Рішення № 3590012, 05.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2009

Справа №2-29/9980-2008

За позовом – Фізичної особи - підприємця Зінченко Ольги Вікторівни,(97600, вул. Бойко, б. 8, м. Білогірськ).

До відповідача - Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака", (98521, п/в Привітне, м. Алушта).

Про визнання недійсними договорів.

За зустрічною позовною заявою - Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака", (98521, п/в Привітне, м.Алушта).

До відповідача - Фізичної особи - підприємця Зінченко Ольги Вікторівни, (97600, вул.. Бойко, б. 8, м. Білогірськ).

Про розірвання договору оренди та зобов’язати повернути майно.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача - Вдовиченко Ж. М., довіреність від 05.11.2008р., представник.

Суть спору: Фізична особа - підприємець Зінченко Ольга Вікторівна звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" про визнання недійсним договору оренди об’єкта нерухомості №4-СП від 02.10.2007р. та договору оренди об’єкта нерухомості №6-СП від 02.10.2007р.

Позовні вимоги засновані на положенні ч. 1 ст. 215 ЦК України. Мотивує позовні вимоги позивач тим, що в результаті психологічного тиску з боку відповідача, позивач підписав спірні договори. При цьому, позивач посилається на те, що спірні договори укладені тоді, коли дія попередніх договорів, що регулювали відносини оренди того ж самого майна, що є предметом спірних договорів, не закінчилась, наслідком чого є труднощі при застосуванні вказаної сукупності договорів. Позивач також посилається на те, що спірні договори були укладені по причині тяжкого фінансового стану та на невигідних умовах.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на відсутність передбачених законом підстав для визнання спірних договорів недійсними. Відповідач також посилається на необґрунтованість доводів позивача.

В свою чергу ЗАТ "Пансіонат "Канака" звернулось до господарського суду АР Крим із зустрічним позовом до Фізичної особи - підприємця Зінченко Ольги Вікторівни про:

- розірвання договору оренди частини четвертого поверху спального корпусу №4-СП від 02.10.2007р.;

- розірвання договору оренди частини шостого поверху спального корпусу №6-СП від 02.10.2007р.;

- зобов’язання відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу з оренди майно, передане за договором №4-СП від 02.10.2007р.: частину четвертого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м., розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне;

- зобов’язання відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу з оренди майно, передане за договором №6-СП від 02.10.2007р.: частину шостого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м. розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне, ЗАТ "Пансіонат "Канака";

- зобов’язання відповідача виплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 23 932,73 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 17 386,32 грн.; штраф за договором №6-СП від 02.10.2007р. на підставі п. 8.3, за 1 місяць в розмірі – 3048,00 грн.

Ухвалою від 06.11.2008р. суд прийняв зустрічний позов для сумісного розгляду з первісною позовною заявою.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що Фізична особа-підприємець Зінченко О.В. порушує умови договорів оренди: не виконує грошові зобов’язання в частині своєчасної слати орендних платежів, використовує на об'єктах оренди електроприлади, установка яких не погоджена з орендодавцем, на 6-му поверсі орендарем незаконно зайнята прилегла до об'єкта оренди територія, використання якої створює загрозу пошкодження речі.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позову заперечує, посилається на те, що договором та законом не зафіксовано конкретні дати здійснення оплати платежів, що дає можливість орендарю сплачувати передбачені договором платежі протягом місяця з дня, коли наступило виконання зобов'язання. ані договором, ані законом не зафіксовано конкретні дати здійснення оплати платежів, що дає можливість орендарю сплачувати передбачені договором платежі протягом місяця з дня, коли наступило виконання зобов'язання. Відповідач вважає безпідставним нарахування пені у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу з наступного дня після складання видаткових накладних, оскільки з нарахуванням пені можливо погодитися в тій частині, в якій виконання зобов'язання прострочено після спливу тридцяти денного строку з дня його виникнення.

Відповідач посилається на те, що твердження ЗАТ «Пансіонат «Канака» про те, що станом на 06.10.08 ФОП Зінченко О.В. заборгувала орендну плату за чотири місяці є недостовірним, оскільки заборгованість зі сплати орендної плати станом на 06.10.08 складає лише платіж за оренду за вересень 2008 року.

Крім того, відповідач посилається на те, що електроприлади використовуються з червня 2006 року, а їх установка погоджувалася із попереднім керівництвом.

