Рішення № 35867875, 03.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 р. Справа №917/2001/13

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16а, м. Київ, 01023 в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039

до Приватної агрофірми "Урожай", вул. К.Маркса, 170, м. Глобине, Полтавська область, 39000

про стягнення 19 515 грн. 07 коп.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Дубовик В.А. довіреність №14/20-70-13 від 14.01.2013р.

від відповідача: не з"явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 19 515,07 грн., з яких 18 000,00 грн. - основний борг за Договором фінансового лізингу №16-12-153 стс-фл/520 від 27.11.2012р., 1256,66 грн. - пеня, 11,06 грн. індекс інфляції, 250,32 грн. - 3% річних.

Представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу, в підтвердження суду надано копію платіжного доручення №2036 від 17.10.2013р. (а.с.52).

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення відповідачем було перераховано 21 000,00 грн.

Представник позивача в своїх письмових поясненнях (вхід. 17145 від 02.12.2013р.) зазначає, що оскільки в графі призначення платежу зазначено: "в частині відшкодування вартості техніки", а тому залишок 3000,00 грн. буде зараховано в рахунок майбутнього лізингового платежу №4 від 12.12.2013р. та просить суд стягнути з 1256,66 грн. - пені, 11,06 грн. індекс інфляції, 250,32 грн. - 3% річних та судовий збір.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

Між Державним публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" (лізенгодавець, позивач по справі) та При ватною агрофірмою "Урожай" (лізенгоодержувач, відповідач по справі) 27.11.2012р. був укладений договір фінансового лізингу № 16-12-153стс-фл/520 (далі - Договір) (а.с.31-38).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору лізингодавець передає у власність лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній за це сплачує лізингові платежі на умовах Договору.

Як встановлено судом позивач на виконання умов договору передав відповідачу у користування строком 5 років дві борони пружинні БПН-12 загальною вартістю 130 560,00 грн. (додаток №1 до договору), що набуваються ним у власність у постачальника - ВАТ "Галещинський машзавод" за умови сплати відповідачем лізингових платежів.

Даний факт підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №9 від 12.12.2012р.(а.с. 41).

Відповідно до п. п. 3.4.3, 4.3. Договору Відповідач повинен своєчасно сплачувати чергові лізингові платежі кожні три місяці з моменту підписання Акта. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший черговий лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів сторони погодили додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.4. договору) (а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач згідно з Графіком сплати лізингових платежів повинен був сплатити 40853,04 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором №16-12-153стс-фл/520 від 27.11.2012 р. здійснивши оплату чергових лізингових платежів лише частково на суму 22 853,04 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18 000,00 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 18 000,00 грн. - основного боргу за Договором фінансового лізингу №16-12-153 стс-фл/520 від 27.11.2012р., а також 1256,66 грн. - пені (по кожному платежу), 11,06 грн. індекс інфляції, 250,32 грн. - 3% річних за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно з ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтями 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи 17.10.2013р., відповідачем було погашено основну заборгованість, що підтверджується копією платіжного доручення № 2036 від 17.10.2013р. (а.с.52) на загальну суму 21 000,00 грн.

В своїх письмових поясненнях (вхід. № 17145 від 02.12.2013р.) позивач зазначив, що оскільки при перерахуванні коштів, відповідачем в платіжному дорученні, в графі "Призначення платежу" було зазначено " заборгованість за зворотні лізингові платежі в частині вартості техніки згідно Договору фінансового лізингу №16-12-153 стс-фл/520 від 27.11.2012р.", тому залишок сплачених коштів в сумі 3000,00 грн. були зараховані позивачем згідно призначення вказаного в платіжному дорученні в рахунок майбутнього лізингового платежу №4 від 12.12.2013р. в частині відшкодування вартості техніки.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. за № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

За таких обставин здійснена відповідачем сплата основного боргу являється підставою для припинення провадження у справі частині стягнення 18 000,00 грн. основного боргу відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також: сплатити штрафні санкції.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 7.1 договору фінансового лізингу №16-12-153 стс-фл/520 від 27.11.2012р. передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, за несвоєчасне виконання зобов"зань за вищезазначеним договором, позивачем було нараховано 1256,66 грн. - пені (по кожному платежу), 11,06 грн. індекс інфляції, 250,32 грн. - 3% річних.

Здійснивши перерахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних заявлених до стягнення позивачем за допомогою калькулятора "Ліга: Закон Еліт" та з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ"), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку в частині стягнення 18 000,00 грн. - основного боргу за Договором фінансового лізингу №16-12-153 стс-фл/520 від 27.11.2012р. припинити провадження у справі, а в частині стягнення 1256,66 грн. - пені (по кожному платежу), 11,06 грн. індекс інфляції, 250,32 грн. - 3% річних за неналежне виконання умов договору задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82, 84-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної агрофірми "Урожай" (вул. К.Маркса, 170, м. Глобине, Полтавська область, 39000; код ЄДРПОУ 30901811; р/р 26007000002009 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Київ; МФО 300614) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 26001010890607 в ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) в особі відокремленого структурного підрозділу - Полтавської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 25941117; р/р 26005100188019 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ; МФО 380805) - 1256,66 грн. - пені, 11,06 грн. індекс інфляції та 250,32 грн. - 3% річних.

Видати наказ із набранням чинності цим рішенням.

3. Стягнути з Приватної агрофірми "Урожай" (вул. К.Маркса, 170, м. Глобине, Полтавська область, 39000; код ЄДРПОУ 30901811; р/р 26007000002009 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Київ; МФО 300614) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 26001010890607 в ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) в особі відокремленого структурного підрозділу - Полтавської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 25941117; р/р 26005100188019 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ; МФО 380805) - 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням чинності цим рішенням.

4. В частині стягнення 18 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 09.12.13 р.

Суддя Погрібна С.В.