Ухвала суду № 35903222, 09.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 1/639/171/13 Головуючий 1 інстанції: Цилюрік В.П.

Провадження: № 11/790/1862/13 Доповідач Самсонова В.Г.

Категорія: постанова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Самсонової В.Г.

суддів - Мозгового О.Д., Ємця О.П.

за участю прокурора - Павленко В.В.

підсудного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 26 липня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальна справа відносно ОСОБА_1 направлена військовому прокурору Харківського гарнізону для додаткового розслідування.

Судом встановлено, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 23 травня 2011 року він, маючи військове звання прапорщик, наказом командира військової частини 3005 № 100 був призначений на посаду начальника варти взводу начальників варт стрілецького батальйону ( з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних).

На підставі припису командира військової частини 3005 № 1567 16 грудня 2011 року, з метою конвоювання засуджених 13 пункту прийому спецконтенгенту Харківського слідчого ізолятору до пункту обміну ( контрольно - диспетчерського пункту Харківського залізничного вокзалу) була призначена зустрічна варта військової частини 3005, до складу якої увійшли: начальний варти - прапорщик ОСОБА_1, водій - прапорщик ОСОБА_4, часовий 1-го посту - солдат ОСОБА_5 та часовий 2-го посту - старший солдат ОСОБА_6

Згідно наряду на використання автомобільної техніки військової частини 3005 на 16 грудня 2011 року для перевезення осіб, взятих під варту, було виділено спец автомобіль «Фургон-3» на базі автомобіля ГАЗ 3309 д/н НОМЕР_1, де старим машини був прапорщик ОСОБА_7

Окрім вищевказаних осіб, до спеціального автомобіля «Фургон-3» був допущений старший фельдшер Диканівської виправної колонії № 12 старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_8, якого було розміщено на одномісному відкидному сидінні біля вхідних дверей кузову-фургону автомобіля.

Відповідно до ст.. 321 Статуту бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони МВС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761-22 від 10 листопада 1994 року ( далі Статуту). ст. 124 Настанови з бойової служби військових частин та підрозділів з конвоювання внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 907 від 24 листопада 1999 року ( надалі Настанови), та п. 3.2 «Інструкції начальнику зустрічної варти по охороні та конвоюванню спецконтингенту», ( далі Інструкції начальнику зустрічної варти) прапорщик ОСОБА_1 , згідно займаної ним посади, відповідає за точне і своєчасне виконання вартою поставленого завдання, правильне несення вартою служби, стан військової дисципліни і порядку, дотримання законності, збереження та справності транспортних засобів, а також правильне їх використання, зобов'язаний після посадки ( розміщення) засуджених замкнути на замки всі двері камер, а також транспортних засобів і вартових приміщень та перевірити міцність зачинення дверей спеціального автомобіля, на якому перевозиться спецконтингент.

Окрім того, відповідно до ст.. 247 Настанови, старший машини несе повну відповідальність за правильне використання машини, за безпеку руху та зобов'язаний під час перевезення людей у машинах, знати та точно виконувати норми посадки та правила перевезення, особисто перевіряти блокування дверей, люків та справність замків.

Згідно основних параметрів та технічних характеристик спеціального автомобіля «Фургон-3» на базі автомобіля ГАЗ-3309, вхідні двері кузову-фургону вказаної спеціальної машини оснащені замковим пристроєм камерного типу защіпкою та закриванням на два оберти під спец ключ.

Відповідно до п. 2.14.5 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 60 ДСК від 20.01.2005 року ( далі інструкція), яка є обов'язковою для виконання працівниками міліції, діяльність яких пов'язана з конвоюванням затриманих і взятих під варту осіб, а також іншими посадовими особами органів внутрішніх справ у разі виконання подібних завдань, усі двері спеціального автомобіля для перевезення затриманих і взятих під варту осіб оснащуються обмежувачами відкриття та замками камерного типу, які зачиняються автоматично, а потім - спеціальним ключем на два оберти.

В той же час, прапорщик ОСОБА_1, будучі військовою службовою особою, яка відповідає за безпеку руху, в пункті прийому спецконтингенту - Харківському слідчому ізоляторі, перед виїздом спеціально автомобіля на маршрут, всупереч вищевказаних правил експлуатації вказаної спеціальної машини, старшим якої він був, в порушення ст..321 Статуту, ст.ст. 124, 274 Настанови та п.3.2. «Інструкції начальнику зустрічної варти», на замок встановленим порядком бокові двері кузову - фургону не замкнув та міцність їх закриття не перевірив, чим не забезпечив умови для безпечного перевезення осіб, які знаходилися в кузові - фургоні спеціальної машини.

Як наслідок, 16 грудня 2011 року близько 22-10 години, під час руху спеціального автомобіля «Фургон-3» на базі автомобіля ГАЗ -3309 д/н НОМЕР_1 за маршрутом Харківський слідчий ізолятор - контрольно диспетчерський пункт Харківського залізничного вокзалу та виконання повороту ліворуч з вулиці Володарського на вулицю Велика Гончарівська в м. Харкові, бокові двері вказаної спеціальної машини самостійно відчинились в результаті чого старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_8 випав із кузову фургону на проїзну частину та отримав у зв'язку з цим гостру закриту черепно-мозкову травму у вигляді забиття головного мозку середнього ступеню тяжкості з формуванням гострої епідуральної гематоми лівої скронево-потиличної області, гострих субдуральних гематом медіобозальних відділів обох лобних долей потиличної області та садинами та забиттям м'яких тканин потиличної області та садинами лобної області, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями прапорщик ОСОБА_10 вчинив порушення правил експлуатації спеціальної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження , тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 415 КК України.