Щодо правомірності встановлення електроприладів в самовільно зайнятій частині об'єкта нерухомості, відповідач вказує на те, що будь-які вимоги про усунення перешкод у користуванні річчю шляхом демонтування таких приладів не може бути предметом розгляду справи про розірвання договорів оренди, оскільки останніми не регулюються питання оренди самовільно зайнятої частини об'єкта нерухомості.

Стосовно самовільно зайнятої площі на 6-му поверсі під організацію роботи приміщення для приготування їжі, відповідача вважає, що всі свої вимоги позивач може оформити у окремому позові. Мотивування існуючого зустрічного позову цими обставинами є неспроможними і не стосуються предмету позову, оскільки зайнята начебто без згоди позивача частини приміщення на 6-му поверсі не охоплюється об'єктом оренди за договором оренди №6-СП від 02.10.07р.

Заявою від 16.01.2009р. позивач за зустрічним позовом змінив предмет зустрічного позову та просить суд:

- розірвати з Фізичною особою - підприємцем Зінченко Ольгою Вікторівною договір оренди частини четвертого поверху спального корпусу №4-СП від 02.10.2007р.;

- розірвати договір оренди частини шостого поверху спального корпусу №6-СП від 02.10.2007р.;

- зобов’язати відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу із оренди майно, передане за договором №4-СП від 02.10.2007р.: частину четвертого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м., розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне, ЗАТ "Пансіонат "Канака";

- зобов’язати відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу із оренди майно, передане за договором №6-СП від 02.10.2007р.: частину шостого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м. розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне, ЗАТ "Пансіонат "Канака";

- зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 33 256,57 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 43 113,05 грн.

Вказана заява прийнята судом.

Заявою від 16.02.2009р. позивач за зустрічним позовом змінив предмет зустрічного позову та просить суд:

- розірвати з Фізичною особою - підприємцем Зінченко Ольгою Вікторівною договір оренди частини четвертого поверху спального корпусу №4-СП від 02.10.2007р.;

- розірвати договір оренди частини шостого поверху спального корпусу №6-СП від 02.10.2007р.; - зобов’язати відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу із оренди майно, передане за договором №4-СП від 02.10.2007р.: частину четвертого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м., розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне, ЗАТ "Пансіонат "Канака";

- зобов’язати відповідача - Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, повернути позивачу із оренди майно, передане за договором №6-СП від 02.10.2007р.: частину шостого поверху спального корпусу загальною площею 305 кв. м. розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне, ЗАТ "Пансіонат "Канака";

- зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 8550,00 грн. та пеню в розмірі 44 593,91 грн.

Заявою від 02.03.2009р. позивач за зустрічним позовом змінив предмет позову в частині стягнення грошових коштів з відповідача та просить суд: зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 12496,78 грн. та пеню в розмірі 44 593,91 грн.

Заява прийнята судом.

02.03.2009р. до суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Зінченко О.В. від 27.02.2009р., в якій остання зазначила, що сума пені за прострочення виконання грошових зобов’язань за період з червня 2008р. по лютий 2009р. складає – 13049,91 грн., за період з 10.10.2008р. по 09.02.2009р. – 19104,31 грн., загалом – 32154,22 грн.

У цій же заяві відповідач за зустрічним позовом зазначив, що погоджується з сумою пені лише у сумі 89077,20 грн., оскільки на його думку у період з 11.09.2001р. по 02.02.2009р. він переплатив ВАТ "Пансіонат "Канака" 24077,02 грн.

Заявою від 05.03.2009р. позивач за зустрічним позовом змінив предмет позову в частині стягнення грошових коштів з відповідача та просить суд: зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 6272,78 грн. та пеню в розмірі 44 593,91 грн.

Заява прийнята судом.

В судовому засіданні, що відбулося 05.03.2009р. позивач за зустрічним позовом подав суду заяву про зменшення суми позову в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідач пеню в сумі 32154,22 грн.

Заява прийнята судом.

Відповідач за зустрічним позовом в судове засідання не з’явився, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки до судового засідання.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені під час розгляду справи обставини, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання представника СПД Зінченко О.В., оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

За клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжувався у порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між фізичною особою-підприємцем Зінченко Ольгою Вікторівною та Акціонерним товариством закритого типу «Луч» 11 вересня 2001 був укладений договір №5 оренди об'єкта нерухомості (том 1, а.с. 11-13).

За умовами цього договору: фізична особа – підприємець Зінченко О.В. прийняла в оренду два поверхи (четвертий і шостий) правого крила шестиповерхової будівлі - на висоті 15,90 м та 10,30 м, загальна площа яких становила 610 кв.м. (п. 1 договору).

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що строк оренди складав 10 років з дня прийняття об'єкта оренди по акту приймання-передачі.

Згідно п. 5.1 договору, розмір орендної плати за весь об’єкт оренди в цілому складає - 200 000 грн.

11 вересня 2001р. сторонами підписано акт приймання-передачі об’єкту (том 1, а.с. 14).

У зв'язку із зміною власника об'єкта нерухомості додатковою угодою №3/4 про внесення змін і доповнень до договору оренди від 30 квітня 2004р., укладеною між СПД Зінченко О.В. та Закритим акціонерним товариством «Пансіонат «Канака», договір №5 оренди об'єкта нерухомості від 11 вересня 2001 року викладено у новій редакції (том 1, а.с. 24-28). З положень додаткової угоди вбачається, що предмет, ціна і строк дії договору порівняно із попереднім договором змінилися частково: об'єкт оренди залишився той же; строк оренди склав 3 роки 5 місяців з моменту підписання додаткової угоди №3/4 від 30.04.2004 про внесення змін і доповнень до договору оренди з правом подальшої пролонгації на той же строк; орендна плата в рік - 20 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2006 року сторони уклали ще одну додаткову угоду про внесення змін і доповнень до договору оренди об'єкта нерухомості №5 від 11.09.2001р. з додатковою угодою №3/4 від 30.04.2004, якою змінили п.п. 5.3, 5.4 додаткової угоди №3/4 від 30.04.2004 про внесення змін і доповнень до договору оренди (том 1, а.с. 20).

Позивач за первісним позовом посилається на те, що після зміни керівництва орендодавця його було поставлено перед фактом: або він підписує на нових умовах два договори оренди на кожен із орендованих поверхів, або йому створять неможливі для нормального здійснення підприємницької діяльності умови. Щоб не залишитися без засобів до існування він був змушений прийняти пропозицію, яка не відповідала його справжній волі.

Результатом психологічного тиску з боку керівництва Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Канака» стало підписання позивачем за первісним позовом та орендодавцем в особі генерального директора Карасьової В. І. двох договорів оренди: договору оренди об'єкта нерухомості №4-СП від 02 жовтня 2007р; договору оренди об'єкта нерухомості №6-СП від 02 жовтня 2007р. (том 1, а.с. 24-34).

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2007 р. заступником генерального директора ЗАТ «Пансіонат «Канака» Чичиловим Є.І. складено акт приймання-передачі частини 4-го та 6-го поверхів правого боку корпусу площею 610,0 кв.м., який 02 жовтня 2007 р., затверджено позивачем за первісним позовом та генеральним директором ЗАТ «Пансіонат «Канака» (том 1, а.с. 21).

В матеріалах справи також знаходяться два акти приймання-передачі від 02 жовтня 2007р.: про передачу позивачу в оренду частини 4-го поверху правого боку корпусу площею 305 кв.м., і другого за №2 про передачу в оренду частини 6-го поверху правого боку корпусу площею 305 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог про визнання спірних договорів недійсними, позивач за первісним позовом посилається на те, що події кінця вересня - початку жовтня 2007 року відбувалися для нього під психологічним тиском, що підтверджується тим, що він навіть не приймав участі як орендар як у передачі об'єкта оренди 30 вересня 2007 р., так і під час його приймання в оренду 02 жовтня 2007р.

Крім того, позивач за первісним позовом вказує на те, що згідно з п. 4.1 додаткової угоди №3/4 від 30.04.2004 про внесення змін і доповнень до договору оренди строк оренди складає 3 роки 5 місяців з моменту підписання цієї додаткової угоди з правом подальшої пролонгації. У випадку, якщо жодна із сторін за місяць до настання закінчення строку оренди не виявить бажання розірвати договір, він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Строк оренди може бути подовжений/скорочений лише за домовленістю сторін, або за умовами, що витікають із розділу 9 цього договору.

