Рішення № 35878008, 10.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

10 грудня 2013 року справа №927/1509/13

За позовом: державного підприємства „Дослідне господарство „Борки" Національної академії аграрних наук України", с. Бірки, Зміївський район, Харківська область, 63421,до відповідача: державного підприємства „Дослідне господарство „Наукове" Національної академії аграрних наук України", вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17035,про стягнення 225480,00 грн.Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Онищенко О.Є., довіреність №1071 від 14.11.2013 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством „Дослідне господарство „Борки" Національної академії аграрних наук України" подано позов до державного підприємства „Дослідне господарство „Наукове" Національної академії аграрних наук України" про стягнення 225480,00 грн. боргу з оплати наданих послуг згідно договору №ПЗ-12-07-12 від 12.07.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2012 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №ПЗ-12-07-12 про надання послуг по збиранню врожаю.

Згідно п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати за плату послуги по збиранню врожаю замовника комбайном (-ми) CASE 5088, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуги за цим договором становить 300 грн./га (з ПДВ) оброблених земельних площ. Загальна вартість послуги за цим договором зазначається у акті приймання - передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що замовник проводить оплату за надані виконавцем послуги протягом 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

13 серпня 2012 року сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання - передачі наданих послуг по збиранню врожаю з площі 814 га на загальну суму 244200,00 грн.

Позивачем надавався відповідачу рахунок №200 від 14.08.2012 року для оплати наданих послуг по збиранню врожаю на суму 244200,00 грн.

У відповідності до п. 3.4 договору відповідач зобов'язаний був сплатити вартість наданих йому послуг до 16 серпня 2012 року.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія №698 від 01.06.2013 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 244200,00 грн.

На дану претензію відповідачем надано письмову відповідь, в якій останній зазначає, що зобов'язується сплатити заборгованість до 31 грудня 2013 року.

15 липня 2013 року між позивачем (сторона - 1) та відповідачем (сторона - 2) укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Угода).

Пунктом 1 Угоди встановлено, що сторона - 1 і сторона - 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких сторона - 1 і сторона - 2 є сторонами: за договорами:

а) Договір про надання послуг по збиранню врожаю №ПЗ-12-07-12 від 12.07.2012 року сторона - 1 є кредитором, а сторона - 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 244200,00 грн.;

б) Договір купівлі-продажу №12/02-13 від 12.02.2013 року сторона - 1 є боржником, а сторона - 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 18720,00 грн.

Строк виконання за вищезазначеними зобов'язаннями настав.

Пунктом 2 Угоди встановлено, що сторони підтверджують реальність на обсяг взаємних зобов'язань, зазначених у пункті 1.1 угоди.

Згідно 3 Угоди сторони дійшли згоди, що з моменту набрання чинності цією угодою сторони вважають:

а) зобов'язання сторони - 2 перед стороною - 1 по договору про надання послуг по збиранню врожаю №ПЗ-12-07-12 від 12.07.2012 року припинено частково на суму 18720,00 грн. і станом на 15 липня 2013 року становить 225480,00 грн.;

б) зобов'язання сторони - 1 перед стороною - 2 по договору купівлі-продажу №12/02-13 від 12.02.2013 року припинено повністю і станом на 15 липня 2013 року заборгованість сторони - 1 перед стороною - 2 не має.

Згідно п. 5 Угоди ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія №949 від 20.09.2013 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 225480,00 грн., яка залишена останнім без відповіді.

На день вирішення спору, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів оплати наданих йому послуг в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору, відповідач не виконав вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті вартості наданих йому послуг на суму 225480,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство „Наукове" Національної академії аграрних наук України" (вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 37225438, р/р 26002311104 АТ „Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь державного підприємства „Дослідне господарство „Борки" Національної академії аграрних наук України" (с. Бірки, Зміївський район, Харківська область, р/р 26008414298 в „Райффайзен Банк АВАЛЬ" м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 05460404) 225480,00 грн. боргу та 4509,61 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна