Рішення № 35871632, 09.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2013 р.Справа № 924/1455/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ", м. Київ

до Фермерського господарства „Агро-Інвест", с. Ліщани, Ізяславський район, Хмельницька область

про стягнення 77 593,60 грн., з яких 53 975,00 грн. основна заборгованість, 2 028,60 грн. пені, 21 590,00 грн. штрафу

За участю представників сторін:

від позивача: Дзецина А.І. - за довіреністю від 08.11.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 09.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 77 593,60 грн., з яких 53 975,00 грн. основна заборгованість, 2 028,60 грн. пені, 21 590,00 грн. штрафу.

Представник позивача в засідання суду 09.12.2013 р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. При цьому, представник позивача у судовому засіданні повідомив, що 22.01.2013р. між сторонами укладено договір №22.01.13-ГБ поставки насіння сої. В цей же день між сторонами підписано специфікацію №1 до договору.

Відповідно до вказаних документів, позивачем було поставлено відповідачу насіння сої „Танаїс" в кількості 12 700 т на загальну суму 107 950,00 грн. Відповідач частково оплатив поставлену продукцію, відтак у нього наявний борг у розмірі 53 975,00 грн. Згідно п.п.9.2 та 9.4 за несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано штрафні санкції: 2 028,60 грн. - пені та 21 590,00 грн. - штрафу.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду 09.12.2013р. не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не надав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Будь-яких письмових заяв чи клопотань до суду від останнього не надходило. Ухвала суду від 12.11.2013р. про порушення провадження у справі відповідачем отримана 18.11.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ", м. Київ як юридична особа зареєстроване 02.06.2000р., що підтверджується Довідкою АА №776589 із ЄДРПОУ, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно виписки серія АА №683746.

22.01.2013р. між ТОВ „Агросем" (постачальник) та ФГ „Агро-Інвест" укладено Договір №22.01.13-ГБ поставки насіння сої, згідно якого постачальник продає, а покупець (ФГ „Агроінвест") приймає та оплачує поставку насіння сої за ціною, в кількості та асортименті, узгоджених сторонами в специфікаціях (додатки до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару зазначаються сторонами у специфікаціях. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок постачальника. Розрахунки між сторонами можуть проводитися у інших, не заборонених діючим законодавством України, окрім грошової формах (в т.ч. вексельна форма розрахунків або припинення грошових зобов'язань за цим договором шляхом заліку зустрічних однорідних вимог сторін). Покупець оплачує вартість товару згідно умов та у строки, визначені в специфікаціях до цього договору.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах та у строки, визначені в специфікаціях до цього договору (п.4.2 договору).

Вказаним договором передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежного здійсненого платежу у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. (п.9.2 договору).

П.9.4 договору сторони визначили що за порушення покупцем строків оплати товару відповідно до умов цього договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми загальної вартості товару за цим договором.

22.01.2013р. сторонами складено та підписано Специфікацію №1 до договору, відповідно до якої постачальник здійснює поставку насіння сої сорту „Танаїс" у кількості 12 700 т на загальну суму 107 950,00 грн.

Покупець оплачує вартість товару: - оплата товару в розмірі 50% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору здійснюється до 11.02.2013р.; - решта вартості товару у розмірі 50% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору здійснюється до 01.08.2013р. (п.3 специфікації).

22.01.2013р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату товару №АГ-22/01 від 22.01.2013р. на загальну суму 107 950,00 грн.

08.05.2013р. відповідачем, відповідно до видаткової накладної №8/05 від 08.05.2013р. та довіреності №71 від 03.05.2013р. отримано у ТОВ „Агросем" насіння сої „Танаїс" у кількості 12,3 т на суму 104 550,00 грн.

24.05.2013р. відповідачем, відповідно до видаткової накладної №24/0518 від 24.05.2013р. та довіреності №89 від 23.05.2013р. отримано у ТОВ „Агросем" насіння сої „Танаїс" у кількості 0,4 т на суму 3 400,00 грн.

22.02., 27.02. та 06.03.2013р. відповідачем проведено оплату насіння сої, відповідно на суму -10 000,00 грн.; - 10 000,00 грн.; -33 975,00 грн.

Оскільки відповідач заборгованість по договору сплатив частково, позивач, 22.10.2013р. направив йому рекомендованою кореспонденцією вимогу про сплату боргу. Відповіді на претензію позивачем не отримано.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 53 975,00 грн. основного боргу, 2 028,60 грн. пені, 21 590,00 грн. штрафу

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №22.01.13-ГБ поставки насіння сої, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 53 975,00 грн.

Оскільки доказів про сплату відповідачем боргу в сумі 53 975,00 грн. суду не подано, позовні вимоги не спростовано, суд вважає вимогу про стягнення вказаної суми із відповідача правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 2 028,60 грн. пені та 21 590,00 грн. штрафу, нарахованих згідно поданого розрахунку та у відповідності до п.9.2, п.9.4 договору. При вирішенні питання щодо цих сум, судом враховується наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежного здійсненого платежу у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем пеня нарахована в сумі 2 028,60 грн.

Судом проведено перерахування пені за відповідний період із врахуванням обмеження, встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки сума пені, обрахована судом становить 1 917,96 грн., а не 2 028,60 грн., як помилково визначено позивачем, тому в задоволені позову щодо стягнення 110,64 грн. необхідно відмовити, оскільки позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

П.9.4 договору сторони визначили що за порушення покупцем строків оплати товару відповідно до умов цього договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми загальної вартості товару за цим договором. Тому вимоги позивача про стягнення із відповідача 21 590,00 грн. штрафу, суд вважає обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню. При цьому судом враховано, що відповідачем не надіслано суду жодної заяви чи клопотання щодо зменшення розміру штрафу.

Виходячи зі змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 77 482,96 грн., де 53 975,00 грн. - основний борг, 1 917,96 грн. - пеня, 21 590,00 грн. - штраф. У позові щодо стягнення 110,64 грн. пені необхідно відмовити.

Згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ", м. Київ до Фермерського господарства „Агро-Інвест", с. Ліщани, Ізяславський район, Хмельницька область про стягнення 77 593,60 грн., з яких 53 975,00 грн. основна заборгованість, 2 028,60 грн. пені, 21 590,00 грн. штрафу задовольнити частково.

Стягнути із Фермерського господарства „Агро-Інвест", с. Ліщани, Ізяславський район, вул. Польова, 1 (код ЄДРПОУ 34270933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ", м. Київ, вул. Голосіївська, 7, адміністративний корпус 1-А, кім. 414 (код ЄДРПОУ 30967207) 53 975,00 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.) основної заборгованості, 1 917,96 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять гривень 96 коп.) пені, 21 590,00 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.) штрафу та 1 718,05 грн. (одна тисяча сімсот вісімнадцять гривень 05 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 110,64 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 09.12.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1-до матеріалів справи;

2-позивачу (вул. М. Тимошенка, 29-Б, з поверх, м. Київ, 04205) - згідно заяви;

3-відповідачу (вул. Польова, 1, с. Ліщани, Ізяславський р-н, Хмельницька обл.) - рекоменд. з повідомл.