Ухвала суду № 3591246, 08.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

У Х В А Л А

"08" квітня 2009 р. № 3/037-09

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр”, м. Київ

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, смт. Срібне, Чернігівська область;

2) Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, м. Чернігів;

3) Малого приватного підприємства “Фірма “Ерідон”, с. Музичі, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 700000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Ткаченко О.П., за дов. від 16.12.08р.

від відповідачів 1) Мостовий О.В., за дов. від 03.04.09р.,

2) Корабельнікова І.В. за дов. від 09.11.05р.,

3) не з'явився.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Байєр” (далі позивач) 25.12.08р. заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій” (далі відповідач 1), Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” (далі відповідач 2) та Малого приватного підприємства “Фірма “Ерідон” (далі відповідач 3) про стягнення 700000 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.08р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.02.09р.

В судовому засіданні 18.02.09р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ТОВ “Обрій” на користь ТОВ “БАЙЄР” 749714,46 грн., в тому числі: заборгованість за векселем в сумі 700000 грн., відсотки в сумі 21742,46 грн. та відшкодування судових витрат на сплату послуг адвоката та інших юридичних послуг в сумі 27972 грн.; стягнути з ВАТ “Банк “Демарк” на користь ТОВ “БАЙЄР” 749714,46 грн., в тому числі: заборгованість за векселем в сумі 700000 грн., відсотки в сумі 21742,46 грн. та відшкодування судових витрат на сплату послуг адвоката та інших юридичних послуг в сумі 27972 грн.; стягнути з МПП “Фірма “Ерідон” на користь ТОВ “БАЙЄР” 749714,46 грн., в тому числі: заборгованість за векселем в сумі 700000 грн., відсотки в сумі 21742,46 грн. та відшкодування судових витрат на сплату послуг адвоката та інших юридичних послуг в сумі 27972 грн. Витрати по сплаті державного мита в сумі 7497,15 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. просить покласти на відповідачів. До згаданої заяви залучено докази на підтвердження надання адвокатських послуг (договір, копія посвідчення адвоката, платіжне доручення на оплату таких послуг), зокрема згадана заява оплачена державним митом (оригінал квитанції від 18.02.09р. №113).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.09р. у зв’язку з неявкою представників відповідача №1 та №2 розгляд справи було відкладено на 08.04.09р.

08.04.09р. на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” надійшла заява про відмову від позову. Вказана заява мотивована тим, що відповідач 1 сплати позивачу заборгованість за векселем в сумі 700000,00 грн. На підтвердження вказаного факту до заяви залучено копію кредитного повідомлення від 17.02.09р.

Провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору. За таких обставин, господарський суд припиняє провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” та Малого приватного підприємства “Фірма “Ерідон” про стягнення 700000 грн. на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно, відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як заборгованість була погашена після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області.

При розподілі судових витрат господарський суд виходив з наступного:

Відповідач 3 передав, а позивач прийняв у якості оплати за товар простий вексель серії АА № 0313536, дата складання - 13 грудня 2007 р., сума - 2291461,92 грн., строк платежу - за пред'явленням, але не раніше 01 листопада 2008р., векселедавець - Відповідач 1, аваліст - Відповідач 2. Факт передачі векселю відповідачем 2 позивачу підтверджується відповідним написом на самому Векселі.

У жовтні 2008 р. позивач звертався до відповідача 1 з вимогою сплатити заборгованість за векселем, але, відповідач 1 сплатив заборгованість за ним лише частково.

Аваліст (Відповідач 2) забезпечив зобов'язання векселедавця (відповідача 1). Отже відповідач 2 відповідав за зобов’язання так само, як і відповідач 1. Тому після закінчення строку протесту у неплатежі держатель (позивач) не втрачає право регресу також до аваліста (Відповідача 2).

При цьому 18 листопада 2008 р. позивач звертався з вимогою про оплату векселя до відповідача 2, що підтверджується заявою від 18 листопада 2008 р. №18/11/08-1.

Відповідач 2 листом від 25 листопада 2008 р. №05/28-5914 відмовив позивачу у цій вимозі. При цьому відповідач 2 зазначив, що ним дійсно було авальований вексель, але з зазначенням дати платежу: “01 листопада 2008р.”. Оскільки в даний час в векселі зазначена дата платежу: “За пред'явленням, але не раніше 01 листопада 2008р.”, то останнім встановлено факт внесення змін до векселю після його складання та авалювання, при чому зміни не відповідають статті 13 Закону України “Про обіг векселів в Україні”. Відповідач 2 також заявив, що не надавав згоди на внесення таких змін і, відповідно до статті 69 Уніфікованого закону, не відповідає за платіж з новим терміном обігу векселя.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів “відповідно до змін” із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього закону. В даному випадку зміни було внесено без додержання вказаного порядку.

В той же час, згідно ст. 69 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, у разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом первісного тексту; згідно ж ст. 77 вказаного Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, змін (стаття 69).

Як зазначалося, відповідач 2 як аваліст, забезпечив зобов'язання векселедавця (відповідача 1) по векселю, напис в якому був «01 листопада 2008 року ми заплатимо проти цього простого векселя наказу МПП фірма «Ерідон», а на момент звернення позивача за оплатою до аваліста став «за пред’явленням, але не раніше 01 листопада 2008 року ми заплатимо проти цього простого векселя наказу МПП фірма «Ерідон», отже - відповідач 2 відповідав так само, як векселедавець (відповідач 1) за першим написом, тобто - «01 листопада 2008 року ми заплатимо проти цього простого векселя наказу МПП фірма «Ерідон». Тому навіть виходячи зі строку платежу за векселем - 01 листопада 2008 р., після закінчення строку протесту у платежі держатель (позивач) не втрачав право регресу також до аваліста (відповідача 2), а отже, з урахуванням звернення позивача до відповідача 1 –жовтень 2008 року та до відповідача 2 – 18 листопада 2008 року, аваліст зобов’язаний був виконати своє зобов’язання.

Що стосується вимог до відповідача 3, то в зв’язку з тим, що відповідачем 1 було погашено заборгованість за простим векселем серії АА № 0313536 від 13.12.07р., яка, в разі несплати його відповідачем 1 повинна була, як встановлено вище, бути сплачена відповідачем 2, у позивача відсутні вимоги до відповідача 3, а отже –вини у виникненні спору у відповідача 3 немає.

У зв'язку з цим, з урахуванням того факту, що зобов’язання за простим векселем серії АА № 0313536 від 13.12.07р. були порушені відповідачами №1 та №2, судові витрати покладаються на останніх пропорційно.

Керуючись пунктом 11 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

Провадження у справі № 3/037-09 припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій” (17301, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Шкільна, 78, код ЄДРПОУ 30875394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4Б) –3748 (три тисячі сімсот сорок вісім гривень) 57 коп. державного мита.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” (1400, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код ЄДРПОУ 19357516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4Б) – 3748 (три тисячі сімсот сорок вісім гривень) 57 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій” (17301, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Шкільна, 78, код ЄДРПОУ 30875394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4Б) –59 (п'ятдесят дев'ять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” (1400, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код ЄДРПОУ 19357516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4Б) - 59 (п'ятдесят дев'ять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Суддя Лопатін А.В