Ухвала суду № 35900258, 02.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1372/13Головуючий суду першої інстанції:Чернецька В.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"02" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В., СуддівМоісєенко Т.І., Романової Л.В., При секретаріКувшиновій А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 09 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у твердій грошовій сумі 1210 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи батьком її дітей, матеріальну допомогу на їх утримання не надає, утримувати самостійно малолітніх доньок позивачці матеріально важко, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньок в розмірі 1210 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 09 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто на користь позивачки з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23 серпня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

У якості доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що постійного місця роботи він не має, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1. Земельної ділянки він у власності не має, що підтверджується актом Желябівської сільської ради. Підприємницька діяльність припинена у зв'язку із нерентабельністю її ведення.

Також апелянт посилається на те, що його робота є сезонною, і у нього є інші витрати у вигляді ремонту житла, де він мешкає, оплати орендної плати за це житло.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько дітей зобов'язаний утримати їх до досягнення ними повноліття.

Визнаючи розмір аліментів суд першої інстанції прийняв до уваги можливості відповідача та потреби дітей, матеріальний стан позивача.

З таким висновком суду колегія суддів апеляційного суду погоджується з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_7 є батьком двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 року. (а.с.7,8).Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, але разом не проживають. (а.с.6). З наданих позивачем доказів, а саме довідки виконавчого комітету Желябівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим неповнолітні доньки проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні. (а.с.9).

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є працездатною особою, докази не можливості сплачувати аліменти за станом здоров'я відсутні.

Тобто, при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції додержані вимоги частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України.

Крім того, апелянт не навів жодного доказу з посиланням на обставини визначені статтею 182 СК України, що б дало підстави зменшити суму стягнутих судом аліментів, яка є сумою , що може платити відповідач, враховуючи його стан здоров'я та працездатність.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 п.1 ч. 1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 09 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Г.В.Редько Т.І.Моісеєнко Л.В.Романова