Рішення № 35894351, 04.12.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4446/13-ц

Провадження № 2/309/2042/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.

при секретарі Попадинець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Провіта», третя особа: ПАТ КБ «Надра» про стягнення страхового відшкодування ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 23.01.2013 року на автодорозі Хуст-Долина сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої транспортний засіб позивача, автобус «Вольво», д/н НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року ОСОБА_2 визнано виним у скоєнні вищевказаного ДТП.

Транспортний засіб позивача був застраховний за програмою страхування «Каско» товариством з додатковою відповідальністю «Провіта».

Після підготовки всіх необхідних документів позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача про виплату йому суми страхового відшкодування в розмірі 196 000 грн.

Однак, станом на сьогоднішній день відповідач на заяву позивача не відреагував, не виплатив йому вищевказану суму та не надав відповіді з приводу невиплати, а тому прозивач просить су стягнути із відповідача вищевказану суму страхового відшкодування, сплачений ним судовий збір та витрати на проведення автомоварознавчої експертизи.

В судове засідання позивач не зявився. До суду подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Причини неявки суду невідомі.

В порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи і постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 23.01.2013 року на автодорозі Хуст-Долина сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої транспортний засіб позивача, автобус «Вольво», д/н НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Матеріалами справи стверджено, що застраховний наземний транспорт є неприданим до використання, оскільки зазнав серйозних механічних пошкоджень.

Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано виним у скоєнні вищевказаного ДТП.

В судовому засіданні також встановлено, що 14 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування «Каско» наземного транспорту автобуса марки «Вольво», д/н НОМЕР_2.

Пунктом 3 договору страхування передбачено, що загальна страхова сума застрахованного транспортного засобу за перший рік страхування (із травня 2012 по травень 2013 року) становить 200 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після настяння страхового випадку страхувальник в той же день, тобто в строки та порядку передбаченому договором, повідомив стаховика про настання страхового випадку.

Потім, у відповідності до п. 11 договору страхування, ОСОБА_1 надав відповідачу всі необхідні документи для оформлення та здійснення виплати по страховому відшкодуванню.

Пунктом 8.4.2 договору страхування встановлено, що страховик зобов'язаний прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування шляхом складення страхового акту або листа-відмови відповідно, а п. 12.11 передбачено, що страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 днів з дня отримання всіх необхідних та додатково витребуваних ним документів.

Однак, в порушення вказаних пунктів договору відповідач станом на сьогоднішній день не виплатив позивачу суму страхового відшкодування і не надіслав лист відмову чи будь-яке інше повідомлення.

З огляду на наведене, вбачається, що відповідач порушив також вимоги ст. 629 ЦК України, якою передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 26 ЗУ «Про страхування» та ст. 991 ЦК України передбачені правові підстави для відмови від здійснення страхової виплати.

Судом не добуто доказів та законних підстав, які б давали можливість відповідачу не проводити страхової виплати.

Крім цього, ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про страхування» та ч. 3 ст. 991 ЦК України передбачено, що рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Такої відмови, як вимагає чинне законодавство, відповідач не надав позивачу, а тому, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення із відповідача на його користь суми збитків у розмірі 196 000 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

З урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати підлягають до стягнення на користь позивача із відповідача.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення із відповідача на його користь витрат на оплату автотоварознавчої експертизи, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено того факту, що за його рахунок проводилася атотоварознавча експертиза і що така взагалі проводилася.

Суду не предоставлено належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення позивачем вказаних витрат, як того вимагають ст. ст. 58, 59 ЦПК України (квитанції, платіжні доручення, відповідний експертний висновок), з урахуванням чого, суд вражає, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат за проведення автотоварознавчої експертизи слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 169, 197, 209, 212-215, 218, 224 - 227 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 629, 991 ЦК України, ст. ст. 20, 26 ЗУ «Про страхування», суд

Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Провіта», м. Кив, вул. Дубового, № 18 код. 31704186 на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 196 000 (сто девяносто шість тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Провіта», м. Кив, вул. Дубового, № 18 код. 31704186 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1960 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Хустського районного суду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_3

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_3