Ухвала суду № 35909267, 05.12.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10435/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді -Черенкової Н.П.

про секретарі - Пулатовій О.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївська ТЕЦ" на дії державного виконавця Центрального відділу ДВС ММУЮ,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" (далі ПАТ "МТЕЦ") звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ щодо винесення Постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

В обґрунтування скарги зазначили, що 27.04.2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва постановлено судове рішення по справі за позовом ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, яким постановлено про стягнення на користь ПАТ «МТЕЦ» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" заборгованість в рівних частках за отриману теплову енергію за період з 01.10.2006 року по 01.02.2009 року в сумі 5012,43 грн.

17.07.2013 року представником ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" було отримано лист державного виконавця Пержинської О.П. разом з постановою від 21.06.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Вважаючи вказану постанову неправомірною, по причині не вжиття державним виконавцем всіх належних заходів по виконанню судового наказу, просили вищезазначену постанову визнати неправомірною, зобов'язавши державного виконавця скасувати її.

В судове засідання представник ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" не з'явився, надав заяву, у якій зазначив, що вимоги викладені у скарзі підтримує, просить розглянути справу за його відсутності.

В судове засідання представник Центрального ВДВС ММУЮ не з'явився, просив про розгляд справи у його відсутності, надав письмові заперечення, в яких вказав, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій державний виконавець діяв в межах та порядку діючого законодавства. Окрім того, вказано на те, що повернення виконавчого документу, з вказаних в даній постанові підстав, не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності учасників процесу, які не з'явились.

Суд приходить до наступного.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

27.04.2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва постановлено судове рішення по справі за позовом ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, яким постановлено про стягнення на користь ПАТ «МТЕЦ» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" заборгованість в рівних частках за отриману теплову енергію за період з 01.10.2006 року по 01.02.2009 року в сумі 5012,43 грн.

21.06.2013 року у ВП №36610501державним виконавцем, з посиланням на п.5 ч.1 ст.47 Закону було винесено постанову про повернення виконавчого документа (судового наказу) стягувачу.

Згідно п.5 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми, повернення виконавчого документа стягувачу з зазначених в спірній постанові підстав можливо лише у разі вжиття державним виконавцем всіх необхідних заходів примусового виконання судового наказу.

Так ч.1 ст. 11 Закону передбачений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі Інструкція) перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ст. 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо:отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;отримання інформації щодо місця роботи боржника;отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону, не звернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Доказів проведення державним виконавцем всіх необхідних дій, передбачених чинним законодавством, щодо виконання судового наказу суду не надано, а отже суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та передчасно.

За такого, скарга ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 386-388 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївська ТЕЦ" - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ від 21.06.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №36610501.

Зобов'язати державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ скасувати постанову від 21.06.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №36610501.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.ст. 294, 296 ЦПК України протягом 5 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва.

Суддя Н.П. Черенкова