Рішення № 3590787, 29.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/2

29.04.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до

Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про

стягнення 19 420,86 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Дем’яненко М.В. (довіреність б/н від 01.09.2008);

від відповідача –

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(далі –Відповідач) 17 817,96 грн. перестрахового відшкодування, 1 602,90 грн. пені, всього 19 420,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань відповідно до договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 02/ОП/05/2007 від 22.05.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем (далі –Договір) щодо перерахування у встановлений пунктом 4.4.4 Договору строк на рахунок позивача своєї частки страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 15.04.2008 з участю застрахованого автомобіля LEXUS IS 250, державний номер ВЕ 4070 АЕ (далі –автомобіль »).

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що Відповідач не погоджується з додатковою експертизою, а саме із звітом № 98/04/08 від 18.07.2008, а додаткові кошти були сплачені Позивачем не обґрунтовано, так як вони відносяться до компромісної виплати.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 18.02.2009, 06.04.2009 оголошувались перерви до 25.02.2009, 29.04.2009, відповідно.

У судовому засіданні призначеному на 29.04.2009 представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач на дане судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про перенесення розгляду справи. Клопотання мотивував тим, що його представник не зможе з’явитися у судове засідання у зв’язку із знаходженням у відрядженні у місті Одеса.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти перенесення розгляду справи заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи вже неодноразово переносився (в т.ч. і за клопотанням відповідача), і подальше перенесення її розгляду призведе до затягування справи;

- відповідач виклав свою позицію щодо суті та обставин спору в своєму відзиві, подавши суду відповідні докази та навівши свої обґрунтування;

- у разі наміру надати додаткові заперечення на позов чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду;

- обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2007 між Позивачем (Перестрахувальник) та Відповідачем (Перестраховик) було укладено Договір, відповідно до пункту 2.2 якого предметом даного Договору є облігаторне (обов’язкове) пропорційне квотне перестрахування Перестраховиком частини відповідальності Перестрахувальника, прийнятої ним за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) у відповідності з Правилами добровільного страхування наземного транспорту б/н, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.12.2004.

Відповідно до пункту 2.3 Договору дія даного Договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені Перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами) в період дії даного Договору.

Перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі відповідно до визначених нижче квот (пункт 3.1 Договору).

Відповідальність Перестраховика (ВП) за окремими транспортним засобом, визначеним в оригінальному договорі страхування, складає: по ТЗ зі страховою сумою від 50 000 грн. до 100 000 грн. включно –15% (пункт 3.4.1 Договору); по ТЗ зі страховою сумою від 101 000 грн. до 200 000 грн. включно –25% (пункт 3.4.2 Договору); по ТЗ зі страховою сумою від 201 000 грн. до 500 000 грн. включно –30% (пункт 3.4.3 Договору).

Перестрахувальник зобов’язується передавати, а Перестраховик зобов’язується приймати в перестрахування частину відповідальності Перестрахувальника по всіх транспортних засобах, прийнятих ним на страхування починаючи з 00 год. 00 хв. 22.05.2007 (пункт 3.6 Договору).

Згідно з пунктом 3.8 Договору основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення Перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій (додаток № 2 до Договору), рахунків-бордеро збитків (додаток № 3 до Договору) та щоквартальних бордеро заявлених, але не сплачених збитків (додаток № 4 до Договору).

Відповідальність Перестраховика за кожним договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, який підпадає під дію даного Договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю Перестрахувальника, за винятком випадків, передбачених даним Договором (пункт 3.9 Договору).

Перестрахувальник зобов’язаний протягом 5-х робочих днів з дня, коли Перестрахувальнику стало про це відомо, повідомити Перестраховика про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума відшкодування за яким, за попередніми прогнозними розрахунками може перевищувати суму 50 000 грн. (пункт 4.2.6 Договору).

Перестраховик зобов’язаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування (у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до пункту 5.3 Договору) сплатити свою частку страхового відшкодування (пункт 4.4.4 Договору).

Перестраховик, в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію даного Договору (пункт 5.1 Договору).

Збитки, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50 000 грн. врегулюються окремо (індивідуально) (пункт 5.3 Договору).

Врегулювання збитків, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50 000 грн. здійснюється наступним чином, а саме у разі, якщо остаточний розмір сплаченого Перестрахувальником страхового відшкодування перевищує розмір попередньо заявленого Перестрахувальником касового збитку, Перестраховик повинен доплатити свою частку страхового відшкодування протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника відповідних документів. У разі, якщо остаточний розмір сплаченого Перестрахувальником страхового відшкодування є меншим, ніж розмір попередньо заявленого Перестрахувальником касового збитку, Перестрахувальник повинен повернути Перестраховику надлишок страхового відшкодування у термін 10-ти робочих днів від сплати Перестрахувальником страхового відшкодування (пункт 5.3.5 Договору).

Даним Договором встановлюється касовий збиток Перестрахувальника, який становить 50 000 грн. Касовий збиток –розмір страхового відшкодування, при перевищенні якого Перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку страхового відшкодування, після заяви Перестрахувальника на виплату страхового відшкодування, сплачує свою частку відшкодування Перестрахувальнику раніше, ніж Перестраховик зробить виплату страхового відшкодування (пункт 5.4 Договору).

Пунктом 12.2 Договору встановлено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених даним Договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка була повинна своєчасно одержати платіж.

06.03.2008 Гутієв А.С, який є власником автомобіля »застрахував вказаний автомобіль у Позивача, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 10/17-1018, укладеного між Гурієвим А.С. та Позивачем.

01.03.2008 Позивач відповідно до рахунку-бордеро № 11 передав Відповідачу в перестрахування ризик за договором страхування наземного транспорту № 10/17-1018 від 06.03.2008.

Відповідно до умов Договору Відповідач отримав від Позивача перестрахувальну премії у сумі 105 001,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1205 від 24.04.2008 на суму 95 468,46 грн. та № 1308 від 12.05.2008 на суму 9 533,39 грн.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2008 о 18 год. 45 хв. на вул. Симиренко в місті Києві була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) за участю автомобіля ».

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ».

Позивачем було належним чином врегульовано заявлений збиток, відповідно до правил страхування Позивача та умов договору страхування: визначено розмір відновлювального ремонту (звіт автотоварознавчого дослідження №98/04/08 від 24.04.2008 та додатковий звіт №98-2/04/08 від 18 липня 2008 року), витребувано необхідні документи про обставини ДТП (розгорнуту довідку, довідку про ДТП), складено страховий акт №501/07/08 від 31.07.2008, згідно з яким Позивачем прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у сумі 70 521,85 грн.

На підставі зазначеного страхового акта №501/07/08 від 31.07.2008 Позивачем сплачено страхове відшкодування у вказаній сумі наступним чином:

- 68 205,05 грн. перераховано на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 2242 від 04.08.2008;

- 2 316,80 грн. було вирахувано на погашення чергового страхового платежу, про що свідчить наявна у матеріалах справи службова записка до виплатної справи.

За складання вищевказаних автотоварознавчих звітів Товариство з обмеженою відповідальністю «Сател груп»виставило Позивачу рахунки-фактури № СФ-0000370 від 18.06.2008 на суму 450 грн. та № СФ-0000544 від 21.07.2008 на суму 300 грн., всього на суму 750 грн., які були оплачені Позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 1857 від 24.06.2008 та № 2148 від 23.07.2008.

Таким чином, відповідно до умов Договору Відповідач повинен був здійснити виплату своєї частки страхового відшкодування у сумі 17 817,96 грн.

18.08.2008 Позивач направив Відповідачу вимогу № 2317 про сплату перестрахового відшкодування у сумі 17 817,96 грн. Вказана вимога була отримана Відповідачем 18.08.2008 та зареєстрована за вх. № 4704.

27.11.2008 Відповідач сплатив Позивачу перестрахове відшкодування у сумі 6 180,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2223 від 27.11.2008.

За таких обставин справи позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач відповідно до пункту 4.4.4 Договору повинен був здійснити сплату перестрахового відшкодування у сумі 17 817,96 грн. в строк до 01.09.2008 (включно).

Проте, Відповідач у встановлений Договором строк свого зобов’язання щодо сплати перестрахового відшкодування у сумі 17 817,96 грн. не виконав, здійснивши лише 27.11.2008 часткову сплату перестрахового відшкодування у сумі 6 180,64 грн.

Відтак, суд стягує з Відповідача 11 637,32 грн. боргу.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, нараховану за період з 02.09.2008 до 01.12.2008 у сумі 1 602,90 грн.

Проте, як встановлено судом, Відповідач 27.11.2008 частково сплатив перестрахове відшкодування у сумі 6 180,64 грн.

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок пені відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України:

Несплачена

сума боргу, грн.

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Подвійна облікова ставка НБУ

Нарахована сума пені, грн.

17 817,96

02.09.2008-27.11.2008

86

24 %

1 007,56

11 637,32

28.11.2008-01.12.2008

4

24 %

30,60

Всього:

1 038,16

Тому, суд стягує з Відповідача 1 038,16 грн. пені.

Щодо твердження Відповідача про те, що він не визнає висновку додаткової експертизи за звітом про оцінку автомобіля »№ 98-2/04/08 від 18.07.2008, суд зазначає наступне.

16.07.2008 Позивач направив Відповідачу повідомлення № 2165 про те, що 18.07.2008, о 9 год. 00 хв. за адресою: Московський проспект, 21 (СТО «Світ-Авто») відбудеться додатковий огляд автомобіля »на приховані дефекти. Вказане повідомлення було отримано Відповідачем 16.07.2008 та зареєстровано за вх. №4285.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач на проведення експертизи на приховані дефекти не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце її проведення, звіт про оцінку автомобіля »№ 98-2/04/08 від 18.07.2008 не оскаржив та 27.11.2008 частково сплатив Відповідачу перестрахове відшкодування у сумі 6 180,64 грн.

Посилання Відповідача на те, що сума страхового відшкодування виплачена на підставі вказаного додаткового звіту про оцінку автомобіля »№ 98-2/04/08 від 18.07.2008 є компромісною виплатою, а тому Відповідач має право відмовити у її виплаті на підставі підпункту 4.3.9.8 Договору, судом не визнається обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що результати додаткової експертизи жодним чином не зв’язані зі страховим випадком (ДТП), що мав місце 15.04.2008 з застрахованим автомобілем », оскільки зроблений значно пізніше початкового звіту №98/04/08 від 24.04.2008.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень Позивача, ДТП за участю застрахованого автомобіля », д/н ВЕ 4070 АЕ, мала місце 15.04.2008 внаслідок якої застрахований автомобіль отримав удар в задню ліву частину автомобіля іншим транспортним засобом (перелік пошкоджень наведений у довідці про ДТП).

Зі спливом трьох місяців страхувальником Гутієвим А.С. було виявлено несправність переднього лівого крісла, а саме некоректна робота механізму регулювання кута нахилу спинки. При з’ясуванні цієї обставини було виявлено деформацію зубців редуктора спинки та люфт в механізмі продольного регулювання.

При дослідженні вказаного пошкодження Позивачем було з’ясовано, що воно трапилось внаслідок спірного ДТП. При цьому, Позивачем було враховано, що дане пошкодження могло трапитись лише при ДТП, а застрахований автомобіль не отримував інших пошкоджень в період часу з першого огляду т/з при проведенні першої експертизи 24.04.2008 до 18.07.2008 (проведення додаткового огляду за додатковою експертизою).

Підтвердженням того факту, що автомобіль не отримував у зазначений період інших пошкоджень є фототаблиця №1 та №2 до звіту №98-2/04/08 від 24.04.2008 та протокол додаткового огляду т/з від 18.07.2008.

Отже, посилання Відповідача про те, що виплата була компромісною матеріалами справи не підтверджена.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712, р/р 2650930000301 в КБ УФГ ТОВ, м Київ, МФО 380128, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(02232, м. Київ, вул. Бальзака,81/1, ідентифікаційний код 31571133, р/р 26508178 в «Рійффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 300335) 11 637 (одинадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 32 коп. боргу, 1 038 (одну тисячу тридцять вісім) грн. 16 коп. пені, а також 126 (сто двадцять шість) грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита та 77 (сімдесят сім) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.