Рішення № 35904522, 02.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16990/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» звернулося до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ОСОБА_1, в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 10346 грн. 47 коп. частини суми страхового відшкодування та 229 грн. 40 коп. витрат з оплати судового збору. А також просило стягнути з ОСОБА_1 1372 грн. 33 коп. фактичних витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило, що 10 жовтня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Поліс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Северодонецького «Обєднання Склопластик» було укладено договір добровільного страхування № 5381-10 на виконання умов якого, позивач взяв під свій страховий захист автомобіль Mitsubishi Outlander д.р.н. НОМЕР_1, який належить страхувальнику на праві власності. В результаті ДТП, яке відбулось 21 серпня 2012 року вказаний автомобіль було пошкоджено. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс» визнало вищевказане ДТП страховим випадком та сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Северодонецького «Обєднання Склопластик» страхове відшкодування в розмірі 11148 грн. 80 коп. Оскільки у скоєнні ДТП, що відбулося 21 серпня 2012 року, винним визнано ОСОБА_1, а його цивільно-правову відповідальність було застраховано в публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», позивач звернувся до останнього з вимогою відшкодувати понесені збитки. Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» не відшкодувало приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Мега-Поліс», а тому позивач просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.

Представник позивача в судовому засіданні позов з викладених уньому підстав підтримала, просила задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в судовому засіданні позов в частині стягнення з його підприємства 9671 грн. 76 коп. визнав, в решті позову просив відмовити.

ОСОБА_1 в судовому проти позову до нього заперечив, зазначив, що оскільки його цивільно-правову відповідальність на час скоєння ДТП було застраховано, і заявлена до стягнення сума страхового відшкодування покривається згідно лімітів відповідальності страховика, то підстави для задоволення позову в частині стягнення з нього 1372 грн. 33 коп. відсутні.

Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у розгляді справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10 жовтня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Поліс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Северодонецького «Обєднання Склопластик» було укладено договір добровільного страхування № 5381-10 (а.с. 4-7) на виконання умов якого, позивач взяв під свій страховий захист автомобіль Mitsubishi Outlander д.р.н. НОМЕР_1, який належить страхувальнику на праві власності.

21 серпня 2012 року о 12 год. 25 хв. в м. Києві по вул. Богатирській відбулася ДТП в результаті якої, окрім іншого, було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Outlander д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 13, 14, 39).

Винним вказаній ДТП згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року визнано ОСОБА_1 (а.с. 39).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та не підлягає доказуванню.

Відповідно до рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Веда_Авто-Сервіс» № 625 від 06 вересня 2012 року вартість відновлювального ремонту складає 11148 грн. 80 коп.

На виконання умов договору добровільного страхування № 5381-10 від 10 жовтня 2011 року, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс» сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Северодонецького «Обєднання Склопластик» страхове відшкодування в розмірі 11148 грн. 80 коп. (а.с. 37).

Оскільки цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 було застраховано в публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс» звернулося до нього із вимогою про сплату понесених останнім збитків, проте вказані вимоги залишені без реагування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року. Відповідно до якого, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку в даному випадку слід застосовувати суброгацію, а не регрес.

При цьому виходячи з роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1999 року, суд вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягає сума в розмірі 9671 грн. 76 коп., тобто сума здійсненого страхового відшкодування, з урахуванням зношеності пошкодженого майна.

Що стосується позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 1372 грн. 33 коп. фактичних витрат (різниця між вартістю матеріального збитку та вартістю ремонту на СТО, а також витрати на проведення дослідження вартості відновлювального ремонту), то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків, а тому не підлягають стягненню з особи яка відповідальна за спричинену шкоду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, те що часткове визнання публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 9671 грн. 76 коп. матеріальної шкоди.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» підлягає стягненню 229 грн. 4о коп. витрат з оплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (код ЄДРПОУ 25965081) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (код ЄДРПОУ 30860173) 9671 грн. (дев'ять тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 76 коп. матеріальної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (код ЄДРПОУ 25965081) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (код ЄДРПОУ 30860173) 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов