Постанова № 35877272, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Справа № 904/5262/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Вечірко І.О.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гайворонський О.Г., представник, довіреність №2299-о від 25.07.12;

від відповідача: Домальчук С.В. представник, довіреність б/н від 20.02.13;

від відповідача: Троценко О.О. представник, довіреність б/н від 17.10.13;

від третьої особи: ОСОБА_4 приватний підприємець;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №3» Дніпропетровської міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі №904/5262/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №3» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача : ОСОБА_4

про стягнення 56 647 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі №904/5262/13 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 3 Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 50 538 грн. 72 коп. збитків; 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Позовні вимоги в частині стягнення 6 108 грн. 80 коп. збитків залишено

без розгляду.

Рішення мотивовано тим, що:- вина відповідача у спричиненні позивачу збитків, заподіяних затопленням 07.12.2010 року нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується рішенням суду у господарській справі №35/5005/8432/2011 від 28.07.2011 року, яке набрало законної сили;

- обов'язок відшкодувати спричинені збитки передбачено положеннями ст.1166 Цивільного кодексу України, а їх розмір підтверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 261-11 від 09.03.2011 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, висновком експертного товарознавчого дослідження № 347-11 від 09.03.2011 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, Актом технічної експертизи № 05 від 07.02.2011 року.

Залишаючи без розгляду вимоги про стягнення 6 108 грн. 80 коп. збитків, суд першої інстанції зазначив, що позивач на вимогу суду не надав документи, що підтверджують дану заборгованість.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 322, 323, ч.1 та ч.2 ст.614, ч.1 та ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що наявними у справі доказами, а саме рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровска від 25.01.2012 року у справі за позовом ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_4 встановлено, що спричинена залиттям майнова шкода виникла внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, пов'язаних з невиконанням умов договору по водопостачанню та утриманню будинку і прибудинкової території.

Просить скасувати оскаржуване рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта та просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 01.03.2010 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Мілорд».

Приміщення, яке передається в оренду за договором (далі - приміщення), знаходиться за адресою АДРЕСА_2, приміщення 129,133, має загальну площу 265м2, згідно плану орендованого приміщення, яке є невід'ємною частиною цього договору і належить орендодавцеві (товариству з обмеженою відповідальністю «Мілорд») на підставі Свідоцтва про право власності від 20.06.2006 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2006 року № 11033152.

Обслуговуючою організацією вказаного багатоповерхового будинку і прибудов є відповідач.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2010 року у квартирі АДРЕСА_1 сталася аварія (прорив водопроводу гарячої води).

В результаті аварії затоплено нежитлове приміщення Крутогорного відділення Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», розташованого по АДРЕСА_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартирі від 06.02.2007 року (том 1 а.с.140) власником квартирі, в якій сталася аварія, є третя особа по даній справі - ОСОБА_4

08.12.2010 року комісією з обстеження залиття за участю представників позивача, відповідача та третьої особи складено акт № 173 про наслідки заливу нежитлового приміщення (том 1 а.с.15 - 17).

17.12.2010 року комісією з обстеження залиття повторно оглянуто нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 та складено акт № 181.

Вказаним актом виявлено пошкодження приміщення, яке займає позивач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровска з позовом до ОСОБА_4, третя особа - комунальне житлово-експлуатаційне підприємство№3 м. Дніпропетровска і товариство з обмеженою відповідальністю «Мілорд» про відшкодування матеріальної шкоди. Рішенням суду від 18.02.2013 року у справі №2-10557/11, яке набрало законної сили 01.03.2013 року в задоволенні позову відмовлено (том 1 а.с. 49 - 54).

Суд першої інстанції на підставі вказаного рішення та рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №35/5005/8432/2011 від 03.07.2012 року, яке набрало законної сили 24.10.2012 року (том 1 а.с.55 - 63) дійшов правомірного висновку про те, що вказані судові акти є преюдиційними та відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені в вказаних рішеннях суду, не потребують доведення при розгляді даної справи.

Так, у справі № 2-10557/11 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська предмет і підстави заявленого позову співпадають з предметом і підставами позову у даній справі.

Справа №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області має спільну підставу з даною справою.

Судами першої та апеляційної інстанції у справі №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області встановлено та Вищим господарським судом підтримано, що технічною причиною зриву вентиля з

різьби стояка гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, де зареєстрований та мешкає ОСОБА_4, є корозійна руйнація металу внаслідок тривалої експлуатації трубопроводів, в тому числі невиконання своєчасної заміни вентиля.

Вказані обставини також були підтверджені під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 року у справі №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Статуту комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №3» Дніпропетровської міської ради основною метою діяльності підприємства є обслуговування та експлуатація житлових будинків і прилеглої території, що знаходиться у господарському віданні підприємства, забезпечення безперебійної роботи технічного обладнання житлових будинків.

За приписами ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

У відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одним із видів житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Згідно ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року № 630, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є, зокрема, у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Враховуючи наведені нормативно-правові акти, судами першої та апеляційної інстанції у господарській справі №35/5005/8432/2011 встановлено та Вищим господарським судом підтримано, що обов'язок відповідача з утримання в належному стані внутрішньобудинкових мереж будинку АДРЕСА_1, в тому числі вентиля стояка гарячого водопостачання в квартирі НОМЕР_1 цього будинку, покладено на відповідача.

Таким чином, доводи скаржника про відсутність його вини судом першої інстанції спростовано належними та допустимими доказами по справі.

Також в матеріалах справи міститься мирова угода, затверджена 05.02.2013 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №5005/2022/2011, з якої вбачається, що за аналогічних обставин залиття нежитлових приміщень з квартири третьої особи по даній справі, комунальне житлово - експлуатаційне підприємство №3 визнало вину в спричиненні збитків (том 2 а.с.150 - 154).

Визначаючи розмір заподіяної шкоди та правові підстави для задоволення позову, суд першої інстанції правомірно послався на положення ст.1166 Цивільного кодексу України, наявні у справі висновки експертного будівельно-технічного дослідження № 261-11 від 09.03.2011 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, експертного товарознавчого дослідження № 347-11 від 09.03.2011 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, Акт технічної експертизи № 05 від 07.02.2011 року, якими підтверджується частково розмір заподіяної шкоди в розмірі 50 538 грн. 72 коп.

Не вбачає колегія суддів і порушень процесуальних норм в частині застосування судом ст.81 Господарського процесуального кодексу України та залишенні без розгляду вимог позивача про стягнення 6 108 грн. 80 коп. збитків, докази наявності яких позивач на вимогу суду не надав.

Щодо посилання відповідача на наявність протилежного за змістом рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровска у справі № 6-22563 св 12, яким встановлено вину ОСОБА_4 в спричиненні збитків ВАТ НАСК «ОРАНТА» за аналогічних обставин аварії гарячого водопостачання 07.12.2010 року, то не приймаються колегією суддів, оскільки рішення по вказаній справі набрало законної сили 03.10.2012 року (том 2 а.с.65 - 67), в той час як рішення Жовтневого суду у справі № 2-10557/11 між тими ж сторонами та з тих же підстав, що і у даній господарській справі, набрало законної сили 01.03.2013 року.

Не є обґрунтованим і посилання скаржника на відсутність між сторонами господарських зобов'язань, оскільки в позовній заяві йдеться не про господарські зобов'язання, а про деліктні, що врегульовано ст. 1166 Цивільного Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі № 904/5256/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик