Постанова № 35876506, 25.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/17058/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Саадулаєв А. І.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю, Петрика І.Й., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а Постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині, з ухваленням в цій частині нової Постанови, якою адміністративний позов задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. В зв'язку з тим, що дії стосовно адміністративного затримання Позивача працівниками органів внутрішніх справ в іншому, ніж адміністративному судочинстві оскаржені бути не можуть, судом першої інстанції правомірно розглянуто даний спір у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в його Ухвалі від 19 червня 2013 року (в ЄДРСРУ 32300557) у справі, предметом в якій є визнання дій протиправними щодо затримання особи та доставлення його до місцевого відділу міліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлення особи правопорушника та стягнення моральної шкоди, чим фактично Вищим адміністративним судом України підтверджено підвідомчість даної категорії справ адміністративним судам України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, Позивачем прийнято участь у мирній акції в рамках Міжнародного дня прав людини проти гендерної дискримінації та порушень прав людини. 08 грудня 2012 року на нього та інших учасників акції було скоєно напад невідомими йому особами, що призвело подальшого затримання представниками спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві для складання адміністративного протоколу. Проте, під час затримання представниками спеціального підрозділу охорони громадського порядку «Беркут» Шевченківського РУ ГУМВС України не встановлено особи Позивача, не складено протокол про адміністративне правопорушення на місці затримання.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, Постановою Апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовано, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

Більш того, згідно із частиною першою ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідачем в судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження відсутності у нього можливості встановлення особи та складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не надано.

Позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету України моральної шкоди, завданої Позивачу, у сумі 11 470 грн., задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно із частиною першою ст. 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

А відповідно до частин першої-третьої ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Будь-які докази на підтвердження завдання Відповідачем Позивачу моральної шкоди, яка полягала у фізичному або душевному стражданні, погіршення здібностей Позивача або позбавлення його можливості їх реалізації, в матеріалах справи відсутні та представником Позивача в судовому засіданні судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Згідно із ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, тому, Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року в частині скасовується, з ухваленням в цій частині нової Постанови, якою адміністративний позов задовольняється.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову в частині визнання дій щодо затримання РУ ГУ УМВС України в м. Києві протиправними скасувати, ухвалити в цій частині нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії РУ ГУ УМВС України в м. Києві щодо затримання ОСОБА_3 протиправними.

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 29.11.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.