На думку позивача за первісним позовом, для того щоб дія договору була закінчена, слід дотриматися таких умов у сукупності: повинна наступити дата закінчення строку оренди, тобто 29 вересня 2007 року; за місяць до настання дати 29 вересня 2007 року орендодавець має повідомити про намір розірвати діючий договір, чого відповідачем за первісним позовом не було виконано.

Таким чином, укладення договорів об'єктів нерухомості №4-СП та №6-СП від 02 жовтня 2007р. здійснено тоді, коли дія попередніх договорів, що регулювали ті ж відносини між тими ж сторонами, не закінчилася.

СПД Зінченко О.В. вважає, що застосуванню підлягають саме положення договору №5 оренди об'єкта нерухомості від 11.09.2001, додаткової угоди №3/4 від 30.04.2004 про внесення змін і доповнень до договору оренди, додаткової угоди від 01.01.2006 про внесення змін і доповнень до договору оренди об'єкта нерухомості №5 від 11.09.2001 з додатковою угодою №3/4 від 30.04.2004, оскільки їх дія не припинена ні закінченням строку оренди, ні їх розірванням, оформленим у відповідному порядку. Одні й ті ж правовідносини, не можуть регулюватися між тими ж сторонами різними договорами з різними умовами, як це має місце у спірній ситуації з відповідачем, тому що це суперечить суті самого зобов'язання.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що оскільки зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, то наявність такої суперечності відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою визнання правочину недійсним.

Однак, суд не може погодитися з доводами позивача за первісним позовом та вважає, що відсутні підстави для задоволення первісного позову, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, позивач за первісним позовом посилається на те. що спірні договори суперечать Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, оскільки спірні договори регулюють ті ж самі правовідносини, що регулюються договором оренди того ж майна та між тим ж сторонами, укладеним раніше.

Відповідно до додаткової угоди від 30 квітня 2004р. №3/4 про внесення змін і доповнень до договору оренди №5 від 11 вересня 2001 року, договір укладено строком на 3 роки 5 місяців з моменту підписання додаткової угоди, тобто до 30.09.2007р.

Однак, позивач за первісним позовом вказує на те, що для того щоб договір оренди №5 від 11 вересня 2001 року припинив свою дію: повинна наступити дата закінчення строку оренди, тобто 29 вересня 2007 року; за місяць до настання дати 29 вересня 2007 року орендодавець має повідомити про намір розірвати діючий договір.

Суд встановив, що за місяць до настання дати закінчення договору №5 від 11.09.2001р. (із змінами і доповненнями), 25.08.2007р. ЗАТ «Пансіонат Канака» спрямував на адресу СПД Зінченко О.В. лист від 22.08.2007р. вих. № 68 про небажання продовжувати договірні відносини (а.с. 79).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р., № 1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення зареєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються особисто адресатові, а у разі його відсутності — повнолітнім членам сім'ї.

Відповідно до п. 121 цих Правил, в час вручення фізичній особі зареєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) з повідомленням про вручення, працівник об'єкту поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа відзначає на бланку повідомлення прізвище, ім'я і по батькові особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ).

Таким чином, на повідомленні записано прізвище того, що отримав лист (Зінченко), а запис засвідчений посадовцем поштового відділення Белогірськ 1.

Суд враховує, що всі поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів, направлених на адресу Зинченко О.В., оформлені аналогічним чином, зокрема повідомлення про вручення листа від 22.08.2007р., а також повідомлення про вручення зустрічної позовної заяви ЗАТ «Пансіонат «Канака» від 31.10.2008р. (том 1, а.с.78), яка отримана відповідачем за зустрічним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що повідомлення про вручення листа від 22.08.2007р. оформлено належним чином, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, і є належним доказом про своєчасне повідомлення СПД Зинченко О.В. про небажання відповідача за первісним позовом продовжувати договір оренди №5 від 11.09.2001р.

Пунктом 4.1 додаткової угоди від 30 квітня 2004р. №3/4 про внесення змін і доповнень до договору оренди №5 від 11 вересня 2001 року встановлено, що у разі, якщо ні одна із сторін за місяць до закінчення строку оренди не виявить бажання розірвати договір, він вважається продовженим на той самий строк та на тих саме умовах.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи те, що ЗАТ «Пансіонат «Канака» своєчасно спрямував на адресу позивача за зустрічним позовом лист про відмову у продовженні договірних відносин, суд вважає, що договір оренди №5 від 11.09.2001р. припинив свою дію – 30.09.2007р., що у свою чергу спростовую доводи СПД Зінченко О.В, про те, що одночасно діють і договір оренди №5 від 11.09.2001р. і спірні договори від 02.10.2007р., що у свою чергу свідчить про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Крім того, умовою припинення договору є повернення об'єкту оренди орендодавцю, 30 вересня 2007р. СПД Зінченко О.В. підписав акт прийому - передачі частині 4-го і частині 6-го поверхів спального корпусу, в якому вказано, що майно передається орендодавцю у зв'язку із закінченням терміну договору оренди №5 від 11.09.2001р.

Таким чином, 30.09.2007р. між сторонами припинилися відношення за договором оренди №5 від 11.09.2001р.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 32 ГПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зі спірного договору вбачається, що у ньому передбачені усі істотні умови передбачені для договорів даного виду, зокрема: предметом договору, цільове призначення об’єкту оренди, порядок передачі об’єкту оренди, строк дії договору, розмір орендної плати та порядок розрахунків, права та обов’язки сторін, порядок повернення майна, відповідальність сторін, підстави для розірвання договору.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов’язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.

Відсутність факту порушення права чи взагалі суб’єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.

Щодо укладення позивачем за первісним позовом спірних договорів в результаті психологічного тиску з боку ЗАТ «Пансіонат «Канака», то суд вважає ці доводи безпідставними, у зв’язку з наступним.

Стаття 231 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

З аналізу наведеної норми слідує, що психічний тиск є складовою насильства. Під насильством слід розуміти психічний або фізичний тиск на особистість контрагента або його близьких з метою спонукання до здійснення правочину (побиття, катування, загроза вчинення таких дій у майбутньому).

Позивач за первісним позовом не представив суду жодного доказу того, що з боку ЗАТ «Пансіонат «Канака» або його посадових осіб здійснювалися дії, що підпадають під ознаки психічного тиску, зокрема: відсутні докази звернення СПД Зінченко О.В. до правоохоронних органів з відповідною заявою про наявність в діях відповідача за первісним позовом або його посадових осіб ознак злочинів передбачених ст.ст. 126,127 Кримінального кодексу України.

Крім того, суд встановив, що умови спірних договорів №4-СП і №6-СП від 02.10.2007р. узгоджувалися сторонами належним чином, про що свідчить підписаний із зауваженнями позивача за первісним позовом додаток №1от 02.10.2007р. до договору №6-СП (том 1, а.с. 49), то сторонами проводилась переддоговірна робота.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Так, наведена норма поширюється як на позивача так і на відповідача в рівних межах. Отже, рівноправні суб’єкти господарювання, які не підпорядковані одне одному, не можуть приймати в процесі своєї господарської діяльності рішення щодо обов’язковості укладення договорів, які б були б обов’язковими для інших суб’єктів підприємництва, що у свою чергу спростовує посилання позивача за первісним позовом на те, що відповідач змусив його укласти спірний договір.

Щодо посилань СПД Зинченко О.В. на те, що спірні договори були укладені внаслідок тяжкого матеріального становища, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Аналіз наведеної норми дозволяє зробити висновок, що під тяжкими обставинами слід розуміти важке майнове становище особи, яке виражається у відсутності засобів, необхідних для нормального існування людини (відсутність: предметів першої необхідності (продуктів харчування, ліків). Крім того, такий стан може бути зумовлений не тільки станом фізичної особи але і становищем його близьких, наприклад – тяжка та тривала хвороба.

В обґрунтування тяжкого фінансового становища СПД Зінченко О.В. надала суду копію заяви в Прокуратуру м. Щорса, з якої вбачається, що виходить, що підрядник, отримавши від Зинченко О.В. грошові кошти, не виконав свої зобов'язання по будівництву, що, за твердженням СПД Зинчекно О.В., нанесло значні збитки.

Суд встановив, що ця заява була направлена в прокуратуру 29 жовтня 2008р., тоді як спірні договори укладені 02 жовтня 2007р.

