Постанова № 35889618, 27.11.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/4562/13-а

Провадженя№ 2-а/266/137/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Митрофанової Є.Г.,

при секретарі - Давлетбаєвій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 09.10.2007 року вона народила доньку ОСОБА_2, у зв'язку з чим здійснює догляд за дитиною та на період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради. Вважає, що відповідач у період з 01 листопада 2008 року по 09 жовтня 2010 року невірно нарахував та виплатив їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд стягнути з відповідача недоотриману соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 листопада 2008 року по 09 жовтня 2010 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» в розмірі, який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням вже отриманих сум.

В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності на підставі наданих нею письмових доказів, просить задовольнити її позов у повному обсязі.

Представник відповідача по справі - Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради в судове засідання не з'явився. Начальник управління надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачка - ОСОБА_1, є застрахованою особою та матір'ю дитини - доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, у зв'язку з чим знаходилась на обліку у відповідача та отримувала щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (а.с.6).

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 19 грудня 2007р. № 402282 позивачці призначена допомога з 10 грудня 2007р. до 09 жовтня 2010р. в розмірі 130грн. 64коп. (а.с.33).

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

До 01 січня 2008 року призначення державної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалося статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасом втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у відповідності до якої право на таку допомогу мала застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсувала витрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Статтею 40 (в її редакції, що діяла до 01 січня 2008 року) зазначеного закону встановлювалося, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були внесені зміни, які вступили в силу з 01 січня 2008 року, і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням» були визнані неконституційними.

Таким чином, в період з 01 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за період з 01 січня по 22 травня 2008 року, коли дія статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» була відновлена.

Враховуючи подальшу одночасну дію приписів Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, для вирішення цього спору суд визначаючись який з цих законів є пріоритетним та підлягає застосування у спірних правовідносинах виходить з наступного.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може біти водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже, застосування до спірних правовідносин у 2008 році підлягали розміри виплат, встановлені Законом України «Про державну сім'ю з дітьми», оскільки зміни до статей 13, 15 та пункту 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились.

Враховуючи, що відповідач в 2008 році виплачував допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача в 2008 році щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 за 2008 рік є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з припиненням дії розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з 01 січня 2009 року статті 13 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» знову почали діяти у старій редакції, за якою дія цього закону, розповсюджувалась лише на незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування осіб.

Що стосується положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а саме стосовно призначення державної допомоги у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірах і порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону Україні, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що Закон України має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, застосування підлягає саме положення закону.

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом.

Отже єдиним законодавчим актом, який регулює питання призначення та нарахування допомоги по догляду за дітьми застрахованим особам, залишився Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про його застосування в спірних відносинах у 2009-2010 роках є обґрунтованими.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2009р.» та Законом України «Про державний бюджет України на 2010р.» і становить: з 1 листопада 2008 року по 31 жовтня 2009 рік - 557 гривень, з 1 листопада 2009 року - 632 гривень, з 1 січня 2010 року - 755 гривень, з 01 квітня 2010 року - 767 гривень, з 01 липня 2010 року - 771 гривня, з 01 жовтня 2010 року - 787 гривень.

Частиною 6 статті 9 КАС України передбачено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 26 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991р., держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством.

Стаття 27 Конвенції передбачає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для:встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших.

З вищенаведених норм законів, суд вважає встановленим факт існування протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій по перерахунку та виплаті позивачці соціальної допомоги в належному розмірі в період з 01 січня 2009 року по 09 жовтня 2010 року включно.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45 - виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів виключно Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (визначені в рішенні про стягнення коштів бюджетні установи, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства), і враховуючи, що відповідач є державною установою, та лише одержувачем бюджетних коштів, мається необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату соціальної допомоги позивачу шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих сум до виплати.

В зв'язку з тим, що суд встановив факт існування протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій по перерахунку та виплаті позивачці соціальної допомоги в належному розмірі у період 01 січня 2009 року по 09 жовтня 2010 рік включно, то право позивача має бути захищене способом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми соціальної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 01 січня 2009 року по 09 жовтня 2010 рік включно, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої суми до виплати.

Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради перерахувати ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трирічного віку, за період з 01 січня 2009 року по 09 жовтня 2010 рік включно, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням», у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням сум, що вже отримані нею за вказаний період.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму різниці між раніше виплаченими сумами і перерахованою згідно рішення суду сумою державної допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трирічного віку, за період з 01 січня 2009 року по 09 жовтня 2010 рік включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Митрофанова Є. Г.