Ухвала суду № 35873334, 10.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р.Справа № 820/5134/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Корнієнко Ю.В.

представника відповідача Сіренко Ю.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/5134/13-а

за позовом Приватного підприємства "Елістан"

до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Елістан" (позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052223 від 15.01.2013 року яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34032,00 грн. ( за основним платежем у сумі 22688,00 грн. та за штрафними санкціями 11344,00 грн.)

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року позов Приватного підприємства "Елістан" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000052223 від 15.01.2013року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається акт перевірки контрагента ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", що була складена Дергачівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Елістан" зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 393837. ПП "Елістан" знаходиться на обліку в Дергачівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 26.09.2007 року за №5755.

Також судом встановлено, що Дергачівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлення від 20.12.2012 №398 та наказу Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.12.2012 № 539 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Елістан" (податковий номер 35206984) проведено документальну виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Елістан" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" (податковий номер 24478367), їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 рок.

За результатами перевірки складено акт від 25.12.2012 № 846/22-204/35206984, згідно якого встановлено порушення позивачем ст. 185, ст. 188, п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Елістан" завищено податковий кредит за серпень 2011 року в сумі 22688 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.01.2013 року № 0000052223, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34032,00 грн. ( за основним платежем у сумі 22688,00 грн. та за штрафними санкціями 11344,00 грн.)

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його до ДПС у Харківській області та до ДПС України.

За результатами розгляду, скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятого рішення - повідомлення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" , які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ".

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом відбувалися на підставі договору перевезення вантажів від 10.06.2011року № 22-п, який підписано з боку ТОВ "Перша технологічна компанія -СТГ" (перевізник) в особі директора Висоцького О.Ю. та з боку ПП "Елістан" (замовник) в особі директора Жилі В.М.(а.с.86). При цьому вид, кількість вантажу, його упаковка, дата відвантаження, місце навантаження, пункт призначення, дата та час подання автомобіля під завантаження , строк доставки вказується в заявках до договору. "Замовник" кожного дня до 14.00 години, надає по телефону "перевізнику" заявку на перевезення вантажу.

Фактичне виконання договорів поставки підтверджується копіями: податкових накладних (а. с. 70-83), актами виконаних робіт (а. с. 58-69), виписками банку (а. с. 84), платіжними дорученнями, які зазначені у акті перевірки від 25.12.2012 року (а.с.18-19).

Транспортування товару підтверджується товарно - транспортними накладним на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно зазначених відповідачем в акті перевірки, їх наявність не оспорювалась сторонами (а.с.18-19).

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаних договорів.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку, оформленими належним чином.

Колегія суддів зазначає, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Реальність проведення господарських операцій згідно договору від 10.06.2011 року № 22-п укладеному між ПП "Елістан" та ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", підтверджується також угодами від 03.01.2011 року № 2, від 20.11.2011 року № 15, від 06.06.2011 року № 21 між ПП "Елістан" та ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3), ТОВ "Хароптторг Екім ЛТД" (код 37366125) про придбання товару, який в подальшому транспортувався, розрахунки за який між суб'єктами господорювання відбувалися в безготівковій формі та підтверджені відповідними платіжними дорученнями (а.с.18-19).

Отже, наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що господарські операції за спірним договором, укладеним з ТОВ "Перша технологічна компанія -СТГ" , спричинили зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "Перша технологічна компанія -СТГ" податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності акту перевірки контрагента ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", що була складена Дергачівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Крім того, такі висновки колегії суддів узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ".

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0000052223 від 15.01.2013 року.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/5134/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2013 р.