Постанова № 35872363, 19.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р. Справа № 2а-1670/4686/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Кононенко З.О.

Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Вепр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013р. по справі № 2а-1670/4686/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вепр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Вепр" (далі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області форми «Р» №0002821503/0/404 від 13.04.2012 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 529021,89 грн. (380759,17 грн. за основним платежем та 148262,72 грн. штрафні санкції).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Вепр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.03.2012 по 21.03.2012 КОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з плати за землю ПАТ «Вепр», за результатами якої складено акт № 427/15-227/03118216 від 28.03.2012. Перевіркою встановлено порушення підприємством ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. 286.1, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено орендну плату за землю за березень - грудень 2009 року на 40 516,80 грн., за січень - грудень 2010 року на 51 468,10 грн. та за травень - грудень 2011 року на 288 774,27 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002821503/0/404 від 13.04.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 529 021,89 грн., в тому числі 380759,17 грн. основний платіж та 148262,72 грн. штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження Кременчуцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 000454/1503/0/851 від 27.06.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 512046,77 грн., в тому числі 380759,17 основний платіж та 131287, 60 штрафні санкції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про заниження позивачем орендної плати за 2009,2010,2011 р. р. у зв'язку з несплатою орендної плати у трикратному розмірі земельного податку, визначеного законом.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту «б» статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 ЗК).

Згідно зі статтею 2 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XIІ «Про плату за землю» (далі - Закон № 2535-XIІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі», та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

За частиною четвертою статті 21 Закону України «Про оренду землі» зі змінами, внесеними Законом № 309-VI, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Водночас, відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, редакція якого також викладена в пункті розділу «Орендна плата» договорів оренди землі, укладених позивачем із селищною радою, передбачено перегляд розміру орендної плати у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України від 26 червня 1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», до загальнодержавних платежів належить такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю -це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За змістом пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що хоча зміна розміру земельного податку, згідно із Законом, є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати за податковими повідомленнями-рішеннями.

Матеріали справи не містять доказів існування додаткових угод про внесенні відповідних змін до істотних умов договорів оренди землі, зокрема, в частині збільшення розміру орендної плати.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від №0002821503/0/404 від 13.04.2012 року.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.06.2013 року у справі за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Відродження» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, яка відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вепр" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2013р. по справі № 2а-1670/4686/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Вепр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0002821503/0/404 від 13.04.2012 р.,

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бартош Н.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.