Ухвала суду № 35866707, 02.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2013 року Справа № 805/17181/13-а

Постановлено в нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до

Управління Пенсійного фонду України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області

про

визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-779 від 01.08.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-779 від 01.08.2013 року.

Перевіривши матеріали позову, суд вважає, що провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Таким чином, суд вважає за доцільне роз'яснити позивачу, що судовий збір при подачі адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду справляється за такими реквізитами: отримувач Держбюджет Калінінського району м. Донецьк, р/р 31217206784005, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО банку 834016, ЄДРПОУ отримувача 38034015, призначення платежу «Судовий збір за позовом (найменування позивача) Донецький окружний адміністративний суд, КОД 35099148, п.3.1» (код та пункт зазначаються у обов`язковому порядку).

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернення до суду із вимогами про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року за № 165/11/13-12.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-779 від 01.08.2013 року, тобто є немайновою та майновою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями від 19.09.2013 року, які набрали чинності 23.10.2013 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями станом на дату ухвалення рішення) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Крім того, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями станом на дату ухвалення рішення) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями станом на дату ухвалення рішення) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 гривні.

Тобто судовий збір, що повинен бути сплачений повинен бути не менше 1720,50 грн.

Проте частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями від 19.09.2013 року, які набрали чинності 23.10.2013 року) встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 114,70 грн., хоча позивач повинен сплати судовий збір в розмірі 172,05 грн. для відкриття провадження саме за цим адміністративним позовом.

Відповідно до положень частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви не додано доказів, що мають значення для ухвалення судом законного і обґрунтованого рішення по суті, а саме доказів у підтвердження поважних причин пропуску строку для звернення до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Позивачем не надано суду копії додатків до адміністративного позову для відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, ст.ст. 21, 48, 53, 69, 70, 71, 106, 107, 108, 160, 165, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-779 від 01.08.2013 року - залишити без руху.

Надати позивачу строк до 23.12.2013 року для усунення недоліків позовної заяви, щляхом надання доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі та за встановленими правилами, надання копій всіх додатків для відповідача та надання доказів поважності пропуску строку звернення до суду.

Роз'яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу з усіма доданими документами.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку її оскарження

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Троянова О.В.