Рішення № 35914034, 03.12.2013, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2749/13-ц

Провадження № 2/663/902/13

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Скадовськ

Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого, суддіПухальського С.В.,

при секретаріБезердян І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що з 2007 р. у неї вдома утримувалась собака породи «Ши-тцу», за кличкою «Боня», яка була придбана позивачкою за 8000 грн. У звязку з вагітністю та перебування позивачки на лікуванні, в травні 2013 р. вона тимчасово віддала собаку на утримання своїй матері ОСОБА_4, яка на літо поїхала до приватного будинку по вул. Шкільна, 13 с. Хатки Скадовського району. 10.06.2013 р. від матері дізналася, що сусідська собака загризла її собаку породи «Ши-тцу». По даному факту дільничним інспектором Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_2 В результаті загибелі собаки, позивачка перенесла тяжку морально-психологічну травму, душевні страждання, оскільки собака протягом шести років мешкала в її родині, була улюбленцем її сімї та фактично вважалася її членом. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 27 896 грн., яка складається з: 8000 грн. вартість собаки, 84 грн. витрати на лікування (щеплення) собаки, 19 812 грн. витрат на утримання (годування) собаки та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2013 р. до участі в справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, уточнила та збільшила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах матеріальні збитки в розмірі 27 896 грн., 5000 моральної шкоди, судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 393, 66 грн., витрати на послуги перекладача в розмірі 100 грн., витрати, повязані з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту в розмірі 845, 16 грн. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, як пояснив її представник ОСОБА_6, позивачем не надано доказів на підтвердження факту та причини загибелі її собаки, як і доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спів мешкають. Крім того, вважав необґрунтованими позовні вимоги в частині нарахування матеріальних збитків з підстав ненадання доказів на підтвердження витрат на лікування та годування собаки, та моральної шкоди, з підстав її недоведеності.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за тиждень до смерті собаки породи «Ши-тцу», батько позивачки сказав йому, що отруїть його кота, бо той ходить до них до двору та робить шкоду. 08.06.2013 р. він виявив, що його кіт був мертвий, тому вважав, що собака позивачки міг отруїтися.

Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступного.

Статтею 180 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу чистопородної собаки від 15.11.2007 р. ОСОБА_7, яка після реєстрації шлюбу в 29.09.2012 р. змінила прізвище на Костяна, придбала в ОСОБА_8 собаку породи «Шит-цу», ІНФОРМАЦІЯ_1, за ціною 8000 грн.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що її донька ОСОБА_1 є власником собаки породи «Ши-тцу» по кличці «Боня». Донька завагітніла й вона з чоловіком у травні 2013 р. забрали вказану собаку в с. Хатки, де в них є будинок по вул. Шкільна, 13. Вранці 10.06.2013 р. знаходячись в кухні вказаного будинку, почула виски собаки. Коли підбігла, побачила, що на їх подвірї собака чорного кольору, яка належить ОСОБА_3, тріпає за тулуб їх собаку «Боню». Вона почала відганяти собаку від «Боні», почала кричати, в цей час підбігли її чоловік та їх сусідка ОСОБА_9 й вони відігнали собаку ОСОБА_3 Вона підійшла до своєї собаки, але той вже майже не дихав та через декілька хвилин помер, в звязку з чим вона не стала їхати до ветеринарної лікарні. В подальшому було викликано дільничного міліції, який склав відносно ОСОБА_2 протокол, оскільки вона співмешкає з ОСОБА_3

