Вирок № 35898862, 05.12.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2777/13-к

Номер провадження 1-кп/629/201/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням судді - Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., за участі прокурора - Шульги Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іларіонове, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 30.10.2008 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 185 ч. 3 КК України, 22.09.2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду від 28.10.2011 року на 1 рік 10 днів, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В ході розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену в установленому порядку судимість на шлях виправлення не став, переслідуючи корисливий мотив з метою наживи та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно скоїв злочин при наступних обставинах. ОСОБА_2 18 січня 2012 року, близько 13 години маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою наживи, діючи з корисливого мотиву, знаходячись біля будинку № 16-А, розташованого на мікрорайоні № 2 у м. Лозова Харківської області, відкрито, повторно, шляхом ривку, викрав з руки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, мобільний телефон марки "NOKIA 5130" з комплектною картою пам'яті, що знаходилася в ньому об'ємом 1 Гб, загальною вартістю - 301 грн. 00 коп., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку "МТС", вартістю 10 грн. 00 коп. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 311 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що вказаного злочину він не скоював, телефон придбав у невідомого, а свідчення про обставини скоєння злочину надав слідчому у зв»язку з застосуванням до нього недозволених методів розслідування.

Однак, суд до показань обвинуваченого, що він не викрадав у потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон, ставиться критично, розцінює його свідчення як бажання обвинуваченого уникнути відповідальності і приховати істину по справі.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї провини, його винність доведена і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Свідченнями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила в судовому засіданні, що 18.01.12 року, близько 14 години, біля будинку №16 м. Лозова, Харківської області у її малолітньої доньки, яка слухала музику, невідомий вихопив мобільний телефон з рук і втік. Нападник був одягнутий у джинси, чорну куртку та шапку. У подальшому при проведенні впізнання вона по одягу, зросту та статурі впізнала грабіжника, яким виявився ОСОБА_2.

Свідченнями свідка ОСОБА_5, допитаним в судовому засіданні, який пояснив суду, про те що він працює керівником організації «Територія життя» в м. Лозова. Організація створена у 2010-2011 році та займається реабілітацією і адаптацією осіб, які перебували у місцях позбавлення волі. Дана організація уклала договори з двома колоніями, куди представники релегійної організації, яка забезпечує «Територію життя» матеріально, їздять по цим колоніям з проповіддю. Після цих заходів, відбираються люди, які себе проявили своєю доброю поведінкою, які цікавляться регалією та яким залишився невеликий строк до закінчення відбуття покарання. Організація «Територія життя» подають подання на звільнення певних осіб умовно-достроково та представники організації забирають цих осіб до себе. Потім реєструють в органах Лозівського МВ ГУМВС України, підопічні ставляться на облік та з ними організація укладає угоди, в яких зазначені їх права та обов»язки. ОСОБА_2 також був підопічним організації «Територія життя». З ним була укладена угода, роз»яснений розпорядок дня. ОСОБА_5 вказав, що хоча ОСОБА_2 був неодноразово раніше судимий, але позитивні зміни у нього сталися, він змінився на краще. В організації багато людей, які звільнилися з місць позбавлення волі. ОСОБА_2 товаришував з хлопцями. З ким конкретно, він не знає. Коли ОСОБА_2 приїхав до «Території життя» зазначеного телефона у нього не було. Розпорядок ОСОБА_2 не порушував. Декілька разів їздив до м. Дніпропетровська, про що ставив його до відома. Ніяких записів у журналі прибуття та вибуття до організації протягом дня не ставиться, тобто відвідування та знаходження осіб на території організації вільне. Головне, щоб підопічні не порушували розпорядок організації, який зазначений в самій угоді, яку укладають під час прибуття до "Території життя". На території організації заборонено вживати спиртні напої, наркотики, нецензурно висловлюватися та інше. Якщо будья-кому потрібно покинути територію, а саме виїхати за межі м. Лозова, це стосується іногородніх, ця особа в усній формі повідомляє або його, тобто ОСОБА_5 або іншого працівника, який є старшим по організації. Все проходить в усній формі. Можливо бути і таке, що підопічний повідомляє, що йому потрібно поїхати до близьких або по іншим справам, сідає на потяг і більше не повертається до організації. Ніхто цей процес проконтролювати не може і та не має на це відповідного права. Вказаний телефон, йому подарував обвинувачений, який потім був вилучений працівниками міліції. За яких обставин, в якому місяці та якого дня йому подарував ОСОБА_2 телефон «Нокія», він не пам»ятає, приблизно півтора року або два. Телефон був в робочому стані. ОСОБА_5 вставив в нього свою сім-картку та користувався ним. Звідки цей телефон з»явився у ОСОБА_2 він також не пам»ятає.