Суд вважає, що вказана заява та обставини на які посилається позивач за первісним позовом неспроможні як доказ, що може підтверджувати тяжкий фінансовий стан , з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 44 ГК України встановлює загальні принципи підприємницької діяльності, зокрема: вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільний найом підприємцем працівників; комерційний розрахунок та власний комерційний ризик; вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Таким чином, суд вважає, що ризик несплати контрагентами грошових коштів за своїми зобов’язаннями завжди має місце у господарської діяльності, у зв’язку з чим, законодавцем передбачено коло заходів спрямованих на відновлення порушених прав суб’єктів господарювання, зокрема звернення до судових органів за захистом порушеного права.

За викладених обставин, суд вважає, що правовідносини, які виникли між СПД Зінченко О.В. та ТОВ «Допре-вуд», не можуть бути належним доказом того, що позивач за первісним позовом уклав спірні договори, саме внаслідок тяжких обставин – тяжкого фінансового стану.

При цьому суд враховує, що також відсутні докази у підтвердження того, що умови спірних договорів вкрай невигідні для СПД Зінченко О.В.

Так, позивач за первісним позовом одночасно посилається в обґрунтування позову на приписи ст. 203, 215, 231, 233 ЦК України, які містять відмінні підстави для визнання угод недійсними які підлягають доказування у різні способи, що свідчить про невизначеність позивача за первісним позовом у виборі способу захисту свого права, та спростовує доводи позивача за первісним позовом в цілому.

За викладених обставин, суд вважає, що підстави для задоволення первісного позову відсутні.

Відносно позовних вимог за зустрічним позовом, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.

Розділами 5 спірних договорів передбачено, що орендна плат за перший місяць складає 3048,00 грн. з урахуванням ПДВ та підлягає індексації Вартість комунальних послуг компенсуються орендарем окремо відповідно до додатків №1 до договору.

Відповідно до п. 6.3.2 спірних договорів оренди об'єктів нерухомості №4-СП від 02 жовтня 2007р. та №6-СП від 02 жовтня 2007р., орендар зобов'язується своєчасно і в повному об'ємі здійснювати орендні, комунальні і інші узгоджені платежі відповідно до розділу 5 цього договору.

Частина 5 ст. 762 ЦК України встановлює, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи те, що спірними договорами не передбачений строк оплати, суд, враховуючи припис ч. 5 ст. 7962 ЦК України, вважає, що відповідач за зустрічним позовом повинен був сплачувати оренду плату першого числа кожного місяця.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідач систематично порушував порядок оплати, встановлений договором оренди №4-СП від 02.10.2007р. і договором оренди №6-СП від 02.10.2007р., і використовував на об'єктах оренди електроприлади, установка яких не узгоджена з орендодавцем.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2008р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, в якому СПД Зінченко О.В. підтвердила свою заборгованість у розмірі 23932,73 грн. за вказаними договорами оренди (том 1, а.с. 82).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 26.01.2009р. сторони підписали акти звірки взаєморозрахунків з яких вбачається, що заборгованість відповідача станом на 26.01.2009р. складала 15531,96 грн. – заборгованість по комунальним платежам, 14974,60 грн. заборгованість по орендній платі (том 2, а.с. 12-14).

При цьому у період з 31.07.2008р. по 31.08.2008р. та у період з 31.10.2009р. по 12.01.2009р. у СПД Зінченко О.В., залишалися неоплаченими зобов'язання більш трьох місяців, що підтверджується розрахунком (том 2, а.с. 24-25).

Суд встановив, що під час розгляду справи, відповідач за зустрічним позовом частково сплачувала заборгованість, що слугувало підставою для зменшення суми позову ВАТ "Пансіонат "Канака".

Так, станом на 05.03.2009р. заборгованість СПД Зінченко О.В. складає 6272,78 грн.

Однак, відповідач за зустрічним позовом не визнає цю заборгованість, посилаючись на те, що згідно з інформацією Кримського Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», викладеною у листі від 06.02.09 №09/1657-03, в оренді СПД Зінченко О.В. на 4-му поверсі спального корпусу ЗАТ «Пансіонат «Канака» у с. Привітне знаходяться приміщення площею 317,5 кв.м., з яких площа балконів складає 16,1 кв.м., а на 6-му поверсі цього ж корпусу - 279,5 кв.м., із яких площа балконів становить 25,8 кв.м.

Додатком Б до ДБН В 2.2.-І5-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. N 80, дано визначення поняття балкону - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.