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_3 пояснив, що вранці 10.06.2013 р. мав намір відвезти сина ОСОБА_2 до райвійськкомату, в цей час до нього прибігла ОСОБА_7 та повідомила, що його собака загриз її собаку. Після чого ОСОБА_7 сіла до нього в автомобіль і сказала везти її до ветлікарні, коли він взяв собаку ОСОБА_7, то побачив, що дана собака мертва, при цьому якихось пошкоджень чи крові на ній не бачив. Також зазначив, що в нього вівчарки чорного кольору ніколи не було.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що влітку 2013 р., вранці почула собачий виск, коли вибігла на вулицю, побачила, що біля лавочки будинку № 13 по вул. Шкільна, належний ОСОБА_4, собака чорного кольору, яка належить ОСОБА_3, тріпає собаку ОСОБА_4, разом з нею вони почали кричати на дану собаку, вона кинула палку в неї і коли чорна собака відбігла, підійшовши, побачили, що собака на прізвисько «Боня» вже майже не дихав. Також зазначила, що в собаки, який загриз собаку ОСОБА_7 та належить ОСОБА_3, замість ошийника була капронова панчоха, вона неодноразово відвязувалася й бігала по вулиці, траплялися випадки коли вказана собака давила сусідських каченят, при цьому ОСОБА_3 не звертав уваги на зауваження. Пізніше чула, як ОСОБА_3 сказав, що відвіз вказану собаку в смт. Каланчак на ферму.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що в день інциденту, вона рано вранці ходила по хліб, коли повернулася, то побачила, що ОСОБА_4 тримає свою собачку, яка вже була мертвою. Також зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спів мешкають, до цього інциденту в них на подвірї був собака темного окрасу, який часто відвязувався та бігав по вулиці. Пізніше дізналася, що після інциденту ОСОБА_3 відвіз свою собаку в смт. Каланчак.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що вранці 10.06.2013 р. почув собачий виск, коли підійшов, побачив, що собака ОСОБА_3 давила їхню собачку «Боню», взявши зубами за хребет. На крики також вибігла сусідка ОСОБА_9 та його дружина, коли відігнали собаку, то собачка «Боня» вже не подавав ознак життя. Пізніше приїхав дільничний міліції та склав відповідні документи. Також зазначив, що ОСОБА_3 вже близько року спів мешкає з ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що в ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які близько року разом проживають ІНФОРМАЦІЯ_2 була висока собака темного кольору вагою близько 40 кг., яка часто відвязувалася й бігала по вулиці. Вдень 10.06.2013 р. ОСОБА_3 її підвозив до с. Хатки, по дорозі він розповів їй, що його собака задушив собаку ОСОБА_4 і він відвіз свою собаку на ферму.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що проживає разом з матірю ОСОБА_2 та сестрою по вул. Радянська, 43 с. Хатки Скадовського району, в них є собака, який прив'язаний на подвірї вказаного будинку. Про інцидент 10.06.2013 р. нічого не знає, зазначив, що того дня він вранці прийшов на вул. Шкільну, щоб ОСОБА_3 відвіз його до райвійськкомату, побачив, що ОСОБА_4 тримала свою собаку й сказала щоб він забрав його собаку, неподалік побачив чорну собаку, яку він погукав, але та ніяким чином не відреагувала. Також зазначив, що вказану чорну собаку раніше ніколи не бачив.

Допитаний в якості свідка дільничний Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_14 пояснив, що 11.06.2013 р. відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП. На момент складання вказаного протоколу ОСОБА_2 пояснювала, що вона спів мешкає з ОСОБА_3, тому собака, яка загризла собаку ОСОБА_4, також належить і їй. Під час складання протоколу, ОСОБА_2 пояснювала, що її син проходив по вулиці й побачив, що їхня собака відвязана та почав заганяти її до двору. Потім їм повідомили, що їх собака, під час того як вона відвязалася та бігала по вулиці, загризла собача ОСОБА_4 Як повідомили йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказану собаку відвезли на якусь ферму. При цьому, від ОСОБА_2 будь-яких заперечень чи зауважень до протоколу не надходило. Також свідок ОСОБА_14 зазначив, що він померлої собаки ОСОБА_4 не бачив, оскільки остання йому повідомила, що собака померла та її поховали.

11.06.2013 р. відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. Згідно вказаного протоколу, 10.06.2013 р. близько 07.30 год. в с. Хатки Скадовського району по вул. Шкільній на подвірї № 13 собака породи вівчарка, яка належить ОСОБА_2, перебуваючи без привязі загризла собаку породи «Шитцу», яка належала ОСОБА_4 Як вбачається із пояснень ОСОБА_2 до вказаного протоколу, остання не заперечувала того факту, що собака належала їй спільно з цивільним чоловіком ОСОБА_3 Постановою судді Скадовського районного суду Херсонської області від 19.07.2013 р., на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Постанова набрала чинності 30.07.2013 р.

Таким чином, судом встановлено, що собака відповідачів була без намордника, знаходилась не на ізольованій території, тим самим відповідачі порушили п.п. 1.1, 1.3 Правил утримання собак, котів на території Птахівської сільської ради, затверджені рішенням ХХХ сесії ІV від 10.06.2006 р. № 176 та п.п. 3,4,6 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених спільним наказом Міністерства житлово-комунального господарства, Міністерства сільського господарства і Міністерства охорони здоровя від 17.06.1980 р.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження», шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Отже, внаслідок винних дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що виразилося в неправильному утриманні собаки за ознаками схожої на породу «Вівчарка» - незабезпечення обставин для запобігання можливості її втечі, допуску її вільного вигулу за межами двору, відсутності добре огородженої території, не забезпеченні належної міцності ошийника на собаці, неутримання її на привязі, сталася загибель собаки позивачки, чим заподіяли їй матеріальну та моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачами в рівних частинах.

Згідно положень ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки представником позивача не надано суду будь-яких доказів на підтвердження витрат на утримання (годування) собаки породи «Ши-тцу» на суму 19 812 грн., то в цій частині позов задоволенню не підлягає, як і в частині відшкодування витрат, понесених на лікування (щеплення) собаки, оскільки довідка лікаря ветеринарної медицини від 02.09.2013 р. підтверджує наявність щеплення, при цьому суду не надано доказів придбання вакцини за певну суму коштів, а інформацію з Інтернет ресурсів, суд вважає недопустимим доказом. Тому відшкодуванню підлягає лише вартість собаки, яка згідно договору купівлі продажу чистопородної собаки, становить 8000 грн.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість та наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

З підстав наведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що сума стягнутої на користь позивача моральної шкоди повинна становити в розмірі 2000 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах.

Суд не приймає до уваги акт начальника Птахівської ветеринарної дільниці від 28.11.2013 р. про відсутність на момент обстеження господарства по вул. Шкільна, 9, де проживає ОСОБА_3, темного собаки за ознаками породи «Вівчарка», оскільки вказаний акт складено по спливу тривалого часу після події, яка сталася 10.06.2013 р. й після предявлення позову про відшкодування збитків, крім того, свідки ОСОБА_4 ОСОБА_9, вказували, що собаку, який задушив собаку позивачки, бачили раніше на подвірї ОСОБА_3, також свідки пояснили, що після інциденту ОСОБА_3 відвіз вказану собаку на якусь ферму. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_13 сина відповідачки по справі, оскільки його покази суперечать первинним поясненням ОСОБА_2 до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2013 р. відносно неї та показам свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_9, і тому суд не приймає його покази до уваги. Суд також критично відноситься до тверджень відповідачів, що вони не спів мешкають, оскільки свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили спільне проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_2, крім того згідно пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2013 р., ОСОБА_2 пояснювала, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з цивільним чоловіком ОСОБА_3 та дітьми, тому суд не приймає до уваги довідку Птахівської сільської ради від 16.07.2013 р. про склад сімї ОСОБА_2, яка видана на підставі по господарської книги. Також суд критично ставиться до показів ОСОБА_3 допитаного в якості свідка, щодо заперечення ним наявності в нього собаки за ознаками схожої на вівчарку, оскільки вони також спростовуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, крім того, після залучення його по справі в якості співвідповідача, ОСОБА_3 почав стверджувати, що собака позивачки могла отруїтися. З наведених підстав суд розцінює таку позицію ОСОБА_3 як обраний ним спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за винні дії.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає, частковому задоволенню.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, серед інших, належать: витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням перекладачів.

Позивачем по справі сплачено судовий збір у розмірі 393,66 грн., також представником позивача надано докази витрат на послуги перекладача в розмірі 100 грн., витрат, понесених на переїзд представника до іншого населеного пункту в розмірі 845,16 грн., які з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, також підлягають частковому стягненню в рівних частинах з відповідачів, що відповідає вимогам статті 88 ЦПК України, (27 896 грн. розмір матеріальних збитків, предявлених до стягнення : 8000 грн. розмір матеріальних збитків, які підлягають стягненню = 3,48; 1338,82 грн. понесені позивачем судові витрати : 3,48 = 384,72 грн.).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 84, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, матеріальний збиток в розмірі по 4000 грн. (чотири тисячі гривень) та моральну шкоду в розмірі по 1 000 грн. (одна тисяча гривень) з кожного .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, судові витрати по сплаті судового збору, послуги перекладача та витрати, повязані з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту, в розмірі по 192, 36 грн. (сто девяносто дві гривні 36 коп.) з кожного .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Пухальський С.В.