Постанова № 35874816, 21.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р. Справа № 820/5566/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Алеко" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 820/5566/13-а

за позовом ТОВ "Алеко"

до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Алеко" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0002322210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013року адміністративний позов ТОВ "Алеко" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.

ТОВ "Алеко",не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду, подала апеляційну скаргу, вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив надані докази та податкове законодавство , не з'ясував обставини проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби заперечує проти апеляційної скарги , вважає постанову винесеною при повному та всебічному встановленні обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів протокольною ухвалою замінила відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої акт перевірки № 2325/2210/21181738 від 17.06.13 року .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (на перевірку не надані оригінали податкових накладних, виписаних ТОВ «Укрбелполімир», ТОВ «Дебант Украина», ПАТ «Сумихімпром»), що призвело до порушення от. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 130698 грн., у тому числі: - жовтень 2012 року - завищення у сумі 37608 грн.; листопад 2012 року - завищення у сумі 18029 грн.; грудень 2012 року - завищення у сумі 75061 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 21.06.2013 року звернувся з запереченнями на зазначений акт перевірки (а.с. 199в-200), в яких містяться цитати п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, з яких зроблений висновок про непорушення позивачем вимог діючого законодавства та додані засвідчені копії спірних податкових накладних. За результатами розгляду зазначених заперечень податковий орган відмовив в їх задоволенні, а висновки акту перевірки залишив без змін.

На підставі висновків акту перевірки № 2325/2210/21181738 від 17.06.13 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002322210 від 27 червня 2013 року (а.с.42), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в розмірі 196047,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 130698,00 грн., за штрафними санкціями - 65349,00 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є встановлення в ході перевірки та відображення в акті № 2325/2210/21181738 від 17.06.13 того, що у позивача були відсутні оригінали податкових накладних при формуванні ним податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Укрбелполімир», ТОВ «Дебант Украина», ПАТ «Сумихімпром» за період з жовтень 2012 року -січень 2013 року.

З акту перевірки судом встановлено, що до перевірки позивачем не були надані оригінали податкових накладних: № 98 від 28.11.12 року, № 90 від 26.12.12 року, № 96 від 27.12.12 року, № 66 від 29.10.12 року, виписані ТОВ «Укрбелполімер»; №8 від 06.12.12 року, № 27 від 19.12.12 року, №71 від 31.10.12 року, виписані ТОВ «Дебант Украина»; №513 від 31.10.12 року, виписана ПАТ «Сумихімпром», які у періоді їх виписки включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Також в акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки були наявні тільки факсові копії зазначених податкових накладних.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що обов'язковою умовою виникнення права платника податків на збільшення податкового кредиту з ПДВ є, зокрема: отримання від контрагента (який має статус платника податку на додану вартість) податкової накладної як первинного та розрахункового документу, котрий належно оформлений за змістом та формою та у визначених законом випадках внесений до Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, фізична відсутність у позивача податкових накладних, виписаних ТОВ «Укрбелполімир», ТОВ «Дебант Украина», ПАТ «Сумихімпром» за період з жовтень 2012 року - січень 2013, на момент внесення їх до реєстру отриманих податкових накладних та під час проведення перевірки, зумовлює неможливість формування податкового кредиту за рахунок їх показників, відповідно, у жовтні 2012 - січні 2013.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв в якості належного обґрунтування заявленого позову посилання представників позивача на приписи п. 44.6 та п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки отримання з запізненням податкових накладних та подальше надання їх копій в процедурі адміністративного оскарження не доводить правомірності формування платником в минулих податкових періодах податкового кредиту з ПДВ без наявності їх оригіналів, отже, не спростовує факт виявленого порушення, тому вважає посилання представників позивача на п. 44.6 та п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України необґрунтованими.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що перевіркою встановлено формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Укрбелполімир», ТОВ «Дебант Украина», ПАТ «Сумихімпром» за період з жовтень 2012 року -січень 2013 року, зазначаючи при цьому про порушення товариством приписів п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів податкових накладних: № 98 від 28.11.12 року, № 90 від 26.12.12 року, № 96 від 27.12.12 року, № 66 від 29.10.12 року, виписані ТОВ «Укрбелполімер»; №8 від 06.12.12 року, № 27 від 19.12.12 року, №71 від 31.10.12 року, виписані ТОВ «Дебант Украина»; №513 від 31.10.12 року, виписана ПАТ «Сумихімпром», які у періоді їх виписки включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до п. 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (і разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, Податкові накладні, які визначенні в акті перевірки від 17.06.2013 року № 2325/2210/21181738 «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеко» (код ЄДРПОУ 21181738) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» як відсутні у TOB «Алеко», надавались ДПІ у Дзержинському районні м.Харкова 21.06.2013 року, як додаток до заперечень до вищезазначеного акту.

Податкові накладні, отримані ТОВ "Алеко" від ТОВ «Укрбелполімир», ТОВ «Дебант Украина» та ПАТ «Сумихімпром» відображені товариством у реєстрах отриманих податкових накладних за жовтень 2012р., листопад 2012р. та грудень 2012р., включені до єдиного реєстру податкових накладних.

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні досліджені оригінали спірних податкових накладних.

Враховуючи наведене , приписи п. 44.6., п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, податковий орган повинен був врахувати надані у встановлений строк заперечення з оригіналами податкових накладних, тому висновки податкового органу про порушення позивачем приписів п. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України є неправомірними.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення від 27 червня 2013 року № 0002322210 належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим зазначене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Алеко" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 820/5566/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Алеко" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про нарахування грошового зобов'язання податку на додану вартість ТОВ "Алеко" від 27 червня 2013 року № 0002322210 у розмірі основного платежу 130698,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 65349,0 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 28.10.2013 р.