Постанова № 35868717, 27.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року № 813/4931/13-а

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі представників

позивача Фостяка О.Я.

відповідача Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олівець і Ко» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15 травня 2013 року №0000262210 та №0000272210.

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту перевірки від 25 квітня 2013 року №713/22-10/36417655 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія «Олівець і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року". Вважає, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та суперечать вимогам податкового законодавства. Зазначає, що господарські операції з ТзОВ «Нові технології ТПВ» та ТзОВ «А-ЗНАК» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю, з обґрунтувань викладених у позовній заяві, а тому просить позов задоволити.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки №№713/22-10/36417655 від 25 квітня 2013 року. При проведенні перевірки встановлено, що господарські операції позивача з ТзОВ «Нові технології ТПВ» не мали реального товарного характеру, фактично актом встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. З представлених первинних документів вбачається, що такі належним чином не оформлені, а саме відсутні ряд обов'язкових до заповнення граф, в тому числі відсутні дати підписання таких первинних документів. Щодо купівлі послуг у ТзОВ «А-ЗНАК» зазначає, що на момент проведення перевірки податкові накладні, які позивачем внесено у реєстр отриманих податкових накладних, що були видані ТзОВ «А-ЗНАК» надані не були. Стверджує, що відображенню у податковій звітності підлягає та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

В судовому засіданні, представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 12.04.2013 року №№230, 231, 232, 233, згідно із п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олівець і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки №713/22-10/36417655 від 25 квітня 2013 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість 187 816,00 грн., в т.ч. за: липень 2012 року на суму 36 156,33 грн., серпень 2012 року на суму 37 298,33 грн., вересень 2012 року на суму 114 361,00 грн.; пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 62 286,00 грн., в т.ч. за: 3 квартал 2012 року на суму 62 286,00 грн. по операціях з ТОВ «Нові технології ТПВ».

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 15 травня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000262210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 62 286,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15 572,00 грн., а також №0000272210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 187 816,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 46 954,00 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки, викладених в акті та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на те, що ДПІ у Печерському районі м.Києва встановлено, що ТзОВ «Нові технології ТПВ» не знаходиться за юридичною адресою, фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Нові технології ТПВ» та контрагентами є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Таким чином, господарські операції ТзОВ «Компанія «Олівець і Ко» з ТОВ «Нові технології ТПВ» не мали реального характеру, фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Також, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Під час перевірки встановлено, що позивач до складу податкового кредиту по податку на додану вартість, а саме у реєстр податкових накладних, без підтверджуючих документів (за податковими накладними, переданими факсимільним зв'язком або без наявних податкових накладних) включено податок на додану вартість по розрахунках з ТзОВ «А-ЗНАК» за вересень 2012 року на загальну суму 686 166,00 грн., в тому числі ПДВ 114 361,00 грн. Вказана сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та Декларації по ПДВ за відповідний період, однак на час проведення перевірки не надано податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, п.138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статтей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначаються особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що в період який перевірявся, позивачем здійснювались господарські операції з ТзОВ «Нові технології ТПВ» та ТзОВ «А-ЗНАК».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем представлено суду:

- по взаємовідносинах з ТзОВ «Нові технології ТПВ»: договори підряду №01/07-01 від 02.07.2012 року та №02/08-01 від 02.08.2012 року, податкові накладні №788 від 31.07.2012 року, №405 від 29.08.2012 року, №461 від 31.08.2012 року, договірна ціна на роботи по оздобленню фасаду будівлі по вул.Драгана,10 у м.Львові, що здійснюється у 2012 році складена в поточних цінах станом на серпень 2012 року, договірні ціни на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземними автостоянками по пр.В.Чорновола - вул.П.Панча у м.Львові, що здійснюється у 2012 році складена в цінах станом на 02 липня 2012 року та на серпень 2012 року, локальні кошториси №2-1-1 на оздоблювальні роботи по оздобленню фасаду будівлі станом на 28.08.2012 року та на загальнобудівельні та оздоблювальні роботи капітального будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземними автостоянками станом на 02.07.2012 року та на 27.07.2012 року, підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів, розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень та серпень 2012 року, акти №1 про приймання виконаних будівельних робіт за липень та серпень 2012 року, підсумкові відомості ресурсів за серпень 2012 року, звіт про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за липень та серпень 2012 року, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на оздоблювальні роботи та на загальнобудівельні і оздоблювальні роботи, звіт про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за серпень 2012 року та платіжні доручення №1 від 16.08.2012 року, №2 від 23.08.2012 року, №3 від 11.09.2012 року, №4 від 18.09.2012 року, №14 від 02.10.2012 року, №15 від 02.10.2012 року.

- по взаємовідносинах з ТзОВ «А-ЗНАК»: договори підряду №03/09-01 від 03.09.2012 року та №04/09-01 від 04.09.2012 року, податкові накладні №33 від 06.09.2012 року, №49 від 07.09.2012 року, №58 від 10.09.2012 року, №71 від 11.09.2012 року, №90 від 13.09.2012 року, №100 від 14.09.2012 року, №111 від 15.09.2012 року, №121 від 17.09.2012 року, №140 від 19.09.2012 року, №174 від 21.09.2012 року, №190 від 24.09.2012 року, №214 від 26.09.2012 року, №242 від 28.09.2012 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) №№1, 2, 3, 4, 5 за вересень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №№1, 2, 3, 4, 5 за вересень 2012 року, підсумкові відомості ресурсів за вересень 2012 року, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на загальнобудівельні та оздоблювальні роботи, платіжні доручення №17 від 02.10.2012 року, №19 від 08.10.2012 року, №22 від 17.10.2012 року, №23 від 18.10.2012 року, №27 від 19.10.2012 року.

Крім цього, позивачем представлено суду договір підряду №2 від 02.08.2012 року з ЛКП «Під Зуброю» щодо робіт по оздобленню фасаду по вул. Драгана,10а у м.Львові; договірна ціна на роботи по оздобленню фасаду будівлі станом на 02.08.2012 року, локальний кошторис №2-1-1 на оздоблювальні роботи по оздобленню фасаду будівлі станом на 02.08.2012 року, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2012 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати-за прийнятими нормами) за серпень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на оздоблювальні роботи; договір №0409-2 від 04.09.2012 року з ПП «ХІТАЛ-СЕРВІС» про виконання ремонтно-будівельних робіт, договірна ціна на приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського,2, що здійснюється у 2012 році, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи приміщення банку, підсумкова відомість ресурсів, акт приймання виконаних будівельних робіт №6 за вересень 2012 року, довідка про вартість будівельних робіт (та витрати) за вересень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту), акти передачі матеріалів для поточного ремонту приміщення за адресою м.Мостиська, вул.Грушевського,2 від 07.09.2012 року, від 14.09.2012 року, від 19.09.2012 року, договірна ціна на ремонт відділення ПАТ «Акцент-Банк» за адресою м.Тернопіль, вул.Лесі Українки,10, що здійснюється у 2012 році, локальний кошторис №2-1-1 на загально будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, акт передачі інструментів та витратних матеріалів для поточного ремонту приміщення від 12.09.2012 року, акти передачі матеріалів для поточного ремонту приміщення від 20.09.2012 року. від 12.09.2012 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за вересень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту), акт приймання виконаних будівельних робіт №5 за вересень 2012 року, договірна ціна на ремонт відділення ПАТ КБ «Приватбанк» Львівська область, м.Городок, майдан Гайдамаків,21, що здійснюється у 2012 році, локальний кошторис №2-1-1 на загально-будівельні роботи, акт приймання виконаних робіт №4 за вересень 2012 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за вересень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту).

Всі представлені первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Статтею 185 Податкового кодексу України передбачено, що об"єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст.188 цього ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно включено суми до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 15 травня 2013 року №№0000262210 та 0000272210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Олівець і Ко» сплачену ним суму судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2013 року