Рішення № 3591221, 27.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/34

27.03.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії

«Миколаївобленерго»

до Приватного підприємства «Уніком»

про стягнення 884,86 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача: Штокало О.В., довіреність № 01/33-113 від 30.12.2008р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(далі позивач) до Приватного підприємства «Уніком»(далі відповідач) про стягнення з останнього 884,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо внесення оплати згідно договору № 44/6016 від 22.05.2005 року.

Ухвалою суду від 29.12.2008 р. справу прийнято до свого провадежння суддею Мельник В.І. та призначено розгляд на 16.02.2009.

16.02.2009р. в судове засідання представник відповідача не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини своє відсутності суд не повідомив.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та надав документи на вимогу ухвали суду, окрім довідки ЄДРПОУ на відповідача, тому суд вирішив відкласти розгляд справи на 27.03.2009 року.

27.03.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та надав довідку ЄДРПОУ відповідача, з якої слідує, що відповідач своє місце реєстрації не змінював.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача суд вирішив розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання № 44/6016, відповідно до якого позивач зобов’язався відпускати електричну енергію, як різновид товарної продукції, у межах дозволеної до використання потужності.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з липня 2008 року по листопад 2008 року у кількості 3505 кВт.г. на загальну суму 853,82 грн.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач зобов’язався вчасно знімати та надавати за встановленою формою до позивача показання розрахункових електролічильників 10 числа щомісячно та відповідно до п.3.2 договору здійснювати щомісячні авансові платежі за спожиту електроенергію у межах величини 100 % місячного електроспоживання наступного розрахункового періоду, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання до 10 числа кожного місяця в цьому розрахунковому періоді по роздрібним тарифам, діючим на день розрахунку з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.3.3 договору споживач зобов’язався здійснювати у п’ятиденний строк оплату рахунків позивача при остаточному розрахунку, оплату перетікання реактивної енергії з урахуванням ПДВ та інших платежів.

Відповідач свого зобов’язання по оплаті використаної електроенергії не виконав.

Згідно п.4 договору у випадку відсутності платежів у строк на суму заборгованості, нараховується пеня у межах подвійної облікової ставки НБУ за кожну добу по денб фактичної плати.

Крім того за не виконання грошового зобов’язання відповідачу відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України було нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 884,86 грн., а саме: 853,82 грн. –основного боргу, 17,37 грн. – пені, 11,54 грн. –індексу інфляції, 2,13 грн. –3% річних.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач прострочив сплату за наданий йому товар.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 884,86 грн., а саме: 853,82 грн. –основного боргу, 17,37 грн. –пені, 11,54 грн. –індексу інфляції, 2,13 грн. – 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Уніком»(01033, м.Київ, вул. Бубнова 13, кв.27, р/р 26001301888 в ГОУ «Промінвестбанк»м.Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 24932056, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопоставльної компанії «Миколаївобленерго»(54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина 94, р/р 26002392418001 в МВ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) 853 (вісімсот п’ятдесят три)грн. 82 коп. –основного боргу, 17 (сімнадцять) грн. 37 коп. –пені, 11 (одинадцять)грн. 54 коп. –індексу інфляції, 2 (дві) грн. 13 коп. –3% річних, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 31.03.2009р.)