Рішення № 3589672, 30.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.04.09 р. Справа № 43/131

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 337887,40грн., пені у сумі 17345,75грн., збитків у розмірі 14549,38грн., 3% річних у розмірі 2185,56грн., штрафу 5% у розмірі 16894,37грн., урахування індексу інфляції в розмірі 14735,20грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

від позивача: Сідак-Жарова Н.О. за дов. №31/03/2 від 31.03.09р.

від відповідача: Андрєєва М.С. за дов. №15/12-08 від 15.12.2008р.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва 16.12.08р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 07.04.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промексім”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 330885,75грн., у тому числі основного боргу у сумі 305828,38грн., пені у сумі 4984,89грн., збитків у сумі 4157,93грн., 3% річних у сумі 623,14грн., 5% штрафу у сумі 15291,42грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №8/07/08 від 08.07.2008р., специфікації, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортну накладну.

Згідно до уточнень до позовної заяви №832 від 15.12.08р. (вх.№02-41/48509) позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 337887,40грн., пеню у сумі 17345,75грн., збитки у розмірі 14549,38грн., 3% річних у розмірі 2185,56грн., штраф 5% у розмірі 16894,37грн., урахування індексу інфляції в розмірі 14735,20грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому уточнення позивача приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

Відповідач відповідно до відзиву №15/12-08 від 16.12.08р. (вх.№02-41/48635) проти позову заперечив, в зв’язку з тим, що поставка провадилась поза межами договору за усними заявками відповідача, що підтверджується відсутністю посилання як у накладних так і у платіжних документах на конкретний договір.

Ухвалою від 16.12.08р. провадження у справі №43/131 було зупинено у зв’язку з призначенням судової бухгалтерської експертизи. Означена процесуальна дія суду мотивована тим, що під час розгляду справи №43/131 виникли питання, які потребують спеціальних знань.

Проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1. Яким чином були відображені у бухгалтерському обліку позивача та відповідача розрахунки за рахунками-фактури №ЭК-0003543 від 22.08.2008р. на суму 38639, 08 грн. (видаткова накладна ЭК-0002482 від 22.08.2008р.), №ЭК-0003604 від 29.08.2008р. на суму 8188,26 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002551 від 29.08.2008р.), №ЭК-0003666 від 02.09.2008р. на суму 17925, 20 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002623 від 04.09.2008р.), №ЭК-0003665 від 02.09.2008р. на суму 146000,32 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002624 від 04.09.2008р.), №ЭК-0003721 від 05.09.2008р. на суму 58710,53 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002669 від 09.09.2008р.), №ЭК-0003723 від 05.09.2008р. на суму 58710,53 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002670 від 09.09.2008р.), №ЭК-0003768 від 08.09.2008р. на суму 13744,01 грн. (видаткова накладна ЭК-0002688 від 10.09.2008р.), №ЭК-0003860 від 12.09.2008р. на суму 1502,40 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002712 від 12.09.2008р.), №ЭК-0003902 від 16.09.2008р. на суму 6167,05 грн. (видаткова накладна №ЭК-0002738 від 16.09.2008р.), №ЄК-0003901 від 16.09.2008р. на суму 5934,49 грн. (видаткова накладна ЭК-0002737 від 16.09.2008р.), №ЄК-0004056 від 25.09.2008р. на суму 32059,02 грн. (видаткова накладна ЭК-0002835 від 25.09.2008р.).

2. Виходячи з яких сум згідно договору поставки №8/07/08 від 08.07.2008р. були сплачені податки позивачем та відповідачем?

Сторони були зобов’язані при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведенні судової експертизи; на першу вимогу експерта для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребувані документи та вчиняти необхідні дії.

23.12.08р. позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача (вх.№02-41/49921).

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на майно відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

11.02.09р. (вх.№02-41/5938) до господарського суду Донецької області надійшло клопотання експерта-економіста Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Бодягіна Є.Є. за №6636/24/48 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

11.02.09р. суд задовольнив означене клопотання експерта та зобов’язав сторін надати вказані у клопотанні матеріали експерту-економісту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Бодягіну Є.Є., з метою проведення експертного дослідження/.

31.03.09р. на адресу господарського суду було повернуто справу №43/131 разом з висновком судово-економічної експертизи №6636/24 від 25.03.09р.

Ухвалою від 07.04.09р. суд поновив провадження у справі №43/131, у зв’язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунені.

21.04.09р. до господарського суду надійшли уточнення до судово-економічної експертизи №6636/24 (вх. №02-41/17398).

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засідання просив суд викликати у судове засідання експерта для надання пояснень по справі. Клопотання відповідача (вх.№02-41/19385 від 29.04.09р.) мотивоване тим, що у висновку експерта недостатньо обгрунтовано віднесення поставленого товару за видатковими накладними до договору поставки №8/07/08 від 08.07.08р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.08р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки №8/07/08. За умовами договору постачальник зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки, у власність покупця металопрокат, а покупець зобов’язався прийняти продукцію та сплатити за неї певну грошову суму у відповідності до специфікацій до договору, які є складовою та невід’ємною частиною договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору асортимент та кількість продукції визначені у специфікаціях, доданих до договору. Якість та комплектність продукції визначається на підставі показників якості та комплектності вказаних у специфікаціях до договору та сертифікатів якості підприємств-виробників (пункт 3.1. договору).

Згідно до пункту 4.1. договору поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на базових умовах EXW-склад постачальника згідно “Інкотермс-2000” протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент підписання витратних накладних на продукцію (пункт 4.3. договору).

Ціна продукції вказується у специфікаціях (пункт 5.1. договору). Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до 25 числа поточного місяця та надання всіх належно оформлених документів, вказаних у пункті 7.1. розділу 7 договору. За письмовою згодою сторін можлива передплата (пункт 6.1. договору). Інші форми оплати регулюються додатковими угодами або специфікаціями (пункт 6.2. договору).

Відповідно до пункту 7.1. договору для здійснення прийомки продукції постачальник зобов’язаний надати покупцю рахунок на відвантажену продукцію, товарнотранспортну накладну на поставлену продукцію, сертифікат якості (відповідності), податкову накладну, іншу документацію, передбачену пунктом 3.2. договору.

Покупець або вантажоодержувач здійснюють прийомку поставленої продукції за кількістю та якістю на підставі сертифікатів якості, виданих виробником продукції та показників якості та кількості, вказаних в договорі , додаткових угодах до нього або в специфікаціях, а також у відповідності до товаророзпорядчих документів (пункт 7.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.08р.

09.07.08р. між сторонами укладений протокол розбіжностей до договору, згідно якого узгоджено редакцію пункту 10.6. договору.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих щодо надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок оплати за договором.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

На виконання умов договору позивач на підставі специфікацій №7 від 22.08.08р., №8 від 29.08.08р., №9 від 04.09.08р., №10 від 04.09.08р., №11 від 08.09.08р., №12 від 09.09.08р., №13 від 09.09.08р., №14 від 10.09.08р., №15 від 12.09.08р., №16 від 16.09.08р., №17 від 16.09.08р., №18 від 25.09.08р. поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 337887,40грн., а відповідач прийняв визначену у специфікаціях продукцію, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на видаткових накладних №ЭК-0002482 від 22.08.2008р., №ЭК-0002551 від 29.08.2008р., №ЭК-0002623 від 04.09.2008р., №ЭК-0002624 від 04.09.2008р., №ЭК-0002669 від 09.09.2008р., №ЭК-0002670 від 09.09.2008р., ЭК-0002688 від 10.09.2008р., №ЭК-0002712 від 12.09.2008р., №ЭК-0002738 від 16.09.2008р., ЭК-0002737 від 16.09.2008р., ЭК-0002835 від 25.09.2008р. Внаслідок чого обов’язок передачі позивачем продукції у загальній сумі 337887,40грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, надані позивачем видаткові накладні – є належним доказом здійснення передачі відповідачу продукції та прийняття цієї продукції останнім.

Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов’язань за договором щодо передачі продукції – суду не надані, як не надано доказів того, що при прийомці продукції позивачем не було дотримано всіх умов договору, зокрема пункту 7.1.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №ЭК-0003543 від 22.08.2008р. у сумі 38639, 08 грн., №ЭК-0003604 від 29.08.2008р. у сумі 8188,26 грн., №ЭК-0003666 від 02.09.2008р. у сумі 17925, 20 грн., №ЭК-0003665 від 02.09.2008р. у сумі 146000,32 грн., №ЭК-0003721 від 05.09.208р. у сумі 58710,53 грн., №ЭК-0003723 від 05.09.2008р. у сумі 1067,04грн., №ЭК-0003722 від 05.09.2008р. у сумі 7950грн., №ЭК-0003768 від 08.09.2008р. у сумі 13744,01 грн., №ЭК-0003860 від 12.09.2008р. у сумі 1502,40 грн., №ЭК-0003902 від 16.09.2008р. у сумі 6167,05 грн., №ЄК-0003901 від 16.09.2008р. у сумі 5934,49 грн., №ЄК-0004056 від 25.09.2008р. у сумі 32059,02 грн.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 6.1. договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до 25 числа поточного місяця та надання всіх належно оформлених документів, вказаних у пункті 7.1. розділу 7 договору.

Проте, свої зобов’язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 337887,40грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Доводи відповідача щодо приналежності поставленої продукції до іншого договору, укладеного між сторонами суд не приймає, оскільки відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження існування іншого договору, укладеного між сторонами у спрощений спосіб відповідно до ч.1 ст.181 ГК України. Одночасно в судових засіданнях позивач наполягав на тому, що між сторонами не існує інших правовідносин, лише у рамках договору поставки №8/07/08 від 08.07.08р.

Разом з тим, судом надана належна правова оцінка висновку судово-економічної експертизи №6636/24 від 25.03.09р. (з урахуванням уточнень від 21.04.09р.), яка була проведена Донецьким науково-дослідницьким інститутом судової експертизи.

Висновком експерта підтверджено, що станом на 30.09.08р. у бухгалтерському обліку позивача значиться відображеною дебіторська заборгованість відповідача у сумі 337887,40грн. та, що у бухгалтерському обліку відповідача операції з придбання у позивача металопродукції, за вказаними рахунками-фактури, відображені у журналі ордері та відомості по рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” записами за дебетом рахунку 20 “Запаси” та кредитом рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” на вартість отриманої продукції, та за дебетом рахунку 64 “Розрахунки за податками” та кредитом рахунку 631”Розрахунки з вітчизняними постачальниками” на суму податку на додану вартість, який входить до вартості придбаної продукції.

При цьому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо виклику у судове засідання експерта для надання пояснень по справі з огляду на таке.

На вирішення експерту було поставлене питання: “Виходячи з яких сум згідно договору поставки №8/07/08 від 08.07.08р. були сплачені податки позивачем та відповідачем?”. За межі поставленого питання експерт при проведенні експертизи не виходить, таким чином припущення відповідача щодо можливості розгляду експертом інших договірних відносин, ніж відносин на підставі договору поставки №8/07/08 від 08.07.2008р. є хибними.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 337887,40грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання за умовами пункту 10.6. договору тягне за собою обов’язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 17345,75грн., де періоди нарахування пені з 25.08.08р. по 12.12.08р., з 25.09.08р. по 12.12.08р., з 25.10.08р. по 12.12.08р., та встановлено, що зазначений порядок нарахування штрафних санкцій не відповідає змісту ст.232 ГК України.

Як встановлено судом, при нарахуванні пені позивачем невірно визначено періоди прострочення, за висновками суду початком періоду нарахування пені слід вважати 26.08.08р., 26.09.08р. та 26.10.08р. Таким чином, розмір пені, який є арифметично вірним складає 17100,57грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 10.6. договору позивачем внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов’язання більше ніж на 10 банківських днів пред’явлено до стягнення штраф у розмірі 5% від вартості несплаченого товару у сумі 16894,37грн.

Розрахунок штрафу є аріфметично вірним, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача сума інфляційних за період вересень 2008р. – листопад 2008р. становить 14735,20грн.; сума 3% річних, де періоди нарахування пені з 25.08.08р. по 12.12.08р., з 25.09.08р. по 12.12.08р., з 25.10.08р. по 12.12.08р. становить 2185,56грн.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок індексу інфляції. Розмір індексу інфляції, який є арифметично вірним складає 14371,47грн.

Водночас, під час розрахунку суми 3% річних позивачем припущено помилки щодо встановлення періодів прострочення. За висновками суду початком періоду нарахування пені слід вважати 26.08.08р., 26.09.08р. та 26.10.08р. Таким чином, розмір 3% річних, який є арифметично вірним складає 14371,17грн.

Щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 14549,38грн. слід зазначити наступне:

Збитки в розумінні ст.623 ЦК України, ст.224 ГК України це такі втрати, які боржник має відшкодувати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

За загальними засобами доказування при стягненні збитків позивач має довести:

а) наявність збитків – їх розмір, вид;

б) вину боржника у заподіянні збитків;

в) причинний зв’язок між збитками та діями боржника.

В даному випадку позивачем не доведено вину відповідача у заподіянні збитків, понесених внаслідок виконання позивачем кредитної угоди №15-93/42-1311/08 від 11.06.08р., наявність причинного зв’язку між такими збитками та діями відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 337887,40грн., пені у сумі 17345,75грн., збитків у розмірі 14549,38грн., 3% річних у розмірі 2185,56грн., штрафу 5% у розмірі 16894,37грн., урахування індексу інфляції в розмірі 14735,20грн., підлягають задоволенню частково у сумі 388405,43грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, на відповідача покладаються також витрати за проведення експертизи, Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз згідно рахунку №520 від 25.03.09р. у сумі 7038грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 623, 625, 655-697 ЦК України, ст.ст.181, 193, 224, 232 ГК України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, п.2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 337887,40грн., пені у сумі 17345,75грн., збитків у розмірі 14549,38грн., 3% річних у розмірі 2185,56грн., штрафу 5% у розмірі 16894,37грн., урахування індексу інфляції в розмірі 14735,20грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а; ЄДРПОУ 35484485, МФО 335571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” (83101, м. Донецьк, вул. Куйбушева, 31б; ЄДРПОУ 30375820, МФО 334635) заборгованість у сумі 337887,40грн., пеню у сумі 17100,57грн., 3% річних у розмірі 2151,92грн., штраф 5% у розмірі 16894,37грн., урахування індексу інфляції у розмірі 14371,17грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 3884,05грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,56грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” Будівельно-монтажне управління –1” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а; ЄДРПОУ 35484485, МФО 335571) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4, ЄДРПОУ 02883147, МФО 834016) витрати за експертизу №6636/24 згідно рахунку №520 від 25.03.09р. у сумі 7038грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Промексім” (83101, м. Донецьк, вул. Куйбушева, 31б; ЄДРПОУ 30375820, МФО 334635) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,88грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.04.09р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України підписано 05 травня 2009р.