Ухвала суду № 35879009, 04.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 821/3685/13-а

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінодел» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за поданням Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінодел» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

24.09.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінодел» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Представники позивача адміністративний позов підтримали та просили задовольнити. В обґрунтування позову зазначили, що на підставі наказу №146 від 02.09.2013 року «Про проведення планової документальної перевірки ТОВ «Вінодел» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року» та направлень на перевірку №200, №201, №202 від 16.09.2013 року посадовими особами було здійснено виїзд на планову документальну перевірку ТОВ «Вінодел» на виконання плану графіку документальних перевірок СГ - юридичних осіб на 3 квартал 2013 року. Перевірка повинна була проводитись посадовими особами позивача, однак за результатами виїздів 18.09.2013 року, 19.09.2013 року, 20.09.2013 року був складений акт про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до документальної планової виїзної перевірки. Відповідно до акта №15/22-0 від 23.09.2013 року відповідач відмовив у допуску до перевірки, мотивуючи своє рішення тим, що наказ на перевірку оскаржено до Херсонського окружного адміністративного суду. Розглянувши вищевказані матеріали начальником відділу податкового аудиту Цюрупинської ОДПІ Григоровою О.В. складено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.09.2013 року, на підставі чого, керуючись підпунктом 94.2.3 пунктом 92.2 ст. 94 Податкового кодексу України, начальником Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Вінодел» від 24.09.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що 18.09.2013 року директором ТОВ «Вінодел» було відмовлено у допущенні проведення перевірки ТОВ «Вінодел», про що було зроблено відповідний запис на направленні про проведення перевірки. Таким чином, посадовим особам позивача 18.09.2013 року було відомо про відмову у допущенні до проведення перевірки. Зазначив, що відповідно п.4.2 Наказу Мінфіну №1398 від 07.11.2011 року відведено 24 годинний строк застосування таких заходів з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. За таких обставин, вважає, що позивачем було пропущено 24 годинний строк для звернення з поданням щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків. Просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року адміністративний позов було задоволено. Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Вінодел» (код ЄДРПОУ 3332152) застосованого рішенням Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №3050/10/22-004 від 24.09.2013 року.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінодел» звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні подання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що наказом Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №146 від 02.09.2013 року було призначено планову документальну перевірку з 17.09.2013 року тривалістю 10 робочих днів ТОВ «Вінодел» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. Відповідач 06.09.2013 року був повідомлений про проведення документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується письмовим повідомленням №12 від 03.09.2013 року.

16.09.2013 року були виписані направлення на проведення перевірки №№200, 201, 202. Як вбачається із наведеного наказу №146 від 02.09.2013 року перевірку призначено із 17.09.2013 року. Проте, за результатами виїздів на проведення перевірки посадовими особами позивача складено наступні акти: №11/22-0 від 17.09.2013 року про відмову від підпису у направленнях на перевірку ТОВ «Вінодел»; №12/22-0 від 18.09.2013 року відмови у допуску посадових осіб до документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вінодел»; №13/22-0 від 19.09.2013 року відмови у допуску посадових осіб до документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вінодел»; №14/22-0 від 20.09.2013 року відмови у допуску посадових осіб до документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вінодел».

20.09.2013 року позивачем був направлений лист №2989/10/22-004 на адресу відповідача в якому зазначено, що у разі не допуску до проведення перевірки на протязі дії наказу на проведення перевірки буде застосовано адміністративний арешт майна відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України. 23.09.2013 року був складений акт №15/22-0 про відмову відповідача у допуску посадових осіб контролюючого органу до документальної планової виїзної перевірки.

24.09.2013 року розглянувши вищевказані матеріали начальником відділу податкового аудиту Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області складено звернення до Начальника Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

24.09.2013 року Начальником Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято рішення №3050/10/22-004, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача, що перебуває за податковою адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Козачі Лагері, вул. Мічурина, 63.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для прийняття рішення від 24.09.2013 року про застосування умовного арешту майна відповідача, стало відповідне звернення начальника відділу податкового аудиту Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яке обґрунтоване тим, що посадові особи відповідача відмовились у допуску посадових осіб контролюючого органу до документальної планової виїзної перевірки.

Відповідно до вимог пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Представником відповідача-апелянта не заперечувався факт виконання позивачем вимог п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на виконання вимог вищенаведеної статті Податкового кодексу України посадовими особами позивача складені відповідні акт про відмову у допуску посадових осіб до документальної планової виїзної перевірки відповідача.

Судова колегія вважає, що законність підстав для проведення планової виїзної перевірки відповідача підтверджується відповідним наказом №146 від 02.09.2013 року, який не скасований та є чинним, тому у відповідача були відсутні правові підстави для не допуску посадових осіб позивача до здійснення документальної планової виїзної перевірки.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Враховуючи наявність законних підстав для проведення перевірки, підтвердження факту відмови платника податків від проведення перевірки, суд приходить до висновку, що рішення керівника органу державної податкової служби про адміністративний арешт майна відповідача є обґрунтованим.

Судова колегія не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що при прийнятті рішення позивачем було допущено порушення п.4.2 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1398 від 07.11.2011 року (далі - Порядку), оскільки 18.09.2013 року позивачу було відомо про відмову у допущенні до проведення перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.2 Порядку обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Проте, суд першої інстанції вірно звертає увагу на те, що п. 2.1. Порядку передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. 18.09.2013 року, 19.09.2013 року, 20.09.2013 року посадовими особами вживалися усі можливі заходи для проведення перевірки в межах 10 робочих днів визначених наказом на проведення перевірки, що підтверджується відповідними актами. У даному випадку, на думку судової колегії, правові відносини, які виникли між позивачем та відповідачем є триваючими в межах 10 робочих днів під час яких має відбутися документальна планова перевірка

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посадовими особами позивача 23.09.2013 року о 17:14 год. правомірно зафіксований факт не допуску до документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується відповідним актом.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінодел» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 06.12.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький