Ухвала суду № 35873746, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

місто Київ

09 грудня 2013 року №826/19352/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали

за позовною заявоюОСОБА_1дослідчого відділу Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвіпровизнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання закінчити досудове розслідування кримінального провадження, ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до слідчого відділу Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - слідчий відділ, відповідач), в якій просить:

- визнати бездіяльність слідчого відділу неправомірною;

- зобов'язати відповідача виконати вимоги Прокуратури м. Києва, а саме закінчити досудове розслідування кримінального провадження №42013110000000048 від 18 січня 2013 року, щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та направити матеріали до суду.

Позов та додані матеріали обліковуються за №826/19352/13-а і передані на розгляд судді 06 грудня 2013 року (07-08 грудня 2013 року - вихідні дні).

Разом з тим, дослідивши позов ОСОБА_1, є наявним висновок про те, що останній поданий без врахування юрисдикції адміністративних судів, про що свідчить наступне.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Також частина 2 статті 4 цього Кодексу регламентує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Так, зі змісту вище зазначеного позову вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з діями (бездіяльністю) відповідача стосовно вимог Прокуратури м. Києва у досудовому розслідуванні кримінального провадження та направлення матеріалів до суду.

Проте, зазначені вимоги ОСОБА_1 можуть досліджуватись та розглядатись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку кримінального судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень.

У статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено категорію спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства.

Згідно з вимогами частин 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року №4651-VI (з урахуванням змін та доповнень; далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до статті 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з частиною 7 статті 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Відповідно до частини 1 статті 216 КПК України слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Згідно з частиною 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

ОСОБА_1 просить визнати бездіяльність слідчого відділу неправомірною та зобов'язати відповідача виконати вимоги Прокуратури м. Києва, а саме закінчити досудове розслідування кримінального провадження №42013110000000048 від 18 січня 2013 року, щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та направити матеріали до суду.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 надано на дослідження суду світлокопію листа Прокуратури міста Києва від 14 січня 2013 року №04/2-2397-13, зі змісту якої вбачається, що прокуратура відповідно до частини 7 статті 214 та частини 1 статті 216 КПК України для організації досудового розслідування направила на адресу Першого заступника начальника управління - начальнику СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві полковнику міліції Снігуру В.М. матеріали кримінального провадження №42013110000000048 від 18 січня 2013 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Прокурора Дарницького району відповідно до статті 37 КПК України зобов'язано визначити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у вказаному провадженні, та забезпечити належний прокурорський нагляд.

Разом з тим, позивач зауважує на тому, що майже рік жодних дій стосовно цього листа Прокуратури м. Києва не відбувається, експертиза підпису не проводиться, прокурор від району не призначений.

Таким чином, враховуючи вище наведене, характер спірних правовідносин та обставини, за якими вони виникли, реалізація права ОСОБА_1 на судовий захист у даному спорі може здійснюватись за правилами, встановленими КПК України.

Відповідно до вимог КПК України слідчі, зокрема, під час вчинення дій у досудовому розслідуванні є особами, які користуються правами та виконують обов'язки, передбачені вказаним Кодексом, а тому є самостійними у визначені напряму процесуальних дій та несуть повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Тобто дії (бездіяльність) органів досудового розслідування та їх посадових осіб під час перевірки матеріалів за скаргами, заявами, повідомленнями про злочини, вчинюються не в площині виконання владних управлінських функцій, а стосуються лише владних процесуальних функцій, а тому не мають ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд, з'ясовуючи питання щодо правомірності вчинених дій (допущення бездіяльності) або прийняття рішень органами досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження, має встановлювати їх відповідність КПК України, що до компетенції судів адміністративної юрисдикції не віднесено.

Такий висновок суду узгоджується з пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який містить обмеження юрисдикції адміністративних судів, зокрема, щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, а також з висновками, викладеними у Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001.

Захист прав і свобод людини не може вважатися надійним без надання їй можливості оскаржувати до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів досудового слідства і прокуратури, але таке оскарження має здійснюватися у порядку, за яким прийняті такі рішення або вчинені дії, - тобто, встановленим КПК України, що віднесено до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції. (Вказана правова позиція викладена у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №334/8/13-11 від 12 березня 2011 року (№ 259/0/4-11 від 11 березня 2011 року)).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтею 17, пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до слідчого відділу Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання закінчити досудове розслідування кримінального провадження.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд даних позовних вимог має здійснюватись за правилами, встановленими кримінальним судочинством, що віднесено до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.

Додатково роз'яснити, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, не допускається.

Направити копію даної ухвали, позовну заяву та додані до неї матеріали на адресу ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька