Ухвала суду № 35902795, 05.12.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/381/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л.І.

Категорія 368 (168) Доповідач в колегії апеляційного суду Бондарчук Р.< Суддя-доповідач По батькові >.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів Іванова Д.Л., Онуфрієва В.М,

з участю секретаря Черненко К.В.,

прокурора Ремеза А.П.,

захисників: ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2013 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна вища, який працює начальником управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, одружений, дітей не має, депутатом не являється, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000535 від 28 листопада 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України строком на 60 днів, а саме: до 15 год. 50 хв. 28 січня 2014 року та визначено розмір застави у сумі 91760 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

30 листопада 2013 року слідчий ВР ЗССД СУ УМВС України в Кіровоградській області Врублевська Г.О., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області Ремезом А.П., звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні ВР ЗССД СУ УМВС України в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000535 від 28.11.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Так, органом досудового розслідуванням ОСОБА_4 повідомлено про підозру в тому, що перебуваючи на посаді начальника управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч. 3 ст. 18 КК України, п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», останній постійно здійснював функцію представника органу виконавчої влади та являвся службовою особою 5 категорії, яка відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України займає відповідальне становище.

Проте, ОСОБА_4 займаючи вказану посаду, будучи службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, вирішив умисно вчинити одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, використати своє службове становище, при наступних обставинах.

У березні 2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_4 зателефонував директору з виробництва та автотранспорту ТОВ «Вікторія-Феліз» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та повідомив про необхідність проходження технічного огляду транспортними засобами, які належать ТОВ «Вікторія-Феліз», та які зареєстровані в управлінні технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. При цьому, ОСОБА_4, будучи службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, вирішив умисно вчинити одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, використати своє службове становище, повідомив ОСОБА_8 про необхідність надати йому взамін на безперешкодне проходження технічного огляду талони на пальне, проте останній відповів йому відмовою.

Наприкінці травня 2013 року, ОСОБА_4 знову зателефонував ОСОБА_7 та нагадав про технічний огляд транспортних засобів та надання за це талонів на пальне. ОСОБА_9, усвідомлюючи, що у разі невиконання вимоги ОСОБА_4 процес проходження технічного огляду транспортних засобів ТОВ «Вікторія-Феліз» буде ускладнено, а саме затягнено час проходження технічного огляду, що призведе до накладення штрафів за невчасне його проходження, погодився на вимогу ОСОБА_4 та повідомив, що надасть вказані талони як тільки-но матиме їх у своєму розпорядженні.

19.10.2013 ОСОБА_10 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_11 та повідомив, що готовий передати талони на бензин у якості оплати за безперешкодне проходження спеціальних транспортних засобів ТОВ «Вікторія-Феліз» в управлінні технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. ОСОБА_4 сказав прибути ОСОБА_7 до його помешкання, де і здійснити передачу талонів на бензин.

19.10.2013 близько 10-ї год., ОСОБА_9 прибув за місцем проживання ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де біля території домоволодіння ОСОБА_4 передав останньому 10 талонів на бензин А-95 торгівельної марки «Авіас», кожен на 20 літрів, а усього талонів на 200 літрів палива.

У подальшому технічний огляд вісімнадцяти одиниць спеціальної техніки ТзОВ «Вікторія-Феліз», зареєстрованих в управлінні технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області за вказівкою ОСОБА_4 було проведено та надано відповідні документи про його проходження без фактичного огляду вказаної техніки (деякі одиниці техніки перебували за межами Кіровоградської області).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2013 року задоволено вищевказане клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Також, слідчим суддею визначено суму застави у розмірі 80-ти мінімальних заробітних плат, тобто 91760 грн.

Мотивуючи зазначену ухвалу, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, а тому вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України і застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

В апеляційній скарзі захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діють в інтересах підозрюваного просять скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого, визнати порушеним право підозрюваного на свободу і особисту недоторканість під час його затримання та визнати таке затримання незаконним. В обґрунтування апеляційної скарги зазначали, що слідчим суддею не розглянута їх заява щодо незаконного затримання ОСОБА_4; відносно підозрюваного вже було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яку останнім було сплачено. Також, слідчим суддею не враховано та не досліджено обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний є інвалідом 2-ої групи, хворіє на цукровий діабет (важка форма і є інсулінозалежним).

Вислухавши доповідача, думку захисників та підозрюваного, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, йому також повідомлено про підозру у вчиненні двох епізодів кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких злочинів. Кримінальні правопорушення пов'язані з займаною керівною посадою, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування; як посадова особа установи може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснювати вплив на свідків, які є чи були підпорядкованими йому працівниками та виконували його вказівки; вживати заходів щодо приховування слідів злочину, приховування майна, здобутого злочинним шляхом.

Крім того, колегія суддів враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров'я та репутацію (займає керівне положення, а тому цілком може незаконно впливати на свідків та потерпілих, здійснювати інші дії, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності).

Суд не приймає твердження захисників, про те що ОСОБА_4 вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави, яка сплачена на депозитний рахунок. Оскілки вказаний запобіжний захід застосовано по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000147 від 28 листопада 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Вищезазначене провадження не об'єднано з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000535 від 28 листопада 2013 року, за ч. 4 ст. 368 КК України, а тому за умовами ст. 217 КПК України це не може бути підставою для скасування запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні.

А тому, аргументи апелянтів про те, що відносно підозрюваного вже було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яку останнім було сплачено є безпідставними, оскільки такий запобіжний захід застосовувався відносно підозрюваного у іншому кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_4 підозрюється за вчинення іншого кримінального правопорушення, обставини вчинення якого не аналогічні обставинам вчинення даного кримінального правопорушення (а.с. 38-41).

Посилання захисників на те, що слідчим суддею не враховано та не досліджено обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний є інвалідом 2-ої групи, хворіє на цукровий діабет (важка форма і є інсулінозалежним) спростовуються вищевикладеним. Вказані обставини не зменшують наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які є підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не розглянута заява щодо незаконного затримання ОСОБА_4 є необґрунтованими, так як, слідчий при розгляді подання слідчий суддя врахував всі вимоги передбачені ст.ст. 178, 194 КПК України. Крім цього, відповідно до ст.ст. 192, 210 КПК України, органами досудового розслідування правомірно, відповідно до вищевказаних процесуальних норм, було затримано ОСОБА_4. Тому в даному випадку підстав для визнання затримання ОСОБА_4 - незаконним, та для визнання порушеним його права на свободу і особисту недоторканість під час фактичного затримання 29.11.2013 року о 12 год. 30 хв. у слідчого судді не було.

В той же час, в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчим суддею не вірно визначено строк дії ухвали про тримання під вартою. Зокрема, слідчий суддя визначив, що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується о 15 год. 50 хв. 28.01.2014 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 затриманий 29.11.2013 року о 13 год. 30 хв. (а.с. 14). Саме з цього часу повинен рахуватися строк дії ухвали слідчого судді (60 днів), тобто він закінчується о 13 год. 30 хв. 27.01.2014 року.

Розмір застави, на думку колегії суддів, слідчим суддею визначено обґрунтовано, відповідно до вимог процесуального законодавства.

За вказаних обставин слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, але строк дії ухвали про тримання під вартою слідчим суддею визначено не вірно.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2013 року скасувати.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 год. 30 хв. 27 січня 2014 року.

Визначити суму застави у розмірі - 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат, що складає - 91760 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок № 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку МФО 823016. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно ст. 182 КПК України, застава за підозрюваного ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12013120050000535 від 28.11.2013 року.

При внесенні відповідно до ст. 182 ч.6 КПК України визначеної суми застави - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Кіровограда без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування з працівниками управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, свідками у кримінальному провадженні що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28 листопада 2013 року за № 12013120050000535 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

5) здати на зберігання слідчому ВР ЗССД СУ УМВС України в Кіровоградській області Врублевській Г.О., при наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Бондарчук Р.А. Іванов Д.Л. Онуфрієв В.М.