Рішення № 35914270, 09.12.2013, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/492/13-ц

2/683/450/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

секретаря: Бадаєвої Н.О.

з участю: позивачки ОСОБА_2;

представника позивачів-адвоката ОСОБА_3;

відповідачки ОСОБА_4 та її представника

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року позивачі звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказують, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. Відповідачка проживає над їхньою квартирою поверхом вище у квартирі №21. 02 січня 2013 року ними було виявлено, що належну їм квартиру затоплено з вини відповідачки ОСОБА_4, про що Старокостянтинівською ЖЕК складено відповідний акт. В результаті затоплення зазнали пошкодження стеля у ванній кімнаті, туалеті, коридорі та дитячій кімнаті, а також у цих кімнатах було пошкоджено шпалери. В результаті залиття квартира потребує відновлювального ремонту вартістю 2116 грн. Крім того, через затоплення квартири вони пережили стрес та незручності, змушені звертатись до суду за захистом своїх права, а також змушені будуть докладати додаткових зусиль для проведення відновлювального ремонту у квартирі, через що просять також стягнути із відповідачки на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

В ході судового розгляду справи позивачі збільшили заявлені позовні вимоги і остаточно просять стягнути з відповідачки на свою користь 5631 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 29 квітня 2013 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачки залучено Старокостянтинівську ЖЕК.

В судовому зсіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що у квартирі АДРЕСА_1 вона із сином ОСОБА_6 на момент затоплення не проживали, однак із періодичністю 2-3 дня вона навідувалась у квартиру. Зазначає, що 05 чи 06 грудня 2012 року під час чергового візиту до квартири вони виявила у туалеті повно води, а на стелі у ванній, дитячій, коридорі та туалеті плями. Воду вона зібрала, а коли ввечері знову прийшла до квартири, то виявила, що у цих кімнатах шпалери відстали від стіни. Про даний інцидент вона повідомила сина ОСОБА_6 та сусідку ОСОБА_7 Коли син повернувся із-за кордону додому, то звернувся в Старокостянтинівську ЖЕК і 03 січня 2013 року було складено відповідний акт.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечила та вказала, що 03 грудня 2012 року ввечері у неї в квартирі вирвало лічильник води, однак воду зразу ж було перекрито, а на наступний день 04 грудня 2012 року про інцидент вона повідомила у КП «Водоканал», яке усунуло поломку. Вказує, що воду перекрили одразу ж як почули, що в туалеті шумить вода, і зазначила, що вода у неї була тільки в туалеті, а тому від цього у квартирі позивачів не могло бути ніяких слідів, тим більше у дитячій кімнаті, ванній та коридорі.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_5 проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачами не надано жодних доказів того, що затоплення їх квартири сталось саме з вини ОСОБА_4 Акт, який складений Старокостянтинівською ЖЕК є неналежним доказом вини ОСОБА_4, оскільки він складений у її відсутність та майже через місяць після виявлення затоплення. Крім того, інші сусіди сторін не відчули ніякого затоплення і ніхто з цього приводу до відповідачки не звертався.

Представник третьої особи Старокостянтинівської ЖЕК ОСОБА_8 в останнє судове засідання не з»явився, подавши письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника, покладаючись при вирішенні спору на думку суду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться на першому поверсі п»ятиповерхового будинку та належить позивачам на праві спільної часткової власності у рівних частках кожному. Квартира АДРЕСА_2 знаходиться поверхом вище над квартирою №18 і належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та її малолітньому сину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

03 грудня 2012 року у квартирі АДРЕСА_2 через виривання фільтра по різьбі біля лічильника у туалетній кімнаті стався витік води, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_1. Внаслідок затоплення квартира №18 потребує відновлювального ремонту вартість якого становить 5631 грн.

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.29 на звороті), технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.29), свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.30), витягом про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 №5553214 від 23 листопада 2004 року (а.с.31), свідоцтвом про народження ОСОБА_9 (а.с.73), актом комісії КП водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» №10 від 06 грудня 2012 року, згідно якого 04 грудня 2012 року у квартирі АДРЕСА_2 зафіксовано факт виривання у туалеті фільтру лічильника по різьбі, внаслідок чого відбувся витік води (а.с.32), даними КП водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал», згідно яких ОСОБА_4 04 грудня 2012 року о 09 годині 30 хвилин зверталась до диспетчерської служби підприємства з приводу виривання фільтра біля лічильника й вказану поломку було усунуто шляхом заміни фільтра (а.с.53).

Той факт, що 03 грудня 2012 року ввечері у квартирі АДРЕСА_3 мав місце витік води у туалеті не заперечувала в судовому засіданні і відповідачка ОСОБА_4

Факт витоку води в туалеті у квартирі АДРЕСА_3 03 грудня 2012 року підтвердила і допитана в якості свідка мати відповідачки ОСОБА_10

Допитана судом свідок ОСОБА_11 майстер КП «Водоканал» також підтвердила, що 04 грудня 2012 року у квартирі відповідачки вона разом із бригадою проводили заміну фільтра у лічильнику в туалеті. При цьому загальний кран води був перекритий, в туалеті на той час води не було, однак відчувалась волога.

У акті, складеному 03 січня 2013 року комісією Старокостянтинівської ЖЕК та затвердженому її начальником ОСОБА_12, встановлено факт затоплення квартири АДРЕСА_1 та зафіксовано сліди затоплення стелі та стін у коридорі, туалеті, ванній кімнаті та дитячій кімнаті цієї квартири.

Допитана судом свідок ОСОБА_13 майстер Старокостянтинівської ЖЕК, яка складала зазначений акт, показала, що у акті від 03 січня 2013 року нею було лише зафіксовано наслідки затоплення. Оскільки власники квартири №21 не були присутні при огляді квартири, то причини затоплення нею не встановлювались, а були записані зі слів ОСОБА_6 Свідок вказала, що по слідах затоплення було видно, що воно мало місце раніше, оскільки плями на стелі та стінах були не свіжі, а вже підсохли, а те, що затоплення мало місце з верхньої квартири було видно по слідах затоплення, які мали місце на стелі та у верхній частині стін.

Про наявність жовтих плям на стелі та стінах у туалеті, ванній кімнаті, коридорі та у дитячій кімнаті в квартирі позивачів стверджували і допитані судом свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_14

Оскільки з часу затоплення позивачі не проводили у належній їм квартирі ремонту, то наслідки затоплення були зафіксовані і експертом ОСОБА_15, який 21 жовтня 2013 року проводив безпосереднє обстеження квартири АДРЕСА_4 та виявив у коридорі, туалеті, ванній кімнаті та дитячій кімнаті на стелі у місцях стиків залізобетонних плит перекриття волосяні тріщини і плями коричневого кольору, а також часткове відставання шпалер, на яких маються місцями іржаві плями.

Згідно висновку експерта №6-50-13 від 23 жовтня 2013 року розмір матеріального збитку заподіяного власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок її затоплення становить 5631 грн. у випадку проведення робіт по ремонту квартири господарським способом виконання робіт. Саме цю суму позивачі просять стягнути з відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 4 і 5 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов»язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В силу ст.322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оцінивши в сукупності усі надані докази, суд вважає, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталось через витік води у квартирі №21, у туалеті якої 03 грудня 2012 року мало місце виривання фільтру лічильника по різьбі.

Внаслідок цих подій позивачам завдано майнової шкоди в розмірі 5631 грн., яка підлягає стягненню лише з відповідачки ОСОБА_4, оскільки інший співвласник квартири №21 її син є малолітнім, на користь кожного із позивачів в рівних частках, тобто по 2815 грн. 50 коп. кожному (5631 грн. : 2 = 2815 грн. 50 коп.).

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд також вважає, що з вини ОСОБА_4 позивачам заподіяно моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку із пошкодженням їх майна, необхідністю вживання додаткових заходів щодо відновлення цього майна, необхідністю захисту свого порушеного права у судовому порядку. Тому, виходячи із принципів розумності та справедливості розмір моральної шкоди кожному із позивачів суд визначає в розмірі по 250 грн., що на думку суду є достатньою компенсацією заподіяних їм втрат морального характеру.

Посилання відповідачки ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 на те, що позивачами не доведено, що затоплення їх квартири сталось саме з вини ОСОБА_4 на увагу не заслуговують.

Так, в силу положень ст.ст. 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов»язкових умов: 1) наявність шкоди; 2) протиправність дій заподіювача шкоди; 3) причинний зв»язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; 4) вина в заподіянні шкоди.

Таким чином деліктна відповідальність, за загальним правилом, настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв»язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов»язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об»єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Досліджені судом докази вказують, що власник квартири №21 ОСОБА_4 не здійснювала належного контролю за справністю сантехнічного обладнання цієї квартири, не забезпечила його належний ремонт та утримання. Ця неправомірна бездіяльність ОСОБА_4 призвела до витоку води і знаходиться у прямому причинному зв»язку із завданою позивачам шкодою.

Крім того, законодавство в деліктних зобов»язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачку покладається обов»язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачам.

ОСОБА_4 не довела відсутності своєї вини чи причетності інших осіб до заподіяння шкоди. Позивачі ж навпаки довели протиправність дій відповідачки по залиттю їхньої квартири, розмір шкоди і причинний зв»язок між ними.

Крім того, матеріалами справи не підтверджується вина інших осіб в залитті квартири, належної позивачам.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо затоплення квартири відповідачів по вині відповідачки ОСОБА_4, а тому з неї на користь кожного із позивачів підлягає стягненню по 2851 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та по 250 грн. моральної шкоди.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень ст.88 ЦПК України та стягує з відповідачки на користь позивачів понесені ними судові витрати.

Оскільки витрати по оплаті судового збору при подачі позову понесені позивачем ОСОБА_6, що підтверджується квитанціями від 20.02.2013 року (а.с.1) та від 01.03.2013 року (а.с.10), тому судові витрати по сплаті судового збору в сумі 344 грн. 10 коп. (229,40 грн. + 114,70 грн. = 344,10 грн.) підлягають стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_6

У відповідності з ч.3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також витрати, пов»язані із проведенням судових експертиз.

Згідно квитанції від 18.10.2013 року (а.с.121) позивачка ОСОБА_2 сплатила за проведення судової будівельно-технічної експертизи по даній справі 1500 грн., а тому ці витрати підлягають стягненню на її користь з відповідачки.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79 ч.3, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.316 ч.1; 319 ч.4, ч.5; 322; 1166 ч.1, ч.2; 1167 ч.1 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_6 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2815 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, завданої затопленням квартири, 250 грн. моральної шкоди, а також 1500 грн. судових витрат, а всього 4565 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 2815 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, завданої затопленням квартири, 250 грн. моральної шкоди, а також 344 грн. 10 коп. судових витрат, а всього 3409 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: