Ухвала суду № 358832, 16.11.2006, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22ц-1755/2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Ільченко О.І.

Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2006 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Шевченка В.М.

суддів Острянського В.І., Смаглюк Р.І.

три секретарі Мехед Т.О.

з участю ОСОБА_1, представника ВАТ „АТП-17461 "Ждана В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 та Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 17461" про стягнення грошової компенсації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ВАТ „АТП - 17461" про стягнення грошової компенсації як частини втраченого заробітку в зв"язку з отриманням професійного захворювання та відшкодування моральної шкоди. Суд виходив з того, що хронічний обструктивний бронхіт, який став причиною встановлення позивачу другої групи інвалідності, не міг бути отриманий останнім за час роботи у відповідача, а тому не є професійним захворюванням, в зв"язку з чим відсутня шкода відповідача перед позивачем.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що судом безпідставно не враховано того факту, що Центральна лікарсько-експертна комісія Інституту . медицини праці 22.10.1996 року встановила йому професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт, і зазначений діагноз був підтверджений цією ж комісією 13..04.2005 року згідно акту огляду НОМЕР_1. Тому незрозуміло, яким чином 11.04.2006 року експертна комісія Інституту зробила висновок про те, що його захворювання хронічний бронхіт не могло виникнути в зв"язку з роботою у відповідача і не є професійним захворюванням.

Представники відповідача та третьої особи вважають позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а судове рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 1166 та ст.1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

По справі встановлено, що згідно висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці від 22.10.1996 року позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт П, емфізема легень, пневмосклероз, ДН-11 ст. На підставі даного висновку Прилуцька міжрайонна МСЕК 13.02.1997 року встановили ОСОБА_1 2-гу групу інвалідності.

Згідно висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України від 11.04.2006 року зазначене захворювання - хронічний бронхіт, не міг виникнути з позивача в зв"язку з його роботою шофером у Прилуцькому ВАТ „АТП-17461", оскільки шкідливі речовини (пил дефекату) були на робочому місці водія тільки в 1996 році, коли ОСОБА_1 вже не працював на вказаному підприємстві (а.с. 151-157).

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що хронічний бронхіт в даному випадку не може бути професійним захворюванням, отриманим позивачем під час роботи в Прилуцькому ВАТ „АТП-17461, що підтверджується також висновком Обласного центру медико-соціальної експертизи НОМЕР_2 (а.с. 169-170).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з посиланням на норми закону, про відсутність у відповідача, вини перед позивачем, що свідчить про свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що не зрозуміло на якій підставі комісією Інституту праці зроблено висновок про непрофесійність захворювання, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судом дана вірна оцінка зібраним по справі доказам, рішення суду відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.

Згідно з положеннями п.З ст.81 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 7 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст. 81, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14 вересня 2006 року-залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи за наступними реквізитами: отримувач- Апеляційний суд Чернігівської області, розрахунковий рахунок 35220018000353, в УДК в Чернігівській області, МФО банку 853592, код ЄДРПОУ 02894527.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.