Рішення № 3590087, 07.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2009

Справа №2-22/10269-2008

За позовом – ТОВ «Вертикаль Плюс», 03680, м. Київ, Столичне шосе,100

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Зінченко Ірини Володимирівни, 98112, м. Феодосія, вул. Старшинова, 21, кв. 31

про стягнення 3243,48 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Вертикаль Плюс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Зінченко Ірини Володимирівни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3243,48 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором № 28/08-07 В-3 від 28 серпня 2007 року, не здійснив у повному обсязі оплату відвантаженого позивачем товару.

01 грудня 2008 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, суд –

встановив:

28 серпня 2007 року між позивачем ( постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 28/08-07 В-3, відповідно до п. 1.1.я кого постачальник зобов’язується систематично поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах, викладених у даному договорі.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2. договору,загальна вартість окремої партії товару та ціна кожного виду товару зазначаються у накладній на товар, оплата за товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Так, позивачем на виконання умов договору, відповідачу був відвантажений товар за накладними, наявними в матеріалах справи, а.с. 8-10, на суму 6197,04 грн.

Однак, відповідачем не було здійснено оплату вартості відвантаженого товару у розмірі 6197,04 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача склала 3243,48 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів погашення заборгованості в сумі 3243,48 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Зінченко Ірини Володимирівни (98112, м. Феодосія, вул. Старшинова, 21, кв. 31, рахунок № 260070084 в КРФ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 1992809403) на користь ТОВ «Вертикаль Плюс» (03680, м. Київ, Столичне шосе, 100, рахунок № 26008001308051 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 32050576) заборгованості в сумі 3243,48 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Зінченко Ірини Володимирівни (98112, м. Феодосія, вул. Старшинова, 21, кв. 31, рахунок № 260070084 в КРФ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 1992809403) на користь ТОВ «Вертикаль Плюс» (03680, м. Київ, Столичне шосе, 100, рахунок № 26008001308051 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 32050576) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Зінченко Ірини Володимирівни (98112, м. Феодосія, вул. Старшинова, 21, кв. 31, рахунок № 260070084 в КРФ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 1992809403) на користь ТОВ «Вертикаль Плюс» (03680, м. Київ, Столичне шосе, 100, рахунок № 26008001308051 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 32050576) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.