Згідно з п. В1 Додатку В «Правила підрахунку площі квартири в житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверхності житлового будинку та перелік обов'язкових техніко-економічних показників» до ДБН В 2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. N 80, площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів. веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів.

СПД Зінченко О.В. вважає, що у фактичному його користуванні перебуває площа 301.4 кв.м (317,5-16,1) на 4-му поверсі спального корпусу та 253.7 кв.м (279,5-25,8) на 6-му поверсі спального корпусу, що в сумі становить 555,1 кв.м., у зв’язку з чим вона здійснює оплату за оренду 54,9 кв.м. (610-555,1), які фактично не використовує.

Так, відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що сума надлишково сплачених орендних платежів у період з 11.09.01р. по 02.02.09р. складає 24 077,02 грн.

Однак суд вважає, вказані доводи СПД Зінченко О.В. необґрунтованими з огляду на наступне.

Лист від 06.02.2009р. КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», на який відповідач за зустрічним позовом посилається в обґрунтування того, що він використовує меншу площу ніж передбачено договорами оренди, відкликаний 20 лютого 2009р. КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» листом № 1596/13.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомості, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001, а також Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. N 7/5, органи технічної інвентаризації не мають повноважень робити та видавати висновки про розмір площ, що знаходяться в оренді.

Також слід зазначити, що згідно актів прийому - передачі від 02 жовтня 2007р. СПД Зинченко О.В. за договором 4-СП була передана в оренду частина 4-го поверху спального корпусу загальною площею 305,0 кв.м. і за договором 6-СП була передана в оренду частина 6-го поверху спального корпусу загальною площею 305,0 кв.м. При цьому, заперечень відносно неправильно вказаної площі в актах прийому-передачі і в договорах від 02.10.2007р., СПД Зинченко О.В. заявлено не було. При цьому, якщо відповідач за зустрічним позовом з якихось причин не використовувала частину переданих їй у користування площ, вона мала можливість ініціювати питання, щодо внесення змін до договорів оренди 4-СП і 6-СП від 02.10.2007р. відносно зменшення орендованої площі, однак докази такого ініціювання в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилання СПД Зінченко О.В. на ДБН В 2.2.-15-2005, якими передбачено що при встановленні площі квартир не враховується площа балконів, то таке посилання неспроможне, оскільки предметом договорів оренди № 4-СП і 6-СП від 02.10.2007р. є частини 4-го і 6-го поверхів спального корпусу, а не квартири. Більш того, передача в оренду СПД Зінченко О.В. об'єктів нерухомості була здійснена на договірній основі, тобто площі об'єктів, що передавались були узгоджені обома сторонами.

Крім того, доводи відповідача за зустрічним позовом суперечать наявним в матеріалах справи актам звірки розрахунків підписаних відповідачем.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що ЗАТ «Пансіонат «Канака» повинен був надавати йому рахунки на оплату, оскільки такий обов’язок позивача за зустрічним позовом не передбачений як договором так і законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктами 8.2 договорів передбачено, що за порушення строків оплати орендних та інших обов’язкових платежів, передбачених Додатками № 1 до договорів, орендар сплачує пеню в розмірі 1% від недоплати за кожний день прострочки.

У заяві від 27.02.2009р. відповідач за зустрічним позовом зазначив, що сума пені за прострочку орендної плати за період з червня по лютий 2009р. складає - 13049,91 грн., а за прострочку оплати комунальних послуг за період з 10.10.2008р. по 09.02.2009р. складає 19104,31 грн., всього 32154,232 грн., однак посилаючись на переплату орендної плати за період з 11.09.2001р. по 02.02.2009р. у розмірі 24077,02 грн., СПД Зінченко О.В. погоджується з сумою пені у розмірі 8077,20 грн.

Враховуючи вказану заяву СПД Зінченко О.В. від 27.02.2009р., позивач за зустрічним позовом зменшив суму пені з 44593,91 грн. до 32154,22 грн.

За викладених обставин, враховуючи те, що судом встановлена необґрунтованість доводів СПД Зінченко О.В., щодо переплати орендної плати у сумі 24077,02 грн., з підстав викладених вище, суд приходить до висновку, що зустрічний позов в частині стягнення з СПД Зінченко О.В. заборгованості в сумі 6272,78 грн. та пені в сумі 32154,22 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про розірвання спірних договорів оренди та зобов’язання СПД Зінченко О.В. повернути об’єкт оренди, то суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.

Як встановлено вище, відповідач за зустрічним позовом не належним чином виконував грошові зобов’язання та не сплачував орендну плату більш трьох місяців.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частина 2 ст. 773 ЦК України встановлює, що якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму,

якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Пунктами 6.3.3 спірних договорів передбачено, що орендар зобов’язаний узгодити з орендодавцем установку електрообладнання на об’єкті оренди.

Суд встановив, що відповідач за зустрічним позовом зайняв територію, прилеглу до об'єкту оренди на 6-му поверсі спального корпусу. На цій території СПД Зінченко О.В. без узгодження з ЗАТ «Пансіонат «Канака» встановив плиту з газовим балоном, підвів електропроводку, чим створив реальну загрозу здоров'ю і життю людей, що знаходяться як на орендованому 6-му поверсі, так і у всьому шестиповерховому корпусі, тим самим порушив Правила користування електричною енергією, Правила користування газовим обладнанням і Правила протипожежної безпеки.

Відповідач за зустрічним позовом також самовільно встановив та використовував мікрохвильові печі, холодильники та пральні машини.

Вказані вище порушення підтверджуються актами та приписами складеними ЗАТ «Пансіонат «Канака» (а.с.83-85).

Враховуючи викладені порушення договорів оренди з боку СПД Зінченко О.В., суд приходить до висновку, що ЗАТ «Пансіонат «Канака» цілком обґрунтовано використовує передбачене ст.ст. 773,782-783 ЦК України право на розірвання спірних договорів, відповідно зустрічний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом, суд покладає на СПД Зінченко О.В.

Суд встановив, що при подачі зустрічного позову ЗАТ «Пансіонат «Канака» сплатило державне мито в сумі 4436,70 грн. З урахування заяви від 15.01.2009р. про збільшення суми позову, загальна сума позову держмита, що повинна була бути сплачена ЗАТ «Пансіонат «Канака» складає: за майнові вимоги 763,70 грн, за не майнові вимоги – 85,00 грн, загалом – 848,70 грн. Таким чином, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 848,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Надмірно сплачене ЗАТ «Пансіонат «Канака» державне мито в сумі 3588,00 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету на користь ЗАТ «Пансіонат «Канака».

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні провісного позову - відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

3. Розірвати договір оренди частини четвертого поверху спального корпусу №4-СП від 02.10.2007р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) та Фізичною особою - підприємцем Зінченко Ольго. Вікторівною (97600, вул.. Бойко, б. 8, м. Білогірськ, ідентифікаційний код 2329714368).

4. Зобов’язати Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, (97600, вул. Бойко, б. 8, м. Білогірськ, ідентифікаційний код 2329714368) повернути Закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) майно, передане за договором №4-СП від 02.10.2007р.: частину четвертого поверху спального корпусу ЗАТ «Пансіонат «Канака» загальною площею 305 кв. м., розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне.

5. Розірвати договір оренди частини шостого поверху спального корпусу №6-СП від 02.10.2007р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) та Фізичною особою - підприємцем Зінченко Ольгою Вікторівною (97600, вул.. Бойко, б. 8, м. Білогірськ, ідентифікаційний код 2329714368).

6. Зобов’язати Фізичну особу - підприємця Зінченко Ольгу Вікторівну, (97600, вул. Бойко, б. 8, м. Білогірськ, ідентифікаційний код 2329714368) повернути Закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) майно, передане за договором №6-СП від 02.10.2007р.: частину шостого поверху спального корпусу ЗАТ «Пансіонат «Канака» загальною площею 305 кв.м., розташованого за адресою: м. Алушта, п/в Привітне.

7. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Зінченко Ольги Вікторівни (97600, вул. Бойко, б. 8, м. Білогірськ, ідентифікаційний код 2329714368) на користь Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) заборгованість по орендній платі в сумі 6272,78 грн., пеню в сумі 32154,22 грн., держмито в сумі 384,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,37 грн.

8. Повернути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" (98521, п/в Привітне, м.Алушта, код в ЄДРПО України 30122156) надмірно сплачене платіжним дорученням № 5 від 04.11.2008р. державне мито в сумі 3588,00 грн.

9. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.