Ухвала суду № 35876737, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/13654/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 по справі №2а-15006/09/8/0170 за позовом Приватного підприємства «ПАБ ПІНТА» до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, позовні вимоги Приватного підприємства «ПАБ ПІНТА» (далі - ПП «ПАБ ПІНТА», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Ялта АРК, відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Ялта АРК від 03.09.2009 №0010592303 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1942,00грн. Стягнуто на користь ПП «ПАБ ПІНТА» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано безпідставністю застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на встановлений факт дотримання останнім вимог щодо ведення обліку товарів.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Ялта АРК 08.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.03.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265/95-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення перевірки господарської одиниці ПП «ПАБ ПІНТА» - бару «Пінта», розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Ігнатенко, 7, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ДПІ у м. Ялта АРК складено акт перевірки №1602/01/12/23/34958573 (номер бланку 01048) від 21.08.2009.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято рішення від 03.09.2009 №0010592303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2917,00грн., за порушення позивачем п.п. 1, 12, 13 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, з яких 1942,00грн. за порушення п. 12 ст. 3 вказаного Закону, яке полягало у не веденні обліку товарних запасі за місцем реалізації та зберігання на суму 971,00грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

До суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону України №265/95-ВР).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною 1 ст. 9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 вказаного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку.

Судами встановлено, що відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера ПП «ПАБ ПІНТА», відповідальність за ведення та забезпечення контролю за видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства пов'язаних з товарообігом, покладено на головного бухгалтера.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку відповідачем було проведено 21.08.2009 з 22год. 27хв. по 23год. 40хв., а саме у неробочий час бухгалтера визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку встановленого на підприємстві, що стало причиною ненадання на вимогу перевіряючих документів пов'язаних з товарообігом. Враховуючи час проведення перевірки, директор підприємства не мав можливості доручити будь-якій особі цього підприємства здійснювати пред'явлення всіх необхідних документів або призначити наказом робочий день головного бухгалтера після закінчення робочого часу бухгалтерії, а саме після 18год. 00хв.

Відсутність уповноваженої особи, що мала повноваження на пред'явлення первинних документів на момент проведення перевірки не свідчить про те, що ПП «ПАБ ПІНТА» у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів за місцем реалізації та/або зберігання, а тому не може бути віднесено до порушень установленого порядку товарного обліку.

З огляду на зазначене та за встановлених судом обставин щодо наявності накладної на товар, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що застосування до позивача штрафних санкції за порушення приписів п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР є неправомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв