Справа № 428/6621/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого суддіКордюкової Ж.І.,
при секретаріБиковій І.Д.
за участю представника позивачаОСОБА_1,
відповідачаОСОБА_2,
третіх осібОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_5 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування квартирою. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 5/121. В цій квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_2, а також її син ОСОБА_3, його цивільна дружина ОСОБА_4 та онука ОСОБА_7 Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був розірваний 24.06.2008 р. Після цього відповідач зібрала свої речі забрала дитину та переїхала на постійне місце проживання до своїх батьків. Просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою №121 в будинку №5 по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою №121 в будинку №5 по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку.
В судове засідання позивач ОСОБА_5 не зявилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, підтвердила доводи, викладені в позові. Додатково суду пояснила, що згідно з актом від 06.08.2013 р. в спірній квартирі, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ніхто не проживає. Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 26.10.2007 р. встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 мешкають окремо. Права відповідачки ніхто не порушував. Просила суд задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала. Суду пояснила, що не мешкає в спірній квартирі з липня 2008 р. Усі свої речі з квартири вона повністю забрала в квітні 2009 р. Під час судових дебатів зазначила, що забрала речі та дитини і виїхала зі спірної квартири через неможливість сумісного проживання з ОСОБА_3
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позовних вимог. Суду пояснив, що в кінці 2000 р. на підставі договору дарування набув у власність квартиру по вул. Курчатова, 5/121. У цій квартирі він проживав з колишньою дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_4. В 2007 р. шлюб був розірваний, після чого дружина з дочкою переїхала жити до своїх батьків по вул. Маяковського, 25. В 2008 р. відповідач забрала усі речі, які їм подарували на весілля, вивезла з квартири меблі. В 2011 р. він подарував свою квартиру матері, яка зараз, як власник, хоче зняти відповідачку з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Суду пояснила, що з 2010 р. разом з ОСОБА_3 проживає в квартирі, розташованій по вул. Курчатова, 5/121.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_9 до суду не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що знає відповідачку - це її колишня сусідка. Вона (свідок) до 2011 р. проживала ІНФОРМАЦІЯ_2. Кожного дня вона бачила відповідачку, яка жила в квартирі на шостому поверсі з чоловіком ОСОБА_3 та донькою. З літа 2008 р. відповідач не живе в цій квартирі. ОСОБА_11 живе з іншою жінкою.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що знає відповідачку - це її колишня сусідка ОСОБА_8. З 2008 р. або з 2009 р. дівчина не живе в квартирі АДРЕСА_1. В цій квартирі ОСОБА_2 жила зі своїм чоловіком ОСОБА_8. Олександр повідомив її, що він розлучився з ОСОБА_2.
Вислухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_5 є власником однокімнатної квартири, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 5/121, що підтверджується копією договору дарування квартири від 06.10.2011 р. та копією витягу серії СВВ №808313.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 р. відповідно до Закону N475/97-ВР від 17.07.97 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплений принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно даних домової книги відповідач ОСОБА_2 з 28.10.2003 р. зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
До спірної квартири відповідач вселилась, як член сім'ї (дружина) власника спірного житлового приміщення, яким на той час був ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями третьої особи ОСОБА_3 та реєстраційним написом БТІ на домовій книзі.
На момент набуття позивачем ОСОБА_5 права власності на квартиру за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 5/121, відповідач ОСОБА_2 вже була зареєстрована в цій квартирі.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Згідно з актом від 06.08.2013 р. в квартирі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 5/121, в період з червня 2008 р. по теперішній час, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, фактично ніхто не мешкає.
З пояснень відповідачки ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 було встановлено, що відповідач в спірній квартирі не мешкає з липня 2008 р. Зазначена обставина також підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_10
З пояснень третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було встановлено, що з 2010 р. в квартирі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 5/121, зареєстровані та мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Зазначена обставина підтверджується даними домової книги, а також свідченнями свідка ОСОБА_10
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
При цьому суд також враховує правовий висновок Верховного суду України зроблений в постанові від 16.01.2012 р., згідно з яким у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом із тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, наявність реєстрації відповідачки ОСОБА_2 в спірній квартирі порушує права позивача щодо можливості вільно користуватись та розпоряджатись цією квартирою.
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_5, як власник квартири, має право вимагати усунення будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання житлом, в тому числі шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування спірним житлом, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_13 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 229,40 грн. в звязку з документальним підтвердженням їх понесення.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 62, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 16, 319, 317, 319, 321, 321, 379, 382 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження ОСОБА_5 квартирою №121 в будинку №5 по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою №121 в будинку №5 по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрати по оплаті судового збору в сумі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення в повному обсязі складено 25.11.2013 р.
СуддяЖ. І. Кордюкова
Судове рішення № 35893868, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/6621/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: