Постанова № 35870204, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 1570/6024/2012

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Вольської І.О., Ільченко О.М., Прилипко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року ОСОБА_5 (надалі - позивач, ОСОБА_5) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі - ГУМВСУ в Одеській області) № 1360 від 11 липня 2012 року та №411 о/с від 13 серпня 2012 року щодо звільнення його з органів внутрішніх справ та поновити його на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського відділу міліції Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі - Шевченківський ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позивач зазначив, що порушень службової дисципліни, які б слугували підставою для звільнення, ним допущено не було.

До того ж, позивач вказував, що накази ГУМВСУ в Одеській області № 1360 від 11 липня 2012 року та №411 о/с від 13 серпня 2012 року про його звільнення із органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (порушення дисципліни) видані із суттєвими порушеннями законодавства, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував накази ГУМВСУ в Одеській області № 1360 від 11 липня 2012 року та №411 о/с від 13 серпня 2012 року щодо звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_5

Суд поновив ОСОБА_5 на службі в ОВС на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Також, суд стягнув з Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу

До того ж, суд допустив негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнення з Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В апеляційній скарзі ГУМВСУ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так у своїй апеляційній скарзі ГУМВСУ в Одеській області вказує, що суд першої інстанції не врахував при прийнятті рішення, обставини грубого порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту ОВС України та Інструкції з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, що призвели до негативного громадського резонансу.

Враховуючи наведене, апелянт просить винести нове рішення про відмову ОСОБА_5 у задоволенні позову.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підтримали доводи апелянта в особі ГУМВСУ в Одеській області.

Позивач та його представник просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУМВСУ в Одеській області підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ із серпня 1997 року.

На посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області позивач перебував з 04 жовтня 2011 року та мав спеціальне звання - майор міліції.

Наказом ГУМВСУ в Одеській області від 11 липня 2012 року №1360 «Про покарання працівників підрозділів ОМУ ГУМВС України в Одеській області» (а.с.5-8) за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, п. 4.2. Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, затвердженої Наказом МВС України № 1155-03, за безвідповідальне ставлення до виконання функціональних обов'язків, що виразилося у неналежному реагуванні на повідомлення громадян про скоєння резонансної події, подальше викривлення отриманої інформації, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Зазначений дисциплінарний наказ було виконано наказом ГУМВСУ в Одеській області від 13 серпня 2012 року № 411 о/с (а.с.9), згідно з яким у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Підставою винесення оскаржуваних наказів слугував «Висновок службової перевірки по факту порушення встановленого порядку оперативного інформування та реагування на заяви й повідомлення громадян посадовими особами Одеського міського управління» від 10 липня 2012 року (а.с.152-156).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 09 липня 2012 року о 17.37 годин на спецлінію « 102» Одеського міського управління зателефонувала громадянка ОСОБА_7 (а.с.148) і повідомила, що працівники міліції поблизу адміністративної будівлі обласної державної адміністрації забрали у журналістів посвідчення й документи, а також кинули на землю відеокамеру.

Отримавши зазначене повідомлення, підмінний оператор спецлінії « 102» старший сержант міліції Овдійчук В.С. зареєструвала його в журналі обліку повідомлень громадян ОМУ за №1180 (11-12), доповіла оперативному черговому міського управління й передала його для організації перевірки до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Під час інформування посадових осіб Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України старший сержант міліції Овдійчук В.С. не вказала, що зазначена подія має відношення до представників мас-медіа, про що свідчить прослуховування системи документування мовної інформації Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно з рапортом інспектора штабу Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції Піскунової І.А., остання, отримавши інформацію від оператора спецлінії « 102» старшого сержанта міліції Овдійчук В.С., доповіла оперативному черговому ОСОБА_5 (а.с.126).

Позивач з метою перевірки отриманої інформації, повідомив чергового 2-го батальйону ДСО, який знаходився у будинку облдержадміністрації, щодо перевірки цієї події, однак останнім було вказано про відсутність будь-якого конфлікту.

Також, згідно з рапортом позивача (а.с. 139-140), він для перевірки отриманої інформації телефонував заявнику за номером, який отримав від Піскунової І.А.

Однак, як вбачається з рапорту лейтенанта міліції Піскунової І.А., остання доповіла позивачу викривлену інформацію щодо прізвища та номера телефону особи, яка заявила про подію, тому перевірити отриману інформацію у інший спосіб позивач не мав можливості.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача виходив із того, що в діях ОСОБА_5 при виконанні останнім своїх службових обов'язків, не вбачається порушень законодавства, яке регулює проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв по суті законне рішення, але мотиви, які суд навів в мотивувальній частині рішення щодо правомірності вимог позивача є - помилковими, виходячи з наступного.

