Рішення № 35909286, 02.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4839/13 02.12.2013 02.12.2013 02.12.2013

Провадження №22-ц/784/3799/13 Суддя по 1 інстанції - Рум'янцева Н.О.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

2 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Серебрякової Т.В., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,

за участю відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 вересня 2013 року у справі за

позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7 893,85 грн. заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 17 грудня 2012 року.

В обгрунтування позову посилався на те, що згідно умов кредитного договору від 9 серпня 2007 року про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, Банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 та видав платіжну картку з ПІН-кодом до неї, з лімітом кредитної лінії на день укладення угоди 3 000 грн.

Відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування коштами у розмірі 29,9 % річних, а також комісію у розмірі, передбаченому Тарифами на обслуговування платіжних карток «Visa Класичний».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач, посилаючись на скрутне матеріальне становище, просив звільнити його від сплати штрафних санкцій.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 вересня 2013 року позов Банку задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 198,39 грн. заборгованості за кредитним договором, із яких: 2 785,47 грн. - заборгованість по кредиту (тіло), 1 912,92 грн. - по відсоткам, 500 грн. - по комісії.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір та зменшуючи розмір комісії нарахований Банком з 3 195,46 грн. до 500 грн., суд першої інстанції застосував вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України щодо можливості зменшення розміру неустойки та вважав, що нарахована комісія є пенею, оскільки нарахована Банком за порушення зобов'язання.

Між тим, з таким висновком суду колегія не погоджується, оскільки він не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Зі змісту статей 526, 612, 625 ЦК України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 серпня 2007 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір №003-14986- 090807 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (далі - Договір), відповідно до якого Банк на день відкриття рахунку встановив ОСОБА_2 ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Сторони погодили, що ліміт кредитної лінії встановлюється Банком самостійно й не може перевищувати загальної суми кредитної лінії - 30 000 грн. (пункт 1.3).

Процентна ставка за договором становить 29,9 % річних, а плата за обслуговування кредитного залишку (комісія) 2,99 % річних, що передбачено Тарифами на обслуговування платіжних карток і є додатком до кредитного договору, які підписані та погоджені відповідачем (а.с.7-8).

Відповідно до пункту 1.4 Договору, кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами, та не потребує підписання додаткових угод.

Черговість погашення встановлена п. 2.7 Договору, зокрема, в першу чергу йде погашення простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам, потім поточної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, а потім комісія.

У пункті 4.1 кредитного договору зазначено, що відповідач ( держатель) засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Тарифами та вважає їх обов'язковими до застосування.

Відповідно до п. 5.8 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, затверджених головою Ради директорів Банку 12 квітня 2007 року (далі - Правила), термін повного погашення заборгованості до 15 числа місяця, що слідує за місяцем строку дії картки.

Строк дії картки зазначений на її лицьовій стороні, дія картки автоматично припиняється після закінчення останнього строку її дії, однак у разі наявності коштів по картковому рахунку протягом останніх трьох місяців дії картки, картка автоматично пере випускається на той самий строк та діє на умовах, визначених договором (пункти 4.3-4.4 Правил).

Пунктом 5.7 цих Правил передбачено, що плата за обслуговування кредитного залишку (тобто комісія) нараховується Банком в останній робочий день поточного місяця у разі наявності кредитної заборгованості. У випадку якщо залишок на рахунку є позитивним на цей день комісія не нараховується.

Згідно із пунктами 3.1.1- 3.1.2 Правил клієнт зобов'язаний виконувати умови договору, Правил та Тарифи Банку з обслуговування карток, а також здійснювати оплату вартості послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку в розмірі, строки та порядку, що визначені Правилами та Тарифами.

Оскільки виплата комісії за обслуговування кредитного залишку передбачена умовами договору (пункти 4.1- 4.3 договору та п.1.3 Тарифів) і не є неустойкою у розумінні вимог ст. 549 ЦК України, тому суд безпідставно застосував вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.

Як вбачається із аналізу розрахунку, наданого Банком, відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за кредитним договором, останній платіж здійснено 8 жовтня 2010 року, у зв'язку з чим станом на 17 грудня 2012 року утворилася кредитна заборгованість в сумі 7 893,85 грн., із яких:

- 2 785,47 грн. - заборгованість по кредиту (тіло);

- 1 912,92 грн. - по процентам;

- 3 195,46 грн. - по комісії.

Вимог про стягнення пені, яка передбачена п. 2.6 договору, Банк не заявляв.

З врахуванням викладеного, рішення районного суду необхідно змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором з урахуванням заборгованості по комісії у розмірі 3 195,46 грн.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 229,40 грн. судового збору підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 вересня 2013 року змінити в частині стягнення розміру заборгованості за кредитним договором.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №003-14986- 090807 від 9 серпня 2007 року станом на 17 грудня 2012 року в сумі 7 893,85 грн., із яких:

- 2 785,47 грн. - заборгованість по кредиту (тіло);

- 1 912,92 грн. - по процентам;

- 3 195,46 грн. - по комісії.

Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 229,40 грн. судового збору залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: