Рішення № 3589689, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 29/510

27.04.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ –10 Лайнер»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans»

про

стягнення 35 639, 86 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

не з’явились;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФ –10 Лайнер», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans»про відшкодування шкоди у розмірі 28 163, 86 грн., упущеної вигоди у сумі 7 476, 00 грн. та витрат на оплату адвокатської допомоги у сумі 5 340, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2008 року (суддя Усатенко І.В.) порушено провадження у справі № 29/510 та призначено розгляд справи на 17.11.2008 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.11.2008 року та 08.12.2008 року розгляд справи відкладено у зв’язку із неявкою представника відповідача та не подання сторонами витребуваних доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року розгляд справи відкладено до 12.01.2009 року у зв’язку із неявкою представника позивача.

У судове засідання 12.01.2009 представники сторін з’явилися, проте вимоги попередніх ухвал суду не виконали. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2009 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 05.02.2009 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва № 2 від 06.02.2009 року у зв’язку із перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному, справа № 29/510 передана для подальшого розгляду судді Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 року справу № 29/510 прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 02.03.2009 року.

Представники сторін у судове засідання 02.03.2009 року не з’явились, вимоги попередньої ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню справи по суті, суд відклав розгляд справи до 18.03.2009 року.

У судове засідання 18.03.2009 року представники сторін не з’явилися, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 року розгляд справи відкладено до 21.04.2009 року у зв’язку із неявкою представників сторін.

У судовому засіданні 21.04.2009 року сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору та відклав розгляд справи на 27.04.2009 року.

У судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно акту № 113 від 12.12.2006 року матеріальний збиток нанесений позивачу з урахуванням зносу автомобіля складає 19 744, 87 грн. Даний збиток був сплачений страховою компанією у повному, а тому відповідач не повинен сплачувати позивачу збиток без урахування зносу автомобіля.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2006 року на митному терміналі «Чоп», сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої сідельному тягачу РЕНО д.н. АА 0497 ВА, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІФ –10 Лайнер»були заподіяні механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2007 року дорожньо - транспортна пригода сталась з вини водія Кузьменка Віктора Юхимовича, який керуючи автомобілем Вольво д.н. 194 71 КА з напівпричепом Schmitz д.н. 229 71 КА, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого, здійснив зіткнення із стоячим автомобілем РЕНО д.н. АА 0497 ВА.

Транспортний засіб –автомобіль Вольво д.н. 194 71 КА з напівпричепом Schmitz д.н. 229 71 КА, з вини якого скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю РЕНО д.н. АА 0497 ВА, належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans».

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans»є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю РЕНО д.н. АА 0497 ВА, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans»було укладено поліс № ВВ/0376601 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.10.2006 року, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»взяло на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Schmitz д.н. 229 71 КА –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans».

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.2 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Згідно із акту № 113 від 12.12.2006 року вартість відновлювального ремонту сідельного тягача РЕНО д.н. АА 0497 ВА складає 47 908, 73 грн.

06.08.2007 року Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»виплатило страхове відшкодування позивачу в розмірі 19 744, 87 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч.1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки, Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»як страхувальник за полісом № ВВ/0376601 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.10.2006 року відшкодувала лише частину шкоди заподіяної відповідачем (страховиком) позивачу (потерпілому) внаслідок ДТП, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 28 163, 86 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму упущеної вигоди мотивуючи її тим, що автомобіль РЕНО д.н. 0497 ВА, простоював на ремонті 14 діб з 04.12.2006 року по 18.12.2006 року, а оскільки згідно договорів позивача вартість послуг за добу складає 80 євро за добу, то сума упущеної вигоди складає 7 476, 00 грн.

Згідно ч.2 статті 22 ЦК України Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушено права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, а саме договори на послуги по перевезенню вантажів автомобілем РЕНО д.н. АА 0497 ВА або інших доказів, згідно із яких вбачалось би, що зазначений автомобіль у період з 04.12.2006 року по 18.12.2006 року не простоював, а також не надано доказів, які б підтверджували розмір упущеної вигоди.

Оскільки, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками у вигляді упущеної вигоди, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 7 476, 00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В зв’язку з зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених у зв’язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг, відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

- належним чином завірену копію договору-доручення про надання адвокатських послуг та ведення справи у господарському суді № 31/10-03 від 07.12.2006 року, укладеного між позивачем та адвокатом Київської міської колегії адвокатів Хомюком П.М., за умовами договору позивач доручив останньому скласти позовні заяви про стягнення заборгованості, зокрема, з відповідача, а також підготувати інші процесуальні документи та представляти інтереси позивача у господарському суді;

- належним чином завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Хомюка П.М.;

- належним чином завірену копію рахунку № ЮД-00123 від 07.12.2006 року на суму 5 340, 00 грн., виставлених позивачу в якості оплати наданих адвокатських послуг;

- належним чином завірену копію акту здачі-прийняття виконаних робіт № ЮД-00123 від 07.12.2006 року;

- належним чином завірену копію видаткового касового ордеру на суму 5 340, 00 грн.

Положеннями ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiстi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищезазначене, витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 5 340, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 281, 63 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93, 24 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Транс –BM Trans»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26; код ЄДРПОУ 22974033), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ –10 Лайнер»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5 б; код ЄДРПОУ 25634036) матеріальну шкоду у розмірі 28 163 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 86 коп., витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 5 340 (п’ять тисяч триста сорок) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 63 коп., та 93 (дев’яносто три) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.