Постанова № 35883245, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2013 року № 17/146T>

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом

Приватного акціонерного товариства СП “Партнер”

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про

скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2008р. №0003092330/0

На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство «Партнер» звернулось до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 05.08.2008р. №0003092330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8 293 204,20 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013р. скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010р. та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009р. та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2013р. справу прийнято до провадження суддею Смолієм І.В. та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, та не погоджуючись із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8 293 204,20 грн. зазначив, що форма і зміст розрахункових документів, які видаються ним при здійсненні розрахункових операцій відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296, так як містить усі передбачені цим Положенням реквізити, в тому числі назву господарської одиниці. Не погоджуючись висновком податкового органу про порушенням проведення розрахункових операцій в період з 05.04.2008р. по 21.07.2008р. без застосування РРО позивач зазначив, що всупереч вимогам п. 2.11, 2.13 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298 податковий орган не попередив позивача за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО, а скасувавши реєстрацію РРО - не зробив відмітку в реєстраційному посвідченні, не вилучив дане посвідчення та не вчинив інших дій передбачених законом.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено порушення господарською одиницею позивача вимог пунктів 1 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у незабезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на загальну суму 2780,20 грн., нероздруковані відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. на загальну суму 135 990,51 грн. та проведенні розрахункових операцій на загальну суму 1 519 870,13 грн. без застосування РРО, в зв’язку з їх скасуванням у визначеному законом порядку, в зв’язку з чим та на підставі п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону до позивача застосовано санкцію за кожне порушення.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України в судовому засіданні 15.10.13р. перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач при здійсненні розрахункових операцій використовував десять РРО 1996 та 1998 років випуску. У зв'язку із закінченням у цих РРО терміну служби, визначених у технічній документації, ДПІ листом від 13.02.2008р. № 982/10/23-331 повідомила позивача про необхідність зняти ці РРО з реєстрації протягом місяця, інакше податковим органом буде проведено примусове скасування реєстрації цих РРО.

У встановлений відповідачем строк позивач не зняв належні йому РРО з реєстрації та продовжив здійснювати розрахункові операції.

22.07.2008р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці «офіс» за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 1А щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки №265704132330 від 22.07.2008р. (далі-акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що позивачем допущено порушення п.1, п. 13 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, внаслідок чого сума невідповідності склала 2780,20 грн.; розрахункові операції в період з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. здійснювались без роздрукування відповідних документів, а саме на касових чеках відсутня назва господарської одиниці (офіс); в період з 05.04.2008р. по 21.07.2008р. розрахункові операції на загальну суму 1519 870,13 грн. проводились без застосування РРО, в зв’язку з їх скасуванням у визначеному законом порядку та за наявності для цього правових підстав.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2008р. №0003092330/0 в сумі 8 293 204,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 1, 2 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Підпунктом 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів та Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), яке затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі - Положення № 614), встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Підпунктом 3.2 вказаного Положення до обов'язкових реквізитів касового чеку віднесені, зокрема, назва господарської одиниці.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, та відповідачем не доведено, що відсутність у касовому чеку такого реквізиту, як найменування господарської одиниці - «офіс» впливає на можливість ідентифікації особи, яка здійснює розрахунки, та на можливість перевірки розрахункової операції, з чим вище наведені норми і пов'язують втрату таким чеком значення розрахункового документа.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.12.2011р. у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Білла-Україна» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення, недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні № 614 до відсутності розрахункового документа.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки щодо не роздрукування позивачем відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. на загальну суму 135 990,51 грн.

Вирішуючи питання про правомірність скасування реєстрації 10-ти РРО позивача, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, який затверджено рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999р. № 11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.03.2000р. за № 133/4354, якщо в експлуатаційній документації строк служби ЕККА не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

Абзацами 2 та 3 пункту 2.12 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 (Порядок № 614) визначено, що примусове скасування реєстрації РРО здійснюється у таких випадках: по закінченні терміну служби, установленого в технічній документації на РРО; по закінченні визначених чинним законодавством термінів виведення з експлуатації РРО.

Відповідно до пункту 2.13 цього Порядку у випадках, передбачених абзацами 2 і 3 пункту 2.12 даного Порядку, орган ДПС за місцем реєстрації РРО повинен попередити СПД за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО. Якщо СПД не виконує дій, передбачених пунктом 2.11, або його немає за місцезнаходженням (місцем проживання), то через місяць після виникнення обставин, визначених пунктом 2.12, у Книзі реєстраторів розрахункових операцій здійснюється відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.

За змістом цих норм, скасування реєстрації РРО здійснюється двома способами: добровільним - коли СДП вчиняє передбачені пунктом 2.11 дії, та примусовим - у випадку невиконання цих дій СПД або відсутністю його за місцем знаходження. При цьому, скасування реєстрації РРО у примусовому порядку правова норма пов'язує з такою дією податкового органу, як здійснення запису про це у Книзі реєстраторів розрахункових операцій.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було направлено позивачу листа з попередженням про необхідність скасування реєстрації РРО, а позивачем не здійснено дій, передбачених пунктом 2.11 Порядку № 614.

У той же час з матеріалів справи не вбачається та податковим органом не доведено факту наявності у Книзі реєстраторів розрахункових операцій запису про скасування реєстрації РРО, що свідчить про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення реєстрація РРО не була скасованою, а тому висновки акту перевірки про проведення позивачем з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. розрахункових операцій на загальну суму 1 519 870, 13 грн. без застосування РРО у зв’язку з їх скасуванням є такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а тому є протиправними.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням (Х - звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті). Перевіркою встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків на момент проведення перевірки (22.07.08р. о 16:45) склала 3782,79 грн., тоді як в Х - звіті РРО зазначена сума - 2780,20 грн., в зв'язку з чим податковим органом була виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 2780,20 грн., що зафіксовано в акті перевірки.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій становить 1092,59 грн. (3872,79 - 2780,20), що підтверджується описом готівкових коштів від 22.07.2008р., підписаного бухгалтером –касиром підприємства та поточним звітом РРО за 22.07.2008р.

Відповідно до ст. 22 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З наведеного вбачається, що висновки акту перевірки в даній частині не відповідають дійсним обставинам справи, а застосована податковим органом фінансова санкція має становити 5462,95 грн. (1092,59 х 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені вище обставини позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 05.08.2008р. №0003092330/0 в частині застосування санкцій у розмірі: (1) 7599350,65 грн. за проведення позивачем з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. розрахункових операцій на загальну суму 1519870,13 грн. без застосування РРО; (2) 679952, 55 грн. за нероздрукування позивачем відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. на загальну суму 135990,51 грн. (3) 8438,05 грн. за не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 91,80 грн., на користь Приватного акціонерного товариства СП “Партнер” (ідентифікаційний код 13684158), за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби або її правонаступника.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій