Рішення № 35868799, 05.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013 Справа № 926/1042/13

За позовом: Малого приватного підприємства фірми «Веселка», м. Сторожинець

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 33 613 грн. 12 коп.

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором поставки № 9 від 14.10.2010р. в розмірі 23 202,07 грн. та пеню в сумі 10 411,02 грн., а також судовий збір.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що відносно відповідача порушена справа про банкрутство та постановою суду від 03.12.2012р. його визнано банкрутом, відкрито ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Нагорнєву Тетяну Володимирівну. Оскільки позивач не звернувся з вимогами у справі про банкрутство у встановлений законодавством строк, його позовні вимоги не можуть бути задоволені і провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому справа розглядається на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

14 жовтня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 9, відповідно до умов якого постачальник (позивач) поставив покупцю (відповідачу) товар на загальну суму 35 952,07 грн., а покупець (відповідач) прийняв товар та частково розрахувався за товар в сумі 12 800,00 грн.

Станом на день звернення до господарського суду з позовною заявою сума заборгованості за поставлений товар за договором поставки склала 23 202,07 грн.

Згідно з пунктами 2.1., 3.1. договору поставки поставка товару здійснювалась партіями на умовах відстрочки сплати вартості строком 21 день від дати прийому покупцем відповідної партії товару.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, чим порушив п. 3.1., п. 5.2.2 договору поставки № 9 від 14.10.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт поставки товару відповідачем не заперечується та підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

Оскільки відповідач не сплатив за отриманий товар у встановлені договором строки, вимоги позивача в частині стягнення 23 202,07 грн. боргу за поставлений товар є правомірними та обґрунтованими.

На підставі п 6.2 договору та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем була нарахована пеня за невиконання умов договору поставки в сумі в сумі 10 411,02 грн.

Згідно з п. 6.4. договору поставки, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється у день виконання зобов'язання забезпеченого санкцією.

Розмір пені розрахований з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. п. 6.2, 6.4 договору поставки, а тому є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, навіть якщо позивач не заявив свої вимоги в процедурі банкрутства відповідача, він має право на їх задоволення в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, в зв'язку з чим суд має право розглянути позовні вимоги по суті та прийняти рішення.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів сплати суму боргу або інших аргументованих заперечень, вимоги позивача визнаються законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ід. номер НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства фірми «Веселка» (59000, м. Сторожинець, вул. Клинівська, 48а; код 21449299) 23 202,07 грн. боргу за поставлений товар, відповідно до договору поставки № 9 від 14.10.2010р., 10 411,02 грн. пені, а також 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.О.Миропольський