Рішення № 35904328, 02.12.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 8/463/20/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого суддіГирич С. В.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника заявника ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08.11.2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08.11.2011року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» заборгованість по заробітній платі станом на вересень 2011 року на користь ОСОБА_3 в розмірі 221238 грн.

До суду звернувся відповідач ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» із заявою про перегляд судового рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстав передбачених п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України. Заяву мотивує тим, що на даний час іншим рішенням суду від 14.12.2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.11.2013 року визнано недійсними додатки до контракту на управління підприємством укладені між ВАТ «ПМНУ» та ОСОБА_3 від 01.07.2007 року та 01.08.2008 року, які і були підставою для розрахунку визначеного у рішенні суду розміру заборгованості по заробітній платі.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримали, просять заяву задоволити, скасувати попереднє рішення суду у звязку нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні 26.11.2013 року відносно заяви заперечив, вважає, що наведені заявником обставини не можуть бути нововиявленими обставинами у справі, оскільки спостережна рада є структурним підрозділом ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління», голова якого добровільно підписував зазначені додатки до контракту. На підставі цих угод товариство добровільно здійснював нарахування заробітної плати, а згодом визнав позов у суді. А тому просить у задоволенні заяви відмовити.

В останнє судове засідання позивач ОСОБА_3 не зявився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений у встановленому законом порядку, подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із його захворюванням, та погіршенням стану здоровя, однак жодних медичних документів в підтвердження цьому суду не надав.

Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду заяви, у відповідності до вимог ч.1 ст.365 ЦПК України, оскільки його неявка до суду не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе завершувати розгляд заяви про перегляд рішення суду у звязку із нововиявленими обставинами у відсутності позивача ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представника заявника, оглянувши матеріали справи, та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заяву слід задоволити, рішення суду від 08.11.2011р. скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України визначено, що розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

У відповідності до вимог ч.2 п.1 ст.361 ЦПК України визначено, що підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи рішення Личаківського районного суду від 08.11.2011 року, суд виходив із того, що ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах із ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління», станом на вересень 2011 року відповідачем було заборговано виплату заробітної плати в розмірі 221238 грн. виходячи з положень контракту та додатків до нього від 1липня 2007 року та 1 серпня 2008 року.

Дійсно як вбачається із контракту на управління підприємством від 01.07.2006 року (а.с.4-6), укладеного між спостережною радою ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» та ОСОБА_3, останнього було прийнято на роботу на посаді Голови правління підприємства з виплатою грошової винагороди, яка містить у собі щомісячні виплати у розмірі 1800 грн.

В подальшому між сторонами було укладено: додаток до контракту від 01.07.2007 року (а.с.7), яким збільшено розмір щомісячної грошової виплати до 2500 грн.; та додаток до контракту від 01.08.2008 року, яким збільшено розмір щомісячної грошової виплати до 3500 грн., а також встановлено, що за досягнення позитивного економічного ефекту від діяльності підприємства під час та в результаті повернення майна акціонерів, Голова правління отримує за виконання обовязків, передбачених цим контрактом одноразову винагороду, що складає 10% вартості майна в натурі, або у грошовому еквіваленті за ринковою оцінкою вартості майна на день досягнення позитивного економічного ефекту.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.12.2013 року (а.с.120-123), залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.11.2013 року (а.с.124-127), частково задоволено позов ОСОБА_3 до ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» про стягнення заробітної плати. Стягнуто з ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» в користь ОСОБА_3 18 590 гривень. В задоволені решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» до ОСОБА_3 про визнання недійсними додатків до контракту задовольнити. Визнано недійсними додатки до контракту на управління підприємством укладені між відкритим акціонерним товариством «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» з ОСОБА_3 від 1липня 2007 року та 1 серпня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, оскільки рішенням суду від 08.11.2011 року було стягнуто заборгованість по заробітній платі, розмір якої визначався зокрема і з врахуванням додатків до контракту від 1липня 2007 року та 1 серпня 2008 року, які є недійсними з моменту їх вчинення, а відтак ці обставини є істотними для даної справи.

Крім цього суд вважає, що вказані обставини не були відомі і не могли бути відомі заявнику та суду на час розгляду справи, оскільки недійсність зазначених додатків до контракту була встановлена лише рішенням суду від 14.12.2012 року, яке набрало законної сили після залишення в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.11.2013 року. Також суд враховує, що на час розгляду справи про стягнення заборгованості по заробітній платі позивач очолював ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» на посаді голови правління.

А тому, заяву слід задоволити і скасувати рішення суду від 08.11.2011року.

Вирішуючи питання про підставність позову, суд виходить з наступних обставин.

Судом встановлено, що в період з 01.07.2006 року по вересень 2011 року позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» працюючи на посаді голови правління.

Трудові відносини між сторонами регулювалися умовами контракту на управління підприємством від 01.07.2006 року (а.с.4-6).

З врахуванням того, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.12.2012 року визнано недійсними додатки до контракту від 1липня 2007 року та 1 серпня 2008 року, за спірний період позивач мав право на отримання щомісячної грошової винагороди у розмірі 1800 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена , як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Крім цього ч.3 ст. 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Із наявної в матеріалах справи довідки про нарахування та виплату заробітної плати позивачу (а.с.24-26) представленої позивачем, за період з 01.07.2006 року по 01.09.2011 року, йому було виплачено заробітну плату в загальній сумі 94058 грн. 13 коп.

В той же час, виходячи із положень п.6.1 контракту від 01.07.2006 року, за цей період відповідач зобовязаний був виплати позивачу заробітну плату в загальному розмірі 111600 грн. (без врахування податків і обовязкових платежів).

Таким чином позивач недоотримав за спірний період 17541 грн. 87 коп. заробітної плати. А тому позов ОСОБА_3 слід задоволити частково.

Крім цього представник відповідача просить врахувати, що відповідно до рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08.11.2011 року в примусовому порядку вже стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 165198 грн.64 коп., тому у випадку перегляду рішення суду у звязку із нововиявленими обставинами слід вирішити питання про поворот виконання рішення суду у відповідності до положень ст.380 ЦПК України.

Дійсно з врахуванням даних інформації про виконавче провадження № 30961401 станом на 02.12.2013 року в примусовому порядку за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08.11.2011 року з відповідача у користь позивача вже стягнуто 165118 грн.64 коп.

У той же час у відповідності до вимог положень ст.380 ч.2 ЦПК України передбачено, що у випадку скасування рішення суду та при новому розгляді постановленні рішення про відмові у задоволенні позові, суд повинен вирішити питання про поворот виконання рішення суду.

Отже, оскільки суд скасовує рішення суду від 08.11.2011 року про стягнення із відповідача у користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 221238 грн., та при новому розгляді стягує заборгованість у розмірі - 17541 грн. 87 коп. тому слід вирішити питання про повернення відповідачем стягнутих в його користь коштів у розмірі 165118 грн. 64 коп. - 17541грн. 87коп., що становить 147576 грн. 77 коп.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 361, 365,380 ЦПК України, ст.ст.15,16,236 ЦК України, ст.ст.21,94 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» задоволити.

Скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львові від 08.11.2011 року та постановити нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» (ідентифікаційний код юридичної особи 04637875) в користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті щомісячної грошової винагороди за період з 01.07.2007 року по 01.09.2011 року у розмірі 17541грн. 87 коп. (без врахування податків і обовязкових платежів).

Здійснити поворот виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08.11.2011 року та зобовязати ОСОБА_3 повернути Відкритому акціонерному товариству «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» стягнені кошти у розмірі кошти в розмірі 147576 грн. 77 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя:Гирич С. В.