Рішення № 35866539, 05.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21626/13 05.12.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Вищої ради юстиції

Про стягнення 4 020,98 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Цимбаліст В.В - представник за довіреністю № 155/1/03-07 від 02.01.13.

Від відповідача: Нарольська Т.С. - представник за довіреністю № 10921/0/9-13 від 29.11.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Вищої ради юстиції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3094 від 24.01.08. в розмірі 4 020,98 грн. (3 961,82 грн. - сума основного боргу; 59,16 грн. - 3% річних).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умов зазначеного вище Договору та законодавства України, Вищою радою юстиції не було в повному обсязі проведено розрахунки перед Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» по сплаті орендних платежів за спірним Договором, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, що зумовило нарахування 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.13. порушено провадження у справі № 910/21626/13; розгляд справи призначено на 03.12.13. о 10-50.

28.11.13. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які були витребувані судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.13 подав заяву, відповідно до якої визнає заборгованість та 3% річних.

В судовому засіданні 03.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.12.13. о 11-10.

Представник Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» в судовому засіданні 05.12.13. підтримав позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Вищої ради юстиції в судовому засіданні 05.12.13. позовні вимоги визнає в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/21626/13.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

24.01.08. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Орендодавець) та Вищою радою юстиції (далі - Орендар) укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3094 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 21/4493 від 24.01.08. передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитловий будинок) за адресою: м. Київ, вул. Артема, 89 літ. А, А, для розміщення центрального органу виконавчої влади, міністерства відомства, його територіального відділення, бюджетної установи.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація». Об'єкт оренди - це нежитлові приміщення, загальною площею 278,00 кв.м, в т.ч. на першому поверсі - 133,90 кв.м, на цокольному поверсі 144,10 кв.м (п. п. 2.1. та 2.4. Договору).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Договором, зокрема п. 4.1. Договору, визначено, що Орендодавець зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі від 24.01.08., який складений сторонами на підставі п. 4.1. Договору. Даний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 9.1. Договору сторонами погоджено, що спірний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 24.01.08. по 22.01.11.

Приписами п. 9.2. Договору визначено, що усі зміни та доповнення до даного Договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Додатковою угодою до спірного Договору, а саме пунктом 3, сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.03.12.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, Вищою радою юстиції не були в повному обсязі проведені розрахунки перед позивачем по сплаті орендної плати за Договором з грудня 2012 року по 18 жовтня 2013 року, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 020,98 грн., а саме: 3 961,82 грн. - сума основного боргу; 3% річних - 59,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

У відповідності ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в межах витрат на утримання, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 28.09.06., та на дату підписання спірного Договору становить 0,72 грн. за один кв.м орендної площі, що в цілому складає 200,16 грн.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 3.2. Договору погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при повернення об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця щомісячно в останній банківський день поточного місяця, в якому надаються послуги згідно акту виконаних робіт, підписаних сторонами та рахунку на оплату (п. п. 3.5 та 3.6 Договору).

Частиною 1 ст. 27 «Про оренду державного та комунального майна» визначено у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 4.13. Договору сторонами погоджено, що Орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів передавати майна по акту приймання-передачі Орендодавцю.

Судом встановлено, що на підставі акту приймання-передачі від 18.10.13. відповідачем було повернуто позивачу об'єкт оренди, визначений п. 2.1 Договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 155/1/11-5074 від 25.10.13., в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість в розмірі 4 130,44 грн., яка утворилась на підставі спірного Договору.

30.10.13. відповідачем дана претензія була отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01044 02425032.

Як вбачається з матеріалів справи, дана претензія залишена відповідачем без розгляду.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем було сплачено наявну у нього заборгованість за спірним Договором в розмірі 3 961,82 грн.

Крім того, пунктом 4.2. Договору визначено, що Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за період 01.12.12. по 18.10.13. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів становить 3 961,82 грн.

Позивач в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 59,16 грн. - 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу є правомірним.

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що їх розмір вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59,16 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Вищої ради юстиції (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 89; ідентифікаційний код 00013698) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 3 961 (три тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 82 коп. - сума основного боргу, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп. - 3% річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.13.

Суддя Т.М. Ващенко