Свідченнями свідка ОСОБА_8, пояснившого суду, що він працює помічником оперуповноваженого сектору карного розшуку Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. В січні 2012 року до Лозівського МВ надійшла заява за фактом пограбування у малолітньої мобільного телефону. Відповідно до роздруківки оператора мобільного зв»язку, було проведено перевірку дзвінків з телефону «Нокіа», який був вилучений у директора Територіального центру «Територія життя» ОСОБА_5, який пояснив, що вказаний телефон йому подарував ОСОБА_2. Після проведення оперативно-розшукових дій, ОСОБА_2 був доставлений до Лозівського МВ, де він дав зізнавальні свідчення, що дійсно скоїв даний злочин. ОСОБА_2 жалівся на те, що залишився один, у нього є сестра, але з нею він не спілкується. Також вказав на те, що наштовхнуло його на скоєння злочину той факт, що маленька дівчинка йшла сама з телефоном, а батьки були позаду та не слідкували за дитиною Для ОСОБА_2 це була спокуса.

Також ОСОБА_2 повідомив працівникам Лозівського МВ про те, що одяг він змінив, так як

з»їздив до м. Дніпропетровська. По дорозі до м. Дніпропетровська сім-картку з викраденого телефону він викинув. Вставив свою. Коли повернувся до Територіального центру, подарував телефон своєму директору ОСОБА_5. Також свідок ОСОБА_8 зазначив, що недозволені методи допиту до обвинуваченого не застосовувалися. Згідно наданої інформації за роздруківкою оператору мобільного зв»язку працівниками сектору карного розшуку було встановлено, що сім-картка, яка належить ОСОБА_2 була вставлена у викрадений телефон в смт. Панютине м. Лозова та поїхала до м. Дніпропетровська.

Свідченнями свідка ОСОБА_9, який зазначив в судовому засіданні, що на той час він працював оперуповноваженим сектора карного розшуку Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. Було повідомлено, про скоєння грабіжу відносно малолітньої дівчинки. При проведенні оперативно-розшукових дій, було встановлено, що телефон знаходиться у ОСОБА_5, який повідомив, що даний телефон йому подарував підопічний ОСОБА_2. Також вказав, що ОСОБА_2 через декілька днів повернеться з м. Дніпропетровська. Через декілька днів, йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_2 повертається з м. Дніпропетровська до смт. Панютине, оскільки на той час, поїзди та електропотяги не зупинялися у м. Лозова. Разом з ОСОБА_5 оперуповноважені виїхали до вокзалу смт. Панютине, де був затриманий ОСОБА_2 та доставлений до відділу Лозівського МВ для допиту. При дачі свідчень, ОСОБА_2 зазначив, що :»Не гріх було забрати у потерпілої телефон, тому що за дівчинкою ніхто не дивився». Коли забрав телефон, його хтось наздоганяв, але не зміг догнати. Потім, впевнившись, що його не доженуть, ОСОБА_2 поїхав до смт. Панютине на вокзал, сів на електропотяг та поїхав до м. Дніпропетровська. Після повернення до м. Лозова, ОСОБА_2 подарував телефон ОСОБА_5. Крім того, зазначив, що насильство відносно ОСОБА_2 з боку працівників міліції не застосовувалось.

Свідченнями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює слідчим Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. На той час, коли був доставлений ОСОБА_2 до райвідділу, вона знаходилася на роботі, чергувала. Була викликана співробітниками карного розшуку для проведення допиту ОСОБА_2. Він пояснив, що на 2 мікрорайоні, в м. Лозова, коли направлявся на вокзал, вирвав у дівчинки з рук телефон та втік. Сівши в електропотяг, вставив свою картку в телефон. Доки знаходився Дніпропетровську користувався телефоном, коли повернувся до м. Лозова, то подарував телефон своєму директору ОСОБА_5. Також зазначила, що ОСОБА_2 під час допиту шуткував, що все таки знайшли телефон. Пояснила, що ОСОБА_2 ніякого опору не вчиняв, сам поставив підпис під протоколом, ніяких скарг від нього не надходило. Після того, як його доставили до райвідділу до проведення допиту пройшло не більше трьох годин.

Свідченнями свідка ОСОБА_11, який пояснив суду, що у січні 2012 року він працював дільничним Лозівського МВ УМВС України в Харківській області. Щодо скоєного ОСОБА_2 він дізнався з чергової частини Лозівського МВ. У затриманні обвинуваченого він участі не приймав, ніяких пояснень від нього не одбирав. Щодо застосування відносно ОСОБА_2 недозволених методів розслідування, йому нічого невідомо.

Свідченнями потерпілої ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві, яка пояснила, що вона разом з ОСОБА_12, із своєю донькою ОСОБА_3 та іншими матерями приблизно о 13 годині вийшли зі школи № 4 на мікрорайоні № 4 в м. Лозова. Після чого, направились в бік магазинів «Владибор», «АТБ». Близько 14 годині 00 хвилин проходячи біля будинку № 16 на 2 мікрорайоні м. Лозова, вона почула крик своєї доньки: «ОСОБА_4, телефон». ОСОБА_4 обернулася та побачила, як в бік будинку № 12 на мікрорайоні 2 м. Лозова тікає молодий хлопець, одягнений в світло-блакитні джинси, чорну куртку та чорну шапку, на зріст близько 1 метр 60 сантиметрів. Вона побігла за хлопцем, який направився вздовж будинку № 12 на мікрорайоні 2 м. Лозова в бік дитячого садка та повернув за кут будинку № 13 на мікрорайоні 2 м. Лозова.

Фототаблицею до протоколу відтворення за участі ОСОБА_4 (а.с. 60-61 т. 1)

Свідченнями потерпілої ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві, яка пояснила, що вона 18.01.2012 року приблизно біля 14 годин 00 хвилин йшла зі своєю матір»ю ОСОБА_4 та

ОСОБА_12 по мікрорайону № 2 м. Лозова. Проходячи біля будинку № 16-а на мікрорайоні 2, вона почала слухати музику на мобільному телефоні своєї матері. В одній руці вона тримала банку миючого засобу, в іншій мобільний телефон. Після чого, вона почула, що позаду неї хтось іде, а після чого відчула, що у неї з рук вихватили телефон. ОСОБА_3 відразу ж крикнула матері про це. Коли вона обернулася, то побачила, що хлопець швидко побіг в бік будинку № 13 на мікрорайоні № 2, м. Лозова. (а.с. 49 т. 1)

Свідченнями свідка ОСОБА_12, даними на досудовому слідстві, яка пояснила, що вона разом зі своєю донькою та ОСОБА_3 проходили біля будинку № 16А на м-ні 2 в м. Лозова в бік школи № 4, приблизно о 13 годині 40 хвилин. ОСОБА_3 шла позаду. Несподівано вони почули крик ОСОБА_3, обернулися та побачили, як у бік будинку № 12 на 2 мікрорайоні м. Лозова біжить хлопець, одягнений в темно-чорну куртку, чорну шапку та світло-блакитні джинси. ОСОБА_4 побігла за ним, а ОСОБА_12 побігла вздовж будинку № 16-а та бачила, як хлопець побіг через територію садка № 14 на 2 мікрорайоні в бік ЗОШ № 3.

Фототаблицею та схемою до протоколу відтворення за участі ОСОБА_12 (а.с. 57-59 т. 1)

Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 відповідно до якого, ОСОБА_2 пояснив наступне, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та 18.01.2012 року близько 08 години 00 хвилин він відпросився у директора реабілітаційного центру ОСОБА_5, щоб з»їздити до м. Дніпропетровськ до свого товариша. Після чого направився до Південного вокзалу в м. Лозова, для з»ясування розкладу електропоїздів. Після, він повертався назад до Центру, де по дорозі побачив попереду себе неповнолітню дівчину, яка слухала музику на мобільному телефоні. Конкретно, де сталося викрадення, він не пам»ятає. Але у нього виник умисел заволодіти телефоном, порівнявшись з нею, він вихватив у неї телефон та побіг. Відбігши на деяку відстань, він витяг з телефону сім-картку, викинув її та повернувся до реабілітаційного центру. Ввечері, близько 17 години 57 хвилин він сів на електропоїзд в сел. Панютине м. Лозова Харківської області та поїхав до м. Дніпропетровськ. У вагоні він вставив у викрадений телефон свою сім-карту та з того моменту почав користуватися телефоном. Марки «Nokia» у корпусі сірого кольору. З його слів записано вірно та ним прочитано. (а.с. 10-11 т. 1).

Протоколом очної ставки ОСОБА_2-ОСОБА_5 від 01 березня 2012 року, відповідно до якого, ОСОБА_5 підтвердив той факт, що ОСОБА_2 подарував йому телефон. Про те, що телефон був крадений ОСОБА_5 нічого не знав.(л.д. 42 Т.1).

Протоколом очної ставки ОСОБА_2-ОСОБА_9 від 03 березня 2012 року, відповідно до якого, ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_9 був присутній в кабінеті при його допиті, що ніяких засобів фізичного насильства він до нього не застосовував, наручники на нього не одягав. ОСОБА_9 в свою чергу підтвердив, що дійсно він від ОСОБА_2 відбирав пояснення, де підозрюваний зазначив, що вказаний телефон йому подарував ОСОБА_13. Після ОСОБА_2 змінив свої свідчення та надав пізнавальні пояснення по справі (л.д. 43-44 Т.1).

Протоколом огляду місця пригоди проведеного 16.08.2012 року, при проведенні якого за участю потерпілої ОСОБА_4 остання вказала на місце скоєння злочину, яким є тротуар на території м-ну №2, біля будинку №16 у м. Лозова Харківської області.

Роздруківкою оператора мобільного зв»язку від 13.03.12 року, згідно до якої, 19.01.12 року о 15 год. 38 хв. з викраденого телефона здійснювався дзвінок у м. Дніпропетровську з використанням сім картки оператора МТС (НОМЕР_1), яка належала ОСОБА_2 (а.с. 36-40 Т. 1).

Протоколом огляду вилученого мобільного телефону Нокіа -5130 ІМЕІ НОМЕР_5 у ОСОБА_5 з сім-карткою та постановою про визнання їх речовими доказами. (а.с. 45-46 Т.1)

Таким чином, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2

за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий 30.10.2008 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 185 ч. 3 КК України, 22.09.2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду від 28.10.2011 року на 1 рік 10 днів (а.с.№ 26-28 Т.1), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.№19, 24 Т.1). Перебуває на обліку у лікаря-психіатра в Дніпропетровській міській лікарні № 14 з діагнозом «Розлад адаптації з переважанням порушення поведінки» (а.с.№22 Т.1). Відповідно до Акту № 337 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_2 в даний час ознак психозу і недоумства не виявляє, виявлено дисоціальний розлад особистості. За своїм психічним станом може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому правопорушення, ОСОБА_2 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. Згідно характеристики Центру соціальної адаптації і реабілітації «Територія життя» характеризується формально позитивно (а.с.№21 Т.1). Відповідно до характеристики випускника Дніпропетровського вищого професійного училища будівництва, ОСОБА_2 характеризується негативно, проявив себе учнем з неадекватною поведінкою. Часто був помічений в алкогольному сп»янінні, нюхав клей, бігав з ножем по гуртожитку, за час проживання в гуртожитку був помічений в крадіжках коштів, мобільних телефонів (а.с. 25 Т.1)

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України у суду відсутні, в зв'язку з тим, що він раніше судимий, скоїв злочин в період відбування умовно-дострокового звільнення, для себе певних висновків не зробив і знову скоїв злочин.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 засуджений за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області 28 жовтня 2011 року на 1 рік 10 днів, в період якого скоїв новий злочин, суд вважає за необхідне згідно зі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 684 від 20 лютого 2012 року в сумі 953,72 гривень суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді трьох місяців позбавлення волі, і остаточно визначити до відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, застосований ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року у вигляді тримання під вартою до набрання чинності вироку суду залишити без змін.

Термін відбуття покарання обчислювати з часу затримання ОСОБА_2, тобто з 11 лютого 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Індустріальним РВДГУ УМВС в Дніпропетровській області 01 березня 2007 року, ідентифікаційний номер: невідомий, судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 684 від 20.02.2012 року на користь держави ( розрахунковий рахунок 31253272210487, МФО 851011; банк одержувача УДК в Харківській області; ЄДРПОУ 25574728, призначення платежу: «за товарознавчу експертизу») у сумі 953 (дев»ятсот п»ятдесят три) гривень 72 копійок.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «NOKIA-5130», який зберігається під сохранною розпискою у ОСОБА_4, після набрання вироком законної сили - залишити в її користуванні.

Речовий доказ: сім-карта оператора мобільного зв»язку «МТС на крок попереду» з цифровим значенням НОМЕР_4 та номером НОМЕР_1, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору, а в разі відсутності їх та інших учасників судового провадження копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя : Н.М. Жмуд