Рішення № 3591374, 18.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/17

18.03.09

За позовом Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами м. Києва

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

про визнання договорів укладеними,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Горденюк Я.В.,

від відповідача Бескоровайний О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2008 року Державне видавництво “Преса України” Державного управління справами звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено п’ять договорів про постачання електричної енергії №№ 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р., згідно з якими відповідач зобов’язався постачати йому електричну енергію, а він –в свою чергу –оплачувати її вартість.

У жовтні 2008 року відповідач запропонував йому привести вищевказані договори у відповідність до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 р. (далі - Привила) та надіслав йому на підписання додаткові угоди до кожного з цих договорів.

Він висловив заперечення щодо умов п. 2.3.7 договору, запропонувавши його виключити, п. 2.4, запропонувавши доповнити його положеннями щодо забезпечення наявності, обслуговування, повірки, дооснащення, реконструкції, заміни засобів обліку, встановлених на площадках вимірювання, та запропонував доповнити договір п. 4.5 щодо встановлення гарантій виконання сторонами своїх зобов’язань за договорами про постачання електричної енергії, про що надіслав відповідачу по два примірники протоколів розбіжностей разом з підписаними додатковими угодами.

Зазначав, що оскільки відповідач, який є монополістом на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом у м. Києві, пропустив встановлений ч. 7 ст. 181 ГК України строк звернення до суду за врегулюванням розбіжностей, то його пропозиції були прийнятими, а договори про постачання електричної енергії укладеними в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. з протоколами розбіжностей від 12 листопада 2008 р.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, визнати вищевказані договори про постачання електричної енергії укладеними в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р., а також зобов’язати відповідача виконувати в натурі зобов’язання за цими договорами у зміненій редакції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, вказуючи на те, що внесення змін до існуючих договорів неможливо здійснювати у загальному порядку укладення господарських договорів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено п’ять договорів про постачання електричної енергії №№ 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р., згідно з якими відповідач зобов’язався постачати позивачу електричну енергію, а останній –оплачувати вартість спожитої електричної енергії на умовах договору.

У відповідності до вимог абз. 2 п. 5.1 Правил укладення договору на постачання електричної енергії є обов’язковим для сторін по справі.

Листом № 048-61-8628 від 15 вересня 2008 р. позивач запропонував відповідачу привести укладені між сторонами договори про постачання електричної енергії у відповідність до Правил, надіслав додаткові угоди до цих договорів, та попередив позивача, що у разі непідписання до 15 листопада 2008 р. цих угод, договори про постачання електричної енергії залишаться в попередній редакції, однак на 2009 рік ці договори продовжені не будуть.

Позивач висловив заперечення щодо умов п. 2.3.7 додаткової угоди, запропонувавши його виключити, п. 2.4, запропонувавши доповнити його положеннями щодо забезпечення наявності, обслуговування, повірки, дооснащення, реконструкції, заміни засобів обліку, встановлених на площадках вимірювання, та запропонував доповнити додаткову угоду п. 4.5 щодо встановлення гарантій виконання сторонами своїх зобов’язань за договорами про постачання електричної енергії, про що склав протоколи розбіжностей, які разом з підписаними додатковими угодами надіслав відповідачу листом №103-1398к/1 від 12 листопада 2008 р.

Відповідно до наявного у матеріалах справи повідомлення Київського міського територіального відділення АМКУ № 26-6/648 від 2 грудня 2008 р., відповідач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах території м. Києва.

Згідно ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідач отримав протоколи розбіжностей позивача 18 листопада 2008 р., що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення № 926523.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 7 ст. 181 ГК України у разі незгоди із пропозиціями позивача відповідач повинен був звернутися до суду із позовом про врегулювання розбіжностей до 8 грудня 2008 р.

Доказів звернення до суду відповідача з відповідним позовом суду не надано.

Листом № 048-61-11649 від 19 грудня 2008 р. відповідач повідомив позивача, що протоколи розбіжностей ним не прийняті, також повідомив про розірвання договорів про постачання електроенергії у разі непідписання позивачем цих договорів у запропонованій ним редакції.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, що внесення змін до існуючих договорів не регулюється ст. 181 ГК України і не передбачає стадії розгляду протоколу розбіжностей, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України зміна договору допускається за згодою сторін.

У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється.

З огляду на наведене, укладання угоди про зміну договору (зміну прав і обов’язків сторін) є укладанням самостійного договору, а отже укладання угоди про зміну договору регулюється ст. 181 ГК України з урахуванням особливостей, встановлених ст. 188 ГК України.

Таким чином, враховуючи, що протягом 20 днів з моменту одержання протоколів розбіжностей відповідач не звернувся до суду з позовом про врегулювання непогоджених розбіжностей та після закінчення строку дії договорів у попередній редакції фактично продовжив поставляти позивачу електричну енергію, то у відповідності до ч. 7 ст. 181 ГК України договори про постачання електричної енергії є укладеними в редакції додаткової угоди від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р.

У ході розгляду справи судом було досліджено запропоновані позивачем у протоколах від 12 листопада 2008 р. зміни до нової редакції договорів про постачання електричної енергії на предмет відповідності цих пропозицій вимогам чинного законодавства.

Так, згідно з протоколами розбіжностей позивач запропонував відповідачу виключити з тексту нової редакції договорів пункт 2.3.7 та запропонував доповнення до пунктів 2.4. та 4.5.

Пунктом 2.3.7 нової редакції договорів про постачання електричної енергії в редакції відповідача на позивача покладено обов’язок забезпечити засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні розрахункові періоди 50 тис. кВтг і більше.

У відповідності до п. 3.13 Правил планова заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку електричної енергії здійснюється за рахунок власника цих засобів обліку. Положення аналогічного змісту наведено і у пункті 7.4. типового договору про постачання електричної енергії, що є додатком №3 до цих Правил, та у листі НКРЕ № 1087/11/17-07 від 24 березня 2007 р.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 179 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно додатку № 12 до договору про постачання електричної енергії від 14 червня 2005 р. №10109 (о/р 10109011) на площадках вимірювання, до яких поставляється електроенергія за цим договором, встановлені засоби обліку, які є власністю відповідача. Враховуючи наведене, планова заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку, які вказані у додатку № 12 до цього договору, у відповідності до п. 3.13 Правил, п. 7.4. типового договору повинна здійснюватись силами і за рахунок відповідача як власника цих засобів обліку.

Отже, пункт 2.3.7 нової редакції договору № 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р., запропонований відповідачем, суперечить п. 3.13 Правил, п. 7.4. типового договору, є відступом від умов типового договору, що згідно ч. 4 ст. 179 ГК України не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність і відповідність Правилам запропонованого позивачем у протоколі розбіжностей виключення з умов цього договору п. 2.3.7.

У відповідності до п. 3.20 Правил локальне устаткування збору і обробки даних має встановлюватись лише на тих площадках вимірювання, які мають приєднану потужність електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні розрахункові періоди 50 тис. кВтг і більше.

Згідно з додатками до договорів №№ 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р. за цими договорами поставляється електроенергія до площадок вимірювання, які мають приєднану потужність від 5 до 80,5 кВтг.

Враховуючи наведене, вказані площадки вимірювання не підлягають обладнанню засобами диференційованого (погодинного) обліку електроенергії та локальним устаткуванням збору і обробки даних, а отже включення до нової редакції цих договорів пункту 2.3.7, який передбачає обов’язок встановлювати вищевказане обладнання суперечить п. 3.20 Правил.

Суд вважає запропоновані позивачем доповнення до пункту 2.4 нової редакції договорів такими, що конкретизують положення п. 7.4. типового договору та повністю відповідають п. 3.13 Правил.

Запропоновані позивачем до включення у договори умови п. 4.5 не порушують прав жодної з сторін договорів та ґрунтуються на принципах паритетності і збалансованості прав та обов’язків сторін за договором.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами м. Києва задовольнити.

Визнати договори про постачання електричної енергії №№ 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р. між Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, код 05905668) та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) укладеними в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р.

Зобов’язати Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) виконувати в натурі перед Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, код 05905668) обов’язки, встановлені договорами про постачання електричної енергії №№ 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р. в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) на користь Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, код 05905668) 425 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар