому працівникові в день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок і виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з подальшими змінами).

Відповідно до п.8 вищезазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число робочих відпрацьованих днів.

Враховуючи, що у травні 2012 року ОСОБА_1 не відпрацював повний місяць через звільнення, то для розрахунку суд бере заробітну плату за останні повні відпрацьовані позивачем місяці перед звільненням, тобто за березень та квітень 2012 року. Розмір заробітної плати ОСОБА_1 згідно штатного розпису у березні 2012 року склав 675 грн., у квітні 2012 року 700 грн. За цих два місяці число робочих днів склало: у березні 21 день, у квітні 20 днів. А тому розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 33 грн. 54 коп. ((675 грн. + 700 грн.) : (21 день +20 днів) = 33 грн. 54 коп.).

Оскільки днем фактичного розрахунку із відповідачем є дата ухвалення судом даного рішення, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 травня 2012 року по 03 грудня 2013 року, що складає 385 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 12912 грн. 90 коп. (33,54 грн. х 385 днів = 12912,90 грн.).

Згідно роз»ясень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов»язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов»язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на викладене, при виплаті стягнутих на користь позивача сум відповідачу слід утримати прибутковий податок та інші обов»язкові платежі.

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що невчасна виплата відповідачем заробітної плати, необхідність звернення до суду за захистом свого порушеного права призвела до моральних страждань позивача, які виявились у втраті ним нормальних життєвих зв»язків, у додаткових зусиллях для організації свого життя, необхідності в судовому порядку захищати своє порушене право. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає, що достатньою компенсацією позивачу на відшкодування моральної шкоди буде сума коштів в розмірі 1000 грн.

При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, суд враховує також рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яке є обов»язковим до виконання на території України, і яким дано офіційне тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв»язку із положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв»язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільнені сум, фактично з ним розрахувався.

При цьому, в рішенні зазначено, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Оскільки днем фактичного розрахунку з позивачем є дане рішення суду, тому позивач не пропустив визначений законом тримісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилаючись на розмір заробітної плати в сумі 7000 грн. в місяць, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що саме в такому розмірі йому мала виплачуватись заробітна плата відповідачем. Крім того, такі його твердження спростовуються наказом №25 від 17 жовтня 2011 року про прийняття його на посаду торгового представника на 0,5 окладу з оплатою праці згідно штатного розкладу, а також дослідженими судом оригіналами штатного розпису.

Суд не приймає також до уваги і вважає неналежним доказом виплати ОСОБА_1 заробітної плати надані ним не завірені належним чином ксерокопії видаткових накладних, у яких містяться записи ОСОБА_1, що ним в рахунок заробітної плати отримано 1750 грн. за жовтень 2011 року та 3500 грн. за листопада 2011 року (а.с.133-134).

Не підтверджено позивачем також і тієї обставини, що між ним та ТОВ «Тайм Дістрібушн» існували будь-які договірні відносини щодо оренди належного йому автомобіля Volkswagen Bestel, а тому його вимоги про стягнення з відповідача 32383 грн. матеріальних збитків по експлуатації цього автомобіля, витрат на пальне та його ремонт задоволенню не підлягають.

Не заслуговують на увагу і посилання представників відповідача на те, що відсутність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 підтверджена постановою слідчого СВ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 20 травня 2013 року про закриття кримінального провадження, винесеною в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12013240010002403 від 27.03.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, оскільки наявність цієї постанови не позбавляє обов»язку відповідача в межах розгляду цивільної справи довести відсутність будь-якої заборгованості по заробітній платі перед позивачем. Крім того, зі змісту акту позапланової документальної перевірки ТОВ «Тайм Дістрібушн» №542/22-2/36482038, проведеної 17 квітня 2013 року ДПІ у м. Чернівцях, на підставі якого винесено вищезазначену постанову про закриття кримінального провадження від 20 травня 2013 року, вбачається, що позапланова перевірка ТОВ «Тайм Дістрібушн» проведена з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов»язкових платежів) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, а щодо виплати заробітної плати, то у акті лише зазначено, що «перевіркою не встановлено виплату заробітної плати менше законодавчо встановленого рівня» (а.с.100-111). Тобто, у зазначеному акті не встановлено факту відсутності заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1

Оскільки при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 звільнявся від сплати судового збору, тому на підставі ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягнення з відповідача в дохід держави, а саме: 229 грн. 40 коп. судового збору за вимоги майнового характеру та 114 грн. 70 коп. - за немайнові вимоги, а всього 344 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 94, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» на користь ОСОБА_1 3683 грн. 10 коп. заборгованості по заробітній платі, 12912 грн. 90 коп. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Вказані суми визначено без урахування прибуткового податку та інших обов»язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Дістрібушн» на користь держави 344 грн. 10 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: