Рішення № 3586979, 09.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 15/717

09.10.08

За позовом Дочірнього підприємтсва «Чортківм’ясопром»

До Державного комітету України з державного матеріального резерву

про стягнення 1 956 510,19 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники

від позивача Сидорець О.В. (довіреність № 34/4 від 28.08.2008 р.)

від відповідача Трембанчук А.А. (довіреність № 2/7914 від 07.12.2007 р.)

Рішення прийняте 09.10.2008 р., оскільки в судових засіданнях 23.10.2007 р., 05.11.2007 р. та 13.11.2007 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України, в судових засіданнях 26.11.2007 р., 11.12.2007 р., 24.12.2007 р., 21.01.2008 р., 29.08.2008 р. та 01.08.2008 р. оголошено перерви в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Чортківм’ясопром» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі – Відповідач) 1 956 510,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ДП “Чортківм’ясопром” та Державним комітетом України з державного матеріального резерву було укладено договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву №5/12 від 16.12.2001 року. За умовами зазначеного договору Відповідач зобов'язувався відшкодовувати витрати Позивача виходячи із рахунку узгодженому за кошторисом витрат за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву. У зв'язку із невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань по оплаті витрат Позивача, понесених у зв'язку із здійсненням відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, останній змушений був за рахунок власних коштів здійснювати їх відповідальне зберігання, а також відвантаження Державному підприємству „Укррезерв". Позивач просить суд відшкодування витрат, що були понесені.

Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що позивачем не додано до позову детального та обґрунтованого розрахунку позовних вимог. Відповідач вважає, що Позивачем не доведено, що кошти в сумі 1956510,19 грн. це є саме витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року порушено провадження у справі №15/717 та призначено розгляд на 23.10.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2007 року було продовжено строк розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2008 року призначено судово –бухгалтерську експертизу для з’ясування розміру понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей матеріального резерву за період з 01.01.2004 р. по 01.08.2007 р. включно.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2008 р. справу передано для подальшого розгляду судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2008 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.08.2008 р.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2001 р. між позивачем (зберігачем) та відповідачем (комітетом) було укладено договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву № 5/12 (надалі – договір), за умовами якого комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності державного резерву (а саме: м’ясо яловичини заморожене у напівтушах 1 категорії ГОСТ 779-87) в кількості 1500 тонн без надання права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість зберігання матеріальних цінностей визначається кошторисом витрат, який є невід’ємною частиною договору і який в разі обґрунтованої необхідності може змінюватись.

Згідно з кошторисом витрат до договору вартість зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а саме м’яса яловичини замороженого у напівтушах 1 категорії ГОСТ 779-87 складає 0,35 грн./тонна за добу.

Нарядами № 156 від 29.08.2003 р., № 169 від 03.09.2003 р., планом освіження матеріальних цінностей державного резерву, затвердженим Кабінетом Міністрів України 31.01.2003 р., договором від 08.11.2002 р. № юр-79/2002, додатковою угодою –специфікацією від 26.08.2003 р. № 139, протоколом проведення конкурсу щодо реалізації м’яса яловичини 1 категорії від 22.08.2003 р. № 167 передбачено відвантаження відповідачем м’яса яловичини 1 категорії в кількості 1 500 тонн.

Згідно з актами на виконання вищевказаних накладних № 156 від 29.08.2003 р., № 169 від 03.09.2003 р. позивачем відпущено з державного резерву відповідачеві м’яса яловичини 1 категорії в кількості 1300 тонн.

Відповідно до зведеного розрахунку усушки м’яса відповідача, яке знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача, згідно з умовами договору за період з 01.01.2004 р. по 01.08.2008 р. нараховано усушки м’яса 12 800,00 кг.

Таким чином, на момент подання позовної заяви на відповідальному зберіганні у позивача залишилось м’яса у кількості 174,026 тонн.

За умовами зазначеного договору Відповідач зобов'язувався відшкодовувати витрати Позивача виходячи із рахунку узгодженому за кошторисом витрат (за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву, шляхом проведення обліку зобов'язань за актами форми Р-16).

Статтею 11 Закону України “Про Державний матеріальний резерв” передбачено, що відшкодування витрат зберігачам проводиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Цей порядок затверджений постановою Кабінету міністрів України №532 від 12.04.2002 року та здійснюється на підставі договору, укладеного між сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року №532 "Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" передбачено, що суми витрат, які підлягають відшкодуванню повинні визначатися на кожний рік. Позивачем були затверджені та направлені до Відповідача кошториси витрат на зберігання матеріальних цінностей державного резерву на 2004-2007 роки.

Проте витрати по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву згідно пп. 4.1 - 4.3 Договору Відповідачем в повному обсязі не відшкодовувалися. Кошторисом витрат до Договору про відповідальне зберігання № 5/12 від 16.12.2001 року затверджено вартість зберігання матеріальних цінностей Позивачем у розмірі 0,35 грн./тон за добу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно з ст. 947 Цивільного кодексу України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування підприємства, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 532, сума витрат, що підлягають відшкодуванню, залежно від номенклатури матеріальних цінностей державного резерву визначається з урахуванням:

1) умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву;

2) середнього розміру суми витрат;

3) розміру складських приміщень, майданчиків, холодильних камер, резервуарів, підземних сховищ, де зберігаються матеріальні цінності державного резерву;

4) обсягу додаткових витрат з обслуговування таких цінностей.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Для з’ясування розміру понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей матеріального резерву за період з 01.01.2004 по 01.08.2007 рр. включно за клопотанням відповідача проводилась судово-бухгалтерська експертиза. На виконання ухвали суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок № 1454/1609/1610 від 01.07.2008 р. відповідно до якого витрати Дочірнього підприємства “Чортківм'ясопром”на збереження цінностей державного матеріального резерву за період з 01.01.2004р. по 01.08.2007р. документально підтверджуються. За результатами проведеного дослідження наданих документів встановлено, що понесені Дочірнім підприємством “Чортківм'ясопром”витрати на збереження цінностей державного матеріального резерву за період з 01.01.2004р. по 01.08.2007р. становлять 1953593,19 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми витрат, понесених позивачем в зв’язку з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей відповідача, в розмірі 1 953 593,19 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині відшкодування суми амортизаційних відрахувань у розмірі 2 917,00 грн. не підлягають задоволенню в зв’язку з тим, що в матеріалах справи відсутні документи щодо амортизаційних відрахувань від вартості складських приміщень.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 19 535,93 грн. та витрати позивача на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,82 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 626, 629, 936, 938, 947 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ-4, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) на користь дочірнього підприємства «Чортківм’ясопром» (48500, Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Копичинецька, 124, код ЄДРПОУ 31104709) 1 973 246 (один мільйон дев’ятсот сімдесят три тисячі двісті сорок шість) грн. 94 коп., з яких 1 953 593 (один мільйон дев’ятсот п’ятдесят три тисячі п’ятсот дев’яносто три) грн. 19 коп. заборгованості, 19 535 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн. 93 коп. державного мита і 117 (сто сімнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Суддя П.П.Чеберяк