Суд дійшов висновку, що органом слідства не конкретизовано, яким саме встановленим порядком прапорщик ОСОБА_1 повинен був замкнути двері кузову автомобіля та перевірити їх на міцність, чи був ОСОБА_1 ознайомлений з саме таким встановленим порядком закриття дверей кузова, якщо так, яким чином від був ознайомлений з цим порядком.

Враховуючи, що ОСОБА_1. на думку суду, пред'явлено не конкретне обвинувачення, відповідно до ст.. 277 КПК України прокурором в судовому засіданні воно не було змінено, суд вважає, що порушено Конституційне право ОСОБА_1 на захист, і вказані порушення суд не може самостійно в судовому засіданні.

Для перевірки та уточнення даних, які були одержані в ході судового слідства, судом 25.04.2013 року давалось судове доручення, у якому серед інших питань було доручено встановити, з яких підстав на спец автомобіль ГАЗ-3309 д.н. НОМЕР_1 замість замкового пристрою спеціального камерного для спец автомобілів було встановлено замок спеціальний камерний - механічний, визначений для запирання зовнішніх та внутрішніх дверей у будівлі ( Т. 2 а.с. 77), який закривається поверхом звичайного ключа на три оберти, а не на два, як вказано у постанові про притягнення у якості обвинуваченого, та допустимо встановлення такого замка на кузові автомобіля, враховуючи інші умови його експлуатації ніж на будівлях.

Не зважаючи на те, що судом 27.05.2013 року, 16.06.2013 року і 26.06.2013 року продовжувались строки виконання доручення в цій частині, вказані обставини перевірені не були.

Таким чином, міри, передбачені ст. 315-1 КПК України, які були вжиті судом для усунення неповноти досудового слідства, були залишені поза увагою органу досудового слідства, суд вважає, що неповнота досудового слідства не може бути усунута судом.

На думку суду, в ході додаткового розслідування необхідно встановити, чи було доведено ОСОБА_1 порядок закриття кузову спецавтомобіля « Фургон-3» на базі автомобіля ГАЗ- 3309 д/н НОМЕР_1, як саме це було здійснено, відобразити ці відомості в обвинуваченні, з»ясувати з яких підстав на спец автомобіль ГАЗ- 3309 д/н НОМЕР_1, було встановлено замок спеціальний камерний - механічний, визначений для запирання зовнішніх та внутрішніх дверей у будівлі, чи можливо експлуатувати такий замок не в будівлях, а на автотранспорті, де перевозять спецконтингент, та виконати інші необхідні слідчі дії.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування своїх доводів прокурор вказує, що постанова була винесена незаконно, оскільки суд мав можливість усунути неповноту досудового слідства у судовому засіданні, що судом не були досліджені такі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, на думку прокурора, суд в постанові виклав висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, а також, суд, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновку суду, не взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

У зв'язку з чим, прокурор просить постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2013 року скасувати, а кримінальну справи направити на новий розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова в іншому складі.

Заслухав суддю-доповідача, апелянта, обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника- адвоката ОСОБА_2, представника цивільного відповідача ОСОБА_3, перевірив матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляцію обґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 281 КПК України ( в ред..1960 р.) повернення справи для додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового розслідування можливо лише тоді, коли ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Такої неповноти на неправильності по даній кримінальній справі не має.

Посилання суду на те, що орган досудового слідства не встановив чи був ОСОБА_1 ознайомлений з порядком закриття дверей кузову автомобілю, на думку колегії суддів, не є підставою для направлення справи для додаткового розслідування.

В постанові про притягнення у якості обвинуваченого ОСОБА_1 вказано, що він згідно ст.. 321 Статуту, ст.. 124 Настанови, та п. 3.2. «Інструкції» зобов'язаний після розміщення спецконтингенту закрити на замки всі двері камер, а також транспортних засобів, караульних приміщень та перевірити міцність закриття дверей спеціального автомобіля.

Крім того, згідно ст. 274 Настанови, старший машини несе повну відповідальність за правильне використання машини, за безпеку руху та зобов'язаний під час перевезення людей у машинах, знати та точно виконувати норми посадки та правила та правила перевезення, особисто перевіряти блокування дверей, люків та справність замків.

Таким чином орган досудового слідства виконав вимоги ст..ст.132, 142,223 КПК України.

Тому вважати, що ОСОБА_1 висунуте неконкретне обвинувачення підстав не вбачається.

В ході досудового слідства, згідно вимогам ст..ст.22,64 КПК України були досліджені обставини, які мають суттєве значення для правильного розгляду справи.

Посилання суду на те, що орган слідства не виконав судове доручення в порядку ст.. 315 КПК України ( в ред..1960 р.) є невірним та суперечать матеріалам справи, оскільки судове доручення було виконано у встановлений судом строк, а відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Однак суд ці документи не досліджував та не надав їм оцінку.

Враховуючи викладене, а також роз'яснення в п.9. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» , суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, перевірити доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що він не буд ознайомлений з «Інструкцією» про порядок закриття дверей кузову спеціального автомобіля, допитати потерпілого, свідків, при необхідності провести відповідні експертизи, витребувати необхідні документи, дати органу досудового слідства в порядку, передбаченого в ст.. 315-1 КПК України судові доручення, без направлення справи на додаткове розслідування.

Крім того, суд в своїй постанові від 28.12.2010 року в порушення вимог абзацу 3 п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» № 2 від 11.02.2005 року, належним чином не обґрунтував висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування та не зазначив, які саме слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування.

Колегія суддів вважає, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною всупереч вимогам кримінального закону, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд, в ході якого суду необхідно постановити судове рішення по суті пред'явленого обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в інший склад суддів.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -