Рішення № 35877228, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/18517/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ГРУП», м. Одеса

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ

Про примусове виконання умов договору

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Клименко С.А. - пред. по довір.

Від відповідача Тихоплав С.О. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 8 446,84 грн. заборгованості за Договором № 4600034358 від 06.01.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. було порушено провадження у справі № 910/18517/13 та розгляд справи призначено на 06.11.2013р.

04.11.2013р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника позивача.

06.11.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2013р. у зв'язку з неявкою представника позивача та задоволенням клопотання останнього про відкладення.

19.11.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін, та відкладено розгляд справи на 03.12.2013р.

03.12.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що при підписанні Угоди про припинення зобов'язання зарахуванням було допущено технічну помилку в останній цифрі номеру Договору.

03.12.2013р. від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з наявним третейським застереженням у відповідності до п. 10.2. Договору.

Суд розглянувши клопотання відповідача визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Прексім Д» та відповідачем було підписано протокол узгодження розбіжностей від 06.01.2012р., який є невід'ємною частиною Договору та у відповідності з яким п. 10.2. Договору, ТОВ «Прексім Д» викладено в наступній редакції: у випадку, неможливості вирішення спору шляхом переговорів, розбіжності Сторін підлягають вирішенню в господарському суді в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Відсутність номеру Договору до якого саме були узгодженні розбіжності не дає достатніх підстав вважати, що саме даний протокол було узгоджено до іншого Договору, оскільки, позивачем в судовому засіданні було усно повідомлено та відповідачем не спростовано, що 06.01.2012р. між ТОВ «Прексім Д» та відповідачем було укладено лише один Договір, а саме під номером № 4600034358 від 06.01.2012р.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 03.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2012р. між ТОВ «Прексім Д» та відповідачем було укладено Договір поставки № 4600034358 та протокол узгодження розбіжностей до Договору.

Договір та протокол підписано уповноваженими особами, а саме, від ТОВ «Прексім Д» - Курилко Я.І., яка діяла на підставі Довіреності від 03.10.2011р. та від відповідача - Каширіним Д.В., який діяв на підставі Довіреності № 02/08/10 від 02.08.2010р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір та протокол є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Прексім Д», як постачальник, зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікаціях, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих відповідачем, як покупцем, та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що покупець оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації товару.

Як стверджує позивач, за вказаним Договором за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 20 852,41 грн.

22.02.2013р. між ТОВ «Прексім Д», позивачем та відповідачем було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Прексім Д», як первісний кредитор, уступає право вимоги, що належить йому за Договором поставки № 4600034358 від 06.01.2012р. (Основний договір), укладеним між первісним кредитором та відповідачем, як боржником, а позивач, як новий кредитор, приймає на себе право вимоги і стає кредитором за Договором поставки № 4600034358.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від ТОВ «Прексім Д» - Осика В.В., від відповідача - Каширіним Д.В. та від позивача - Чурбадзе Р.І., які діяли на підставі Довіреностей, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2. Договору, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми за Основним договором у розмірі, визначеному в п. 2.1. даного Договору.

В пункті 2.1. Договору, сторони визначили, що заборгованість боржника перед первісним кредитором складає - 20 852,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 4200000121 від 01.12.2012р., відповідно до умов якого, відповідач, як постачальник, зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих позивачем, як покупцем, замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Курилко Я.І. та від відповідача - Каширіним Д.В., які діяли на підставі Довіреностей, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначив, що за вказаним Договором за ним рахується заборгованість у розмірі 12 385,57 грн.

24.05.2013р. між сторонами було укладено Угоду про припинення зобов'язання зарахуванням, відповідно до умов якої, відповідач, як сторона 1, та позивач, як сторона 2, підтверджують одна одній, що між ними виникли зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав.

Угоду підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Курилко Я.І., який діяв на підставі Довіреності б/н від 19.02.2013р. та від відповідача - Каширіним Д.В., який діяв на підставі Довіреності № 01/10/12 від 01.10.2012р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорена, не розірвана, не визнана недійсною. Таким чином, Угода є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою для виконання сторонами.

Пунктом 1.2. Угоди визначено, що відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання сторони 1 за Договором № 4600034358 від 06.01.2012р. припиняються на суму 12 385,57 грн., а інші умови договору та зобов'язання продовжують діяти. Зобов'язання сторони 2 за Договором № 4200000121 від 01.12.2012р. припиняються на суму 12 385,57 грн., а інші умови договору та зобов'язання продовжують діяти.

Відповідач порушуючи умови Договору № 4600034358 від 06.01.2012р., зокрема п. 6.1., за отриманий товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

11.07.2013р. та 09.09.2013р. позивач направляв на адресу відповідача листи - вимоги вих. № 23/07 та 36/08 щодо погашення заборгованості. Факт направлення вимог підтверджується фіскальними чеками № 2291 та № 9209.

Проте, вказані листи були залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, враховуючи підписану сторонами Угоду про припинення зобов'язання зарахуванням, заборгованість відповідача перед позивачем складає - 8 466,84 грн. (20 852,41 грн. - 12 385,57 грн.).

Доводи відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав згоду як і в Договорі № 4600034358 від 06.01.2012р., що товар оплачується через 30 днів з моменту реалізації так і в Договорі відступлення права вимоги від 22.02.2013р., чим підтвердив розмір власної заборгованості яка визначена в п. 2.1. зазначеного Договору. Будь-яких доказів щодо нереалізованого товару відповідач суду не надав.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного Кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ГРУП» (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, код ЄДРПОУ 36155700), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 8 466 (вісім тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук