Рішення № 35912492, 03.12.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11109/13-ц

Провадження №2/592/2920/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого: судді Котенко О.А., при секретарі Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім.. ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що з 05.11.1990 року по 10.03.2006 рік він перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе», був звільнений з роботи за п.8 ст.40 КУпАП України. 13.03.2006 року на підставі повідомлення про професійне захворювання був складений акт №16 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 за участю представників відповідача, міської санепідемстанції та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до вказаного акту професійне захворювання виникло через неефективність використання засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій. Згідно з повним актом огляду МСЕК від 29.06.2006 року йому на МСЕК первинно встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності (в тому числі 30% -первинно). 16.05.2007 року на підставі повідомлення про професійне захворювання був складений акт №38 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 за участю представників відповідача, міської саеепідемстанції та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 38 від позивачу були встановлені такі професійні захворювання: «ХОЗЛ пилової етиології І-ІІ стадії у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I стадії, ЛН ІІ стадії. Захворювання професійне. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II стадії у формі вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вираженими вегетативно трофічними порушеннями, міофіброз мязів надлопаткової області і передпліч, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезапястних суглобів зі стійким больовим синдромом і вираженим обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість 4 ступеня професійного характеру. Основний діагноз». Відповідно до вказаного акту професійне захворювання виникло через неефективність використання засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій. 06.03.2013 року ОСОБА_1 на МСЕК встановлено 80% стійкої втрати професійної працездатності, в тому числі 10% втрати працездатності повторно по травмі, 70% повторно по професійних захворюваннях, встановлено другу групу інвалідності Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 14 000грн., моральна шкода полягає у тому, що він втратив найцінніше здоров`я, професійні захворювання спричиняють йому моральні страждання, порушують його нормальні життєві звязки та звички, що потребує від нього додаткових зусиль для організації життя. Він став інвалідом другої групи, постійно хворіє та потребує подальшого як амбулаторного, так і стаціонарного лікування. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 14 000грн. в відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з зазначених підстав, додатково пояснивши, що просить стягнути 14000грн. в відшкодування моральної шкоди у звязку з втратою 70% працездатності по професійним захворюванням.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позов в якому зазначив, що позивачем не надано доказів спричинення Товариством моральної шкоди, її розміру, порядку оцінки. В своїй позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок впливу на нього шкідливих виробничих факторів він має значні обмеженні в життєдіяльності, звичках, бажаннях. Але при цьому не надає доказів, що підтверджують в чому полягають ці обмеження, не зазначає, які саме додаткові зусилля необхідні для організації його життя. Позивач посилається на погіршення стосунків з близькими та рідними, однак доказів, що могли б підтвердити даний факт не надає. При визначенні розміру відшкодування шкоди необхідно врахувати обопільну ступінь вини сторін. Протягом всієї трудової діяльності у ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» позивач знав, що працює в умовах шкідливих факторів та одержував за це доплати та компенсації, передбачені діючим законодавством та колективним договором. Знаючи про вплив шкідливих факторів виробництва на його організм, позивач передбачав, що подальше продовження роботи у шкідливих умовах може призвести до професійного захворювання, але продовжував працювати, отже у тому, що позивач придбав професійне захворювання є безпосередня вина його самого. Також сплинув строк позовної давності, встановленої чинним законодавством України для звернення позивача до суду за вирішенням трудового спору, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач з 05.11.1990 року працював у Публічному акціонерному товаристві «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» та 10.03.2006 року був звільнений на підставі п.8 ст.40 КЗпП України у звязку зі скоєнням за місцем роботи дрібного розкрадання майна.

Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с.3-5).

13.03.2006 року на підставі повідомлення про професійне захворювання був складений акт №16 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 за участю представників відповідача, міської саеепідемстанції та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. (а.с.8) Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 16 від 13.03.2006 року позивачу були встановлені такі професійні захворювання: «Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II стадії у формі вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вираженими вегетативно трофічними порушеннями, міофіброз мязів надлопаткової області і передпліч, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезапястних суглобів, епіконделіт ліктьових і променезапястних суглобів зі стійким больовим синдромом і вираженим обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість 3 ступеня професійного характеру. Основний діагноз» Згідно з повним актом огляду МСЕК від 29.06.2006 року йому на МСЕК повторно встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності (в тому числі 30% - первинно у звязку з професійними захворюваннями).

16.05.2007 року на підставі повідомлення про професійне захворювання був складений акт №38 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 за участю представників відповідача, міської саеепідемстанції та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 38 від 16.05.2007 року року позивачу були встановлені такі професійні захворювання: «ХОЗЛ пилової етиології І-ІІ стадії у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I стадії, ЛН ІІ стадії. Захворювання професійне. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II стадії у формі вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок з вираженими вегетативно трофічними порушеннями, міофіброз мязів надлопаткової області і передпліч, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезапястних суглобів зі стійким больовим синдромом і вираженим обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість 4 ступеня професійного характеру. Основний діагноз» (а.с.7). Згідно з повним актом огляду МСЕК від 26.06.2007 року позивачу встановлено 10% втрати працездатності первинно по нововиявлених професійних захворюваннях, 40% повторно по професійних захворюваннях). Також позивачу встановлено 10% втрати працездатності повторно по травмі. Позивачем вимоги щодо стягнення в відшкодування моральної шкоди внаслідок травми не заявлені. 06.03.2013 року ОСОБА_1 на МСЕК встановлено 80% стійкої втрати професійної працездатності, в тому числі 70% повторно по професійних захворюваннях, встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК, повним актом огляду МСЕК (а.с.16).

Згідно з ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ст.237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків або виникнення необхідності для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного звязку між попередніми умовами.

У звязку з професійними захворюваннями ОСОБА_1 зазнає фізичних і моральних страждань, які полягають у погіршенні стану його здоровя, і як наслідок необхідність тривалого лікування. Позивач має значні обмеження в життєдіяльності, звичках, бажаннях. Позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з актами №16 та № 38 розслідування хронічних професійних захворювань (а.с.8,11) причинами професійних захворювань позивача є проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму та локальної вібрації. Згідно з п.19 актів №16 та №38 розслідування хронічного професійного захворювання роботодавець ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» порушив законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи.

З матеріалів справи вбачається і підтверджується належними письмовими доказами (виписками з історії хвороби а.с.6, 9, 12,13,14;15, повідомленням про професійне захворювання а.с.7,10, актами розслідування хронічного професійного захворювання а.с.8,11; актами огляду МСЕК а.с.16, що внаслідок неправомірного виконання відповідачем обовязків з питань охорони праці, порушено права ОСОБА_1М, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, яких позивач зазнав у звязку з хворобою, втратою професійної працездатності. ОСОБА_1М має обмежену здатність до пересування, обмежену здатність до трудової діяльності, обмежену здатність до самообслуговування, що підтверджується повним актом огляду МСЕК від 26.02.2013 року (а.с.41-44).

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу внаслідок професійного захворювання було заподіяно моральну шкоду, яка не відшкодована, тобто право позивача є порушеним і підлягає захисту. При визначенні розміру в відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок професійних захворювань позивач втратив 70% професійної працездатності.

Враховуючи характер, обсяг та тривалість моральних та фізичних страждань позивача ОСОБА_1М, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір в відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 10 000 грн., яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_1М

Керуючись ч.2 ст.153, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе на користь ОСОБА_1 10000грн. в відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе на користь держави 229грн. 40коп. судового збору.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під чає проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО.А. Котенко