Рішення № 35901535, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13644/13 03.12.13

За позовом Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Трясун О.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: Штельмах О.С. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

17 липня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 128/13 від 11 липня 2013 р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (відповідач) заборгованості за договором на поставку фальш підлоги № 422 від 17.02.2012 року в сумі 248 283,60 грн. з них основного боргу - 222 432,90 грн. (двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 90 копійок), пені /п. 6.3. договору/ - 19 691,42 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 42 копійки), індексу інфляції - 1224,56 грн. (одна тисяча двісті двадцять чотири гривні 56 копійок) та 3% річних - 4934,72 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять чотири гривні 72 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на поставку фальш підлоги № 422 від 17.02.2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, неодноразово збільшував/уточняв свої позовні вимоги та 14.10.2013р. через канцелярію подав до суду заяву № 223/13 від 10.10.2013 року "Про збільшення позовних вимог" в якій Приватне підприємство "Магнат Дизайн Центр" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" боргу за договором на поставку фальш підлоги № 422 від 17.02.2012 року в сумі 256 617,50 грн. з них основного боргу - 222 432,90 грн. (двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 90 копійок), пені /п. 6.3. договору/ - 19 691,42 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 42 копійки), штрафу - 7 921,78 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять одну гривню 78 копійок) та 3% річних - 6 571,40 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню 40 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року по справі № 910/13644/13 (суддя Станік С.Р.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 06.08.2013 року.

Розпорядженням № 04-1/951 від 03.10.2013р., у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/13644/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року (суддя Котков О.В.) справу № 910/13644/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 03.12.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2012 року між позивачем (надалі - Виконавець або Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір на поставку фальш підлоги № 422 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку фальшпідлоги на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов'язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку передбаченому Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 309 219,40 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 86 786,50 грн. без врахування перерахунку штрафу в розмірі 20 000,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі - 222 432,90 грн., що становить 309 219,40 грн. - 86 786,50 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 17 лютого 2012 року між сторонами укладено договір на поставку фальш підлоги № 422 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку фальшпідлоги на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов'язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку передбаченому Договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в листопаді 2012 року позивач передав товар на суму 309 219,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: РН-0000244, РН-000295 та актом № МД-0000089 (належним чином засвідчені копії накладних та акту містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних накладних та акті.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розділом 3 Договору встановлено, що розрахунки проводяться в національній валюті України у безготівковому вигляді поетапно шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:

- Замовник оплачує аванс у розмірі 10 % загальної суми Договору, що визначена в п. 2.2. Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору;

- Замовник оплачує 90 % загальної суми Договору, що визначена в п. 2.2. Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання товару.

З матеріалів справи слідує, що в серпні 2012 року Покупець перерахував на користь Продавця 30 001,60 грн. передплати за товар по Договору, що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в матеріалах справи).

01 березня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про досудове врегулювання спору б/н (копія в справі) згідно умов якої сторонами визначено, що станом на 01.03.2013р. заборгованість Покупця перед Продавцем складає - 279 217,80 грн., а розмір штрафу становить - 27 921,78 грн. Строк сплати остаточного платежу сплинув 14 листопада 2012 року.

Судом встановлено, що в квітні 2013 року Покупець перерахував на користь Продавця 76 784,90 грн. за товар по Договору з яких: 56 784,90 грн. - боргу та 20 000,00 грн. - штрафу, що підтверджується банківською випискою від 17.04.2013р. (копія виписки міститься в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. та 12.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 222 432,90 грн. з розрахунку 309 219,40 грн. - 56 784,90 грн. - 30 001,60 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 6.3. Договору випливає, що у випадку порушення Замовником грошових зобов'язань згідно із п. 3.1.2 Договору Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. У разі порушення Замовником строків оплати товару, передбачених п. 3.1.2 Договору, більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів він додатково сплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми заборгованості.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 691,42 грн. пені (за 182 дні прострочення платежу) та 7 921,78 грн. штрафу з розрахунку 279 217,80 грн. Х 10% - 20 000,00 грн. (сплата згідно банківської виписки від 17.04.2013р.).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 6 571,40 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви № 223/13 від 10.10.2013 року "Про збільшення позовних вимог", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 5 132,35 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (ідентифікаційний код 36158057, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" (ідентифікаційний код 30659728, адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 16-Б), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 222 432,90 грн. (двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 90 копійок), пені - 19 691,42 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 42 копійки), штрафу - 7 921,78 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять одну гривню 78 копійок), 3% річних - 6 571,40 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню 40 копійок) та судові витрати - 5 132,35 грн. (п'ять тисяч сто тридцять дві гривні 35 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.12.2013р.

Суддя О.В. Котков