Правовідносини між позивачем, як особою публічної служби, та суб'єктом оскарження врегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (з наступними змінами), тощо.

Відповідно до ст.ст.2, 3 Закону України «Про міліцію», основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Пунктом 64 (п.п «є») Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV затверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Дії позивача, як старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області при прийнятті повідомлення про злочин, інше правопорушення чи подію, регулюються «Інструкцією з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення та події», яка затверджена 04.10 2003 р. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 березня 2004 року за №259/8858.

Пунктом 4.2 зазначеної Інструкції встановлено, що при отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про злочин, інше правопорушення чи подію, реагування на які належать до компетенції ОВС позивач повинен був:

- зареєструвати отриману інформацію у книзі обліку інформації про злочини і події;

- негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб;

- доповісти про отриману інформацію начальникові ОВС і відповідальному черговому, а про злочини та інші надзвичайні події, інформація про які подається до МВС, ГУМВС, УМВС, повідомити вищій черговій частині;

- ужити всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення, організувати невідкладні дії з розкриття злочину по «гарячих слідах», затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків злочинів, інших правопорушень та подій.

Як вбачається із доказів, які містяться в матеріалах справи, позивач не в повній мірі виконав зазначені вимоги Інструкції.

Так, ним була зареєстрована інформація у книзі обліку інформації про злочини і події, але інші дії проведені не були.

Колегія суддів вважає обґрунтованою в даній частині апеляційну скаргу ГУМВСУ в Одеській області щодо порушення ОСОБА_5 при виконанні службових обов'язків Наказу МВС України №1155.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта про те, що з боку позивача відбувалося саме грубе порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Так, відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Відповідно до ст.7 Статуту у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, а саме за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Стаття 14 Статуту зобов'язує суб'єкта владних повноважень при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

На думку колегії суддів, відповідачами порушені вимоги ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме не враховане те, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, за час проходження служби зарекомендував себе з позитивного боку.

Із змісту подання на звільнення ОСОБА_5 (а.с.33) вбачається, що він є «вимогливий до себе, має високе почуття особистої відповідальності. У службовій діяльності вміє виділити головне. Теоретично та практично підготовлений добре».

При накладенні дисциплінарного, відповідачами також не прийнято до уваги, обставини, за якими скоєно дисциплінарний проступок, а саме отримання позивачем неповної та викривленої інформації щодо вказаної події.

Отже, як вважає суд апеляційної інстанції при визначенню виду дисциплінарного стягнення, ГУМВСУ в Одеській області повинно було обмежитися іншим видом дисциплінарного стягнення, а не застосовувати крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення.

Крім того, як вбачається із змісту наказу №1360 від 11 липня 2012 року «Про покарання працівників підрозділів ОМУ ГУМВС України в Одеській області) до інших працівників міліції, яких також звинувачували у порушенні службової дисципліни за даною подією були застосовані менш сурові заходи дисциплінарного впливу.

Аналіз частини 2 статті 16 Статуту дає підстави вважати, що дисциплінарне стягнення на осіб рядового і начальницького складу не може бути накладене у період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Разом з тим, відповідачами дане положення Статуту було порушено і дисциплінарне стягнення було накладено на ОСОБА_5 у період коли він знаходився на лікарняному.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції вирішуючи питання про стягнення з Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогул, повинен був зазначити в мотивувальній частині рішення період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати.

Крім того, в резолютивній частині рішення суду повинно бути зазначено з якої дати підлягає поновленню позивач на попередній посаді, розмір виплати середнього заробітку та період за якій він виплачується.

Дані вимоги процесуального законодавства, судом першої інстанції виконані не були.

Суд апеляційної інстанції усуваючи дані помилки суду першої інстанції встановив наступне.

Позивач був звільнений у запас Збройних Сил за п. 64 «є», відповідно до наказу начальника ГУМВСУ в Одеській області - 13 серпня 2012 року, тобто саме з зазначеної дати він підлягає поновленню на попередній посаді.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (якій був чинним на момент звільнення позивача) у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Із довідки Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вбачається, що середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_5 з утриманням податків складає - 2 925, 65 грн.

Сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за 1 рік, із якої вже утримані податки, складає - 35 107, 80 грн. (2 925, 65 х 12).

Відповідно до вимог ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про зміну судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінити.

Викласти мотивувальну частину рішення в іншій редакції.

Третій та четвертий абзаци резолютивної частини рішення доповнити наступним змістом:

Поновити ОСОБА_5 на службі в ОВС на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 13 серпня 2012 року.

Стягнути з Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_5 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року 35 107, 80 ( тридцять п'ять тисяч сто сім) грн.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2013 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова