Постанова № 35913625, 29.11.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/5123/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона, у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Сноп А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про стягнення грошової допомоги на оздоровлення, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради на його користь допомогу на оздоровлення за 2012 рік, передбачену ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, виходячи з її розміру на момент виплати, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, і з цього приводу перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради з 19.08.2002 року та, відповідно, має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі пяти мінімальних заробітних плат. На неодноразові звернення позивача до відповідачів на протязі 2012-2013 років за отриманням згаданої допомоги, ніяких дій з боку останніх щодо її виплати здійснено не було. Свою відмову відповідачі пояснювали відсутністю коштів для виплати позивачу вказаної допомоги. Вважає, невиконання відповідачем чинного законодавства щодо сплати йому, особі, що має відповідний соціальний статус, грошової допомоги за 2012 рік у належному розмірі, тобто в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, є незаконною, у звязку із чим просить поновити порушені позивачем його права у спосіб, зазначений у резолютивній частині адміністративного позову.

У судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі із викладених у позовній заяві підстав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, заявлений позивачем адміністративний позов не визнав, та просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Надав також суду заперечення у письмовому вигляді, які в суді повністю підтримав, згідно яких відповідачі зазначали про те, що відповідачі не є власником коштів, чи спеціальних фондів, по виплаті вказаної позивачем соціальної допомоги, у звязку із чим не мають відповідних повноважень щодо виплати будь-якої соціальної допомоги відповідним категоріям громадян. Вказували про те, що контроль за виплатою відповідної допомоги здійснює Державне казначейство із урахуванням застосованих Кабінетом Міністрів України норм, виходячи із реальних можливостей до проведення відповідних виплат видаткової частини Державного бюджету України. Вказували про те. що їх управління лише виконує рішення центральних органів Державної влади згідно відповідних положень а також про те, що нарахування щорічної компенсації на оздоровлення передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було проведено Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що входить до складу Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, згідно відповідних постанов КМУ. Вказують про те, що нарахування відповідачеві згаданої соціальної допомоги ними було здійснено із урахуванням постанови КМУ від 20.09.2005 року № 936.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів а також дослідивши заперечення останніх, та подані сторонами письмові докази, суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.

Як вбачається з довідки заступника начальника УМВС України у Херсонській області від 01.04.2003 року позивач у період з 29 травня 1986 року по 11 листопада 1986 року виконував службові обовязки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-ти кілометровій зоні, звідки вибув 12.11.1986 року на підставі наказу МВС СРСР № 189 від 30.06.1986 року.

Згідно посвідчення серії А № 343504 від 20.10.200 року, яке є безстроковим, позивач по справі є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Згідно наданого відповідачами рішення про призначення позивачу компенсації від 12.05.2012 року, останньому було вирішено призначити компенсацію н оздоровлення за 2012 рік у розмірі 100 гривень.

Щодо зазначених обставин сторони по справі у судовому засіданні не заперечували

Рішення про нарахування позивачу відповідної компенсації на оздоровлення за 2012 рік саме в розмірі 100 гривень було прийнято позивачами виходячи із положень Постанови КМУ № 262 від 12.07.2005 року, якою, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення саме у зазначеній сумі.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах та у спосіб , передбачений Конституцією та Законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-пр/2012 від 25.01.2012 року визначено, що Конституційні принципи правової держави та верховенства права, а також визнання найвищої юридичної сили Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ст. 1, 8 Основного Закону України). Зокрема, діяльність судів адміністративною юрисдикції під час розгляду справ, що виникають із спорів про соціальний захист окремих категорій громадян, здійснюється відповідно до такої засади судочинства, як законність, відповідно якої суд вирішує справи згідно з Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які регулюють бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до положень Бюджетного кодексу України, а також Законів про Державний бюджет.

Згідно п. 3 резолютивної частини загаданого Рішення Конституційного Суду України - « в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 95, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 9 КАС України в системному звязку із положеннями ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності, який передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі та на виконання Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів.

За приписами ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, у відповідній редакції, що відновила свою дію після Рішення Конституційного Суду України № 10-пр/2008 від 22.05.2008 року, позивач, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення саме в розмірі пяти мінімальних заробітних плат, а не у розмірі визначеному вищезгаданою постановою КМУ, згідно якої позивачу відповідачами було нараховано відповідну соціальну допомогу.

У звязку із наведеним суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність захисту порушених прав позивача саме у спосіб, визначений у прохальній частині адміністративного позову.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 71, 99, 161, 162, 183-2, 256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Якимови до Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про стягнення грошової допомоги на оздоровлення, задовольнити.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Комсомольської районної у м. Херсоні ради на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік у розмірі пяти мінімальних заробітних плат , виходячи з її розміру на момент виплати, за рахунок коштів Державного бюджету України, із урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії

Суддя:ОСОБА_3