Рішення № 35891348, 03.12.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2112/13-ц

2/138/757/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2013 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Романова П.Ф.

при секретарі Алексєєвій Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Оріон» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області про повернення в натурі безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до СФГ «Оріон» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області про повернення в натурі безпідставно набутого майна.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 змінили позовні вимоги, подавши позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним. Зміненні позовні вимоги мотивують тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1.60 га, яка розміщена на території Борівської сільської ради Чернівецького р-ну Вінницької області.

29 грудня 2005 року позивач не підписував договір оренди землі на приналежну йому земельну ділянку з СФГ «Оріон» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області строком на 10 років, а підписав лише чистий бланк договору про оренду землі, не міг вказати, хто давав йому даний бланк для підпису і чому підписав чистий бланк договору оренди землі.

Вважають, що при підписанні спірного договору був порушений Закон України «Про оренду землі», оскільки в договорі не було передбачено таких істотних умов, як індексація орендної плати,порядок її внесення,перегляду та відповідальність за її несплату,збереження стану обєкта оренди,умови повернення земельної ділянки орендодавцеві,існуючі обтяження щодо використання земельної ділянки, і взагалі, за формою та змістом договір не відповідає Типовій формі договору оренди землі, затвердженим Постановою КМ України від 3 березня 2004 року за № 220. Також, до підписання даного договору, були відсутні плани або схеми земельної ділянки,її кадастровий план та акти визначення земельної ділянки в натурі.

В звязку з викладеним просили визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2005 року, зобовязати відповідача не чинити перешкод позивачу в користуванні його земельною ділянкою та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним по справі судові витрати.

Також позивач і його представник адвокат ОСОБА_2 в процесі розгляду справи подали письмову заяву про поновлення строку позовної давності, оскільки він був пропущений позивачем по поважній причині. Про наявність оспорюваного договору оренди землі позивачу стало відомо лише в 2011 році. Вважав, що у нього продовжується договір оренди землі з КСП «Дружба» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області.

Представники відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали. Вважають, що позовні вимоги позивача безпідставні та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки між сторонами був укладений письмовий договір оренди землі строком на 10 років. Даний договір зареєстрований в Борівській сільській раді 29.12.2005 року та був спрямований на досягнення правових наслідків. Орендар використовував землю за цільовим призначенням, а орендодавець отримував орендну плату протягом тривалого часу. Сам договір оренди землі відповідає типовій формі,затвердженої КМ України, а сторони при його укладенні досягли всіх існуючих умов, які діяли на час підписання договору оренди землі. Позивачу пропонували переукласти договір оренди землі в звязку з внесенням змін про істотні умови до ст.15 Закону України «Про оренду землі» та проведеною перевіркою договорів оренди землі, однак від даної пропозиції позивач відмовився.

Крім того, якщо позивач вважає, що при укладенні договору оренди землі були порушені його права, то він пропустив строки позовної давності, яка за загальними правилами становить три роки. Оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, то ця обставина є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на викладене представники відповідача по справі просили відмовити в задоволенні позовних вимог позивача та його представника.

Заслухавши пояснення позивача, його представникам адвоката ОСОБА_2,представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 24050214 , виданого Борівською сільською радою Чернівецького р-ну Вінницької області від 24 січня 2001 року, позивач є власником земельної ділянки площею 1.60 га. Згідно плану дана земельна ділянка розташована на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (а.с.5).

29.12.2005 року позивач і відповідач по справі уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендатор приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,60 га., для сільськогосподарського використання /л.с.6/.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1,2.2,2.3 вказаного договору орендна плата встановлена в розмірі 350 гривень і сплачується не пізніше 1 березня наступного року. Розмір орендної плати за використання земельної ділянки не може бути меншим за розмір земельного податку і переглядається в сторону її збільшення або зменшення відповідно до ефективності господарської діяльності орендаря. Строк дії договору 10 років. Також, у договорі оренди земельної ділянки вказаний предмет договору, визначені права і обовязки сторін, ризики і відповідальність сторін, інші умови та план орендованої земельної ділянки, відмітка про реєстрацію договору оренди землі в Борівській сільській раді Чернівецького р-ну Вінницької області.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотні умови договору оренди землі визначені в ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» До них віднесено: обєкт оренди / місце розташування та розмір земельної ділянки/,строк дії договору оренди,орендна плата із зазначенням її розміру, індексації,форм платежу,строків і порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату,умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану обєкта оренди,умови і строки передачі земельної ділянки орендарю,умови повернення земельної ділянки орендодавцю, існуючі обмеження /обтяження/ щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення обєкта оренди,відповідальність сторін. Невідємною частиною договору оренди землі є план або схема, яка передається в оренду,кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі обєкта оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації,яка проводиться у порядку, встановлену законом, ст.20 названого закону.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі,затвердженого Постановою КМ України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Частиною 3 ст.640 ЦК України визначено. що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Позивач та його представник стверджують,що позивач не укладав та не знав про укладення ним договору оренди землі на приналежну йому земельну ділянку з СФГ «Оріон» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області строком на 10 років, а підписав лише чистий бланк, не навівши при цьому суду ніяких доказів.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили,не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Чернівецького районного суду від 5 грудня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2013 року встановлено,що в період з 29.12.2005 року по 16.02.2006 року між СФГ «Оріон» та ОСОБА_5,ОСОБА_1,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8 укладено договори оренди земельних ділянок /паїв/ терміном на 10 років. Ці договори оренди земельних ділянок зазначеними вище сторонами підписано та зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Борівською сільською радою. Оскільки по даній цивільній справі беруть участь ті самі особи / позивач ОСОБА_1 і представники СФГ «Оріон»/, а обставини встановлені судовим рішенням відносяться до них, то суд відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України вважає, що не потребує доказуванню і є встановленою обставина про те, що в період з 29.12.2005 року між СФГ «Оріон» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі терміном на 10 років. Цей договір оренди землі підписано позивачем та зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Борівською сільською радою. Із-за цих обставин суд відмовив позивачу та його представнику у допиті свідків ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11

Викладені вище докази свідчать, що оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію,позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення позивача при підписанні договору оренди земельної ділянки було направлено на укладання договору оренди землі.

Крім того, відповідач на протязі 2006-2010 років сплачував позивачу за договором оренди землі орендну плату, а позивач її приймав. Також, відповідно до довідки за №661 від 2.12.2013 року,виданою СФГ «Оріон» позивач з 1.02.2006 року по 15.01.2008 року перебував в трудових правовідносинах з СФГ «Оріон», працюючи на посаді головного інженера та отримував щомісячно заробітну плату /л.с.158-165/. Дані докази свідчать про обізнаність ОСОБА_1 щодо існування між ним і відповідачем орендних правовідносин.

Заперечуючи щодо укладення договору оренди земельної ділянки між сторонами позивач та його представник посилаються на порушення істотних умов при його укладенні, а саме: не визначена індексація орендної плати,порядок її внесення,перегляду та відповідальність за її несплату,збереження стану обєкта оренди, відсутність акту передачі земельної ділянки в оренду,умови повернення земельної ділянки орендодавцеві,існуючі обтяження щодо використання земельної ділянки, і взагалі, за формою та змістом договір не відповідає Типовій формі договору оренди землі, затвердженим Постановою КМ України від 3 березня 2004 року за № 220. Також, до підписання даного договору, були відсутні плани або схеми земельної ділянки,її кадастровий план та акти визначення земельної ділянки в натурі. Однак, дані обставини не відповідають в повному обсязі обставинам справи, оскільки при підписанні договору оренди земельної ділянки договір оренди за формою і змістом відповідав Типовій формі оренди землі, був визначений порядок орендної плати та її перегляду /пункти 2.1,2.2,2.2 названого договору /, збереження обєкту оренди землі та умови її повернення / пункти /3.1-3.4.3,5,5/, наданий план орендованої земельної ділянки та опис її меж, кадастровий план з відображенням обмежень / обтяжень/ у її використанні та встановлених земельних сервітутів/ л.с..5-6/. Також, на протязі 2008 -2011 років вносились зміни до ст.15 Закону України «Про оренду землі» щодо істотних умов договору а саме: умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, проект відведення земельної ділянки у разу його розроблення згідно із законом від 16.09.2008 року,обєкт оренди /кадастровий номер,місце розташування та розмір земельної ділянки від 17.07.2011 року. Ці зміни в законодавстві до ст.15 Закону України «Про оренду землі» не були внесені до договору про оренду землі, оскільки сам договір про оренду землі був укладений 29 грудня 2005 року.

В звязку із змінами, внесеними до ст.15 Закону України «Про оренду землі» та виявленими недоліками при укладенні договору оренди землі, відповідачем пропонувалась позивачу переукласти договір оренди землі без продовження його строку для усунення виявлених недоліків, але позивач відмовився від переукладення названого вище договору, про що свідчить копія книги вихідної кореспонденції про направлення позивачу відповідного листа / л.с.154-157/.

Аналізуючи в цілому зібрані в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, який в основному відповідає Закону України « Про оренду землі» та іншим цивільно-правовим актам. Допущені недоліки при його укладенні-не визначена індексація орендної плати, перегляд та відповідальність за несплату орендної плати , відсутність акту передачі земельної ділянки в оренду ,існуючі обтяження щодо використання земельної ділянки не були усунуті із-за дій позивача, який відмовився переукласти договір оренди землі без зміни строку його дії відповідно до вимог діючого законодавства. Однак допущені недоліки при укладанні договору оренди землі між сторонами не вплинули на виконання вимог договору оренди землі і на права позивача, оскільки він своєчасно отримував орендну плату відповідно до умов договору, а земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням-вирощуванням сільгосппродукції та знаходиться в задовільному стані.

Представники відповідача вважають, що при оспорюванні договору оренди землі, позивач пропустив строки позовної давності, яка за загальними правилами становить три роки. Оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, то ця обставина є підставою для відмови у позові, просили відмовити в задоволенні позовних вимог позивача на цій підставі.

Позивач та його представник подали письмову заяву про поновлення строку позовної давності, оскільки він був пропущений позивачем по поважній причині. Про наявність оспорюваного договору оренди землі позивачу стало відомо лише в 2011 році. Вважав, що у нього продовжується договір оренди землі з КСП «Дружба» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області.

Відповідно до ст.256,257, ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом достовірно встановлено, що між сторонами по справі 29 грудня 2005 року був укладений договір оренди землі, про обставини його укладення було відомо позивачу по справі, що підтверджено вище названими доказами, які були зібрані в судовому засіданні. Якщо позивач вважав, що при укладенні договору оренди землі з відповідачем були порушені його права, то відповідно до вимог ст.257 ЦК України він мав право на протязі трьох років звернутись до суду за захистом порушеного його права або інтересу. Однак, за захистом своїх прав позивач звернувся лише у квітні 2013 року, пропустивши строки позовної давності без поважних причин, а тому у суду не має правових підстав для поновлення позивачу строків позовної давності з даного питання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки представник відповідача заявив суду про застосування спливу позовної давності до позовних вимог позивача та просив суд відмовити в задоволенні його позову, то суд , виходячи з вимог ч.4 ст.267 ЦК України, відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача на цій підставі.

Керуючись ст. 256,257,267, 638,640,1212,1213 ЦК України, 15,18,20 Закону України « Про оренду землі», Постановою КМ України від 25.12.1998 року за №2073 « Про порядок державної реєстрації договорів оренди землі», ст. ст. 10, 60, 209 ч. 3, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

В поновленні строку позовної давності ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за його позовом до СФГ «Оріон» с.Борівка Чернівецького р-ну Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: