Рішення № 35865594, 03.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 р. Справа № 914/2531/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), Кітаєвої С.Б., Кидисюка Р.А. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД", м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ядченка Олександра Олексійовича, м.Львів

про стягнення 672640,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Стащук О.М. - начальник юридичного управління по роботі з проблемними активами Департаменту примусового стягнення проблемних активів Західного регіону Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (довіреність №3295 від 27.08.2013р.);

від відповідача Васько І.П. - представник (довіреність № б/н від 28.08.2013р.); Єгорова Т.В. - головний бухгалтер ( довіреність б/н від 17.11.2011р.).

від третьої особи не з?явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Згідно клопотання представника відповідача запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД" про стягнення 510 266,28 грн. заборгованості, з яких 300 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту; 210 266,28 грн. заборгованості по нарахованих процентах.

За ініціативою суду ухвалою суду від 01.07.2013р., в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено боржника - Ядченка Олександра Олексійовича.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах та протоколах суду.

Ухвалою суду від 18.09.2013р. призначено колегіальний розгляд справи.

Згідно вимог ст.2-1 ГПК України 19.09.2013р. було проведено автоматизований розподіл внаслідок якого членами колегії визначено суддів Кітаєву С.Б., Кидисюка Р.А.

Представник відповідача подав клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами (вх. №48264/13 від 14.11.2013р.).

Ухвалою суду від 14.11.2013р. продовжено строк вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 27.11.2013р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 27.12.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.12.2013р.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вих.№1359 від 25.10.2013р. (вх.№45551/13 від 30.10.2013р.) підтримав повністю, просив стягнути з ТзОВ «Діком ЛТД» 672 640,18 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 300 000,00 грн.; заборгованість по нарахованих процентах за період з 14.04.2008р. по 14.07.2012р. з відсотковою ставкою 18,5 % річних в сумі 231674,58 грн.; за період з 15.07.2012р. по 22.10.2013р. з відсотковою ставкою 37,0 % річних в сумі 140 965,60 грн.

Вищевказана заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача підтримав клопотання за вх. №50107/13 від 26.11.2013р. про зупинення провадження у справі №914/2531/13 до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області по справі №914/4350/13 за позовом ТОВ "Діком ЛТД" до ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" в особі філії "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору поруки від 14.04.2008р. таким, що припинився.

Представник позивача проти поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі заперечив з посиланням на те, що в даній справі суд може дати правову оцінку дії договору поруки, а у разі визнання договору поруки припиненим у справі №914/4350/13 та набрання рішенням законної сили, відповідач матиме право звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується реєстром № 1598 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 28.11.2013р. Станом на день розгляду спору від третьої особи клопотання, заяви не надходили.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Підставою позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за надані позивачем послуги згідно укладених між сторонами договорів № 1 від 01.11.2009р. та № 1 від 03.01.2011р.

Порушення провадження у даній справі (01.07.2013р.) передувало порушенню провадження у справі №914/4350/13 (22.11.2013р.).

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. При цьому, перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Проте, відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у абзаці третьому підпункту 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З врахуванням приписів наведених правових норм, при розгляді даної справи господарський суд зобов'язаний перевірити законність договору, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, та у випадку якщо суд дійде висновку про невідповідність договору нормам права, він має право визнати його недійсними.

Враховуючи вищенаведене, у господарського суду Львівської області є можливість розглянути дану справу по суті, надати правову оцінку змісту договору поруки укладеному між сторонами договорів та встановити його відповідність чинному законодавству.

Слід зазначити, що з огляду на зміст п.2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», зупинення провадження у справі у зв"язку із розглядом справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним є правом, а не обов"язком суду.

Крім того, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів того, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду справи №914/4350/13 перешкоджає розгляду справи даної справи № 914/2531/13.

З огляду на вказане суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №914/2531/13 до розгляду іншої справи за № 914/4350/13.

Водночас, у випадку задоволення позову у справі № 914/4350/13, яка розглядається господарським судом Львівської області та набрання рішенням у ній законної сили, відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 914/2531/13.

У попередньо поданому відзиві за вих. №2708/1 від 27.08.2013р. (вх.№34980/13 від 28.08.2013р.), відповідач зазначав, що вимоги позовної заяви не визнає, та вважає їх безпідставними, незаконними і необґрунтованими посилаючись на наступне: порука ТзОВ Діком ЛТД за Ядченко О.О. є такою, що припинилася, в силу частини 4 статті 559 ЦК України. Так, згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до умови п.3.2 кредитного договору датою остаточного поверненя кредиту є 14 липня 2012р. 27.03.2009 року позивач, керуючись підпунктом 3.4 кредитного договору, укладеного між Ядченко О.О. та банківською установою прийняв рішення про відмову в продовженні строку дії договору з вимогою дострокового повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих процентів по них відповідно до умов цього договору, а саме протягом 10 днів з дня отримання вимоги банку. Вказана лист вимога надіслана 27.03.2009 року одночасно поручителю листом №728/1та позичальнику і отримана ним 01.04.2009р. В такому разі виконання боргових зобов»язань повинно бути проведено позичальником протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги. Таким чином, строк виконання основного зобов'язання сплинув 10.04.2009р. Тобто, 11 квітня 2009 року є першим днем прострочення боргу позичальником. З огляду на вищенаведене, представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності до вимог банку, оскільки, на його думку, позивач звернувся до суду із пропуском встановленого 3 річного строку позовної давності.

Третя особа попередньо подавала заперечення вх.№ 36167/13 від 04.09.2013р., в якому також просила застосувати строк позовної давності з підстав аналогічних викладеним у відзиві відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника третьої особи, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін суд,-

встановив:

У відповідності із Законами України "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", іншими законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» було перейменовано за типом у публічне акціонерне товариство. Таким чином Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» є правонаступником Акціонерного банку «Банк Фінанси та Кредит», створеного у формі відкритого акціонерного товариства .

14.04.2008р. між «Банком «Фінанси та Кредит», Відкритим акціонерним товариством, іменованим надалі - банк в особі начальника відділу обслуговування клієнтів відділення №1 Філії Західне регіональне управління Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Івасиків Надії Василівни, яка діє на підставі Положення про відділення та довіреності, посвідченої 01 квітня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Вишинською О.М. зареєстрованої у реєстрі за №1089 з однієї сторони і громадянином України Ядченком Олександром Олексійовичем, що мешкає за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, буд. №350, кв. №65, паспорт КВ №929128, виданий Залізничним РУМВС України у Львівській області 30 травня 2002 р., ідентифікаційний номер - 1918909656, іменованим надалі позичальником з іншого боку було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1-700/79.

За умовами даного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 300 000,00 (триста тисяч гривень 00 копійок) гривень з оплатою по процентній ставці 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних. Для обліку виданих у рахунок невідновлювальної кредитної лінії кредитних ресурсів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок 2203.3.001.980/2203.8.01.78862.02. Кредитні ресурси отримані позичальником за цим договором використовуються за цільовим призначенням на споживчі потреби (п.п. 2.1-2.3 договору).

Відповідно до п.3.1-3.2 договору видача кредитних ресурсів у рамках не відновлювальної кредитної лінії проводиться на підставі письмової заяви позичальника, за погодженням з банком шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта. Разом з тим, позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 14 липня 2012р. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на транзитний рахунок 2909.7.01.78862.0 відкритий у філії «Західне РУ» «Банку «Фінанси та Кредит» шляхом внесення готівкою через касу. Позичальник зобов'язується щомісячно в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами згідно графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до цього договору), що є невід?ємною частиною даного договору.

В силу п.3.4 договору банк має право припинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику у продовженні строку дії цього договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору у наступних випадках: б)позичальник в період дії цього договору порушив будь-які умови цього договору, у тому числі: позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або на сплату процентів і комісійної винагороди, відповідно до пунктів 3.2,4.3,4.4.

У випадку вимоги банку про дострокове повернення кредитних ресурсів та сплату процентів позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси та сплатити всі проценти протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання вимоги банку. Банк може повідомляти позичальника по телеграфу, шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою.

У відповідності до п.3.6 договору у випадку несвоєчасного повернення кредиту або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними ресурсами, як у випадку настання строку повернення кредиту (його частини) та/або строку сплати процентів, так й у випадку виникнення відповідно до умов цього договору зобов'язання позичальника достроково повернути кредитні ресурси та сплатити проценти, банк має право видати наказ про примусову сплату боргового зобов'язання.

Водночас, зазначене положення є правом, але не обов'язком банку, та не звільняє позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов?язань кредиту.

Згідно з п.п. 4.1-4.5 договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці:

а) 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих процентів) процентів річних (у розмірі, зазначеному в п.2.1 цього договору) за період із дня видачі кредитних коштів до дати фактичного повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 цього договору, а саме по 14 липня 2012 року включно;

б) 37% (тридцять сім процентів) процентів річних за період з 15 липня 2012 року до моменту фактичного погашення кредиту.

При цьому, нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Нарахування процентів за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Нарахування процентів проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку позичальника. Нарахування процентів проводиться по методу «факт/365» за кожний день користування кредитними ресурсами. Позичальник сплачує проценти за користування кредитних ресурсами щомісяця у строк до 10 числа кожного місяця, згідно графіка зниження розміру заборгованості (Додатка №1 до цього договору) у строк до 10 числа кожного місяця сплачуються проценти, нараховані за попередній календарний місяць. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів 2208.6.003.980/2208.2.01.78862.03. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період не пізніше строку повернення кредитних ресурсів, зазначеного в п. 3.2 цього договору. Датою сплати процентів є день зарахування необхідної суми на рахунок, зазначений у п.4.3 цього договору.

Відповідно до п.5.2 договору додатковим забезпеченням виконання зобов'язання за цим договором є фінансова порука Єгорової Тамари Вікторівни (ідентифікаційний номер 2142810841), оформлена договором поруки №б/н від 14 квітня 2008р.; фінансова порука ТзОВ «Діком ЛТД» (код ЄДРПОУ 14331692) оформлена договором поруки б/н від 14 квітня 2008р.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що невід?ємною частиною цього договору є графік зниження розміру заборгованості (Додаток №1).

Графіком зниження заборгованості (Додаток №1) визначено терміни погашення відповідачем кредиту, наданого в сумі 300 000,00 грн. за договором про відкриття кредитної лінії №1-700/79 від 14 квітня 2008р.

Однак, 03 листопада 2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №1-700/79 від 14 квітня 2008р., укладеного між Філією «Західне РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і Ядченко Олександром Олексійовичем. Даною угодою п.3.2 договору було змінено та викладено у наступні редакції: позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 14 липня 2012р. погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на транзитний рахунок 2909.7.01.78862.02 відкритий у Філії «Західне РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом внесення готівкою через касу. Позичальник зобов'язується щомісячно, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами згідно графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №2 від 03 листопада 2008 року до цього договору), що є невід?ємною частиною даного договору.

З огляду на вищенаведене, сторонами було підписано додаток №2 від 03 листопада 2008 року до договору про відкриття кредитної лінії №1-700/79 від 14 квітня, яким визначено суми, які відповідач повинен сплачувати на погашення наданого йому кредиту та процентів.

На виконання умов вищенаведеного договору про надання кредитної лінії між «Банком «Фінанси та Кредит», Відкрите акціонерне товариство, іменований надалі, банк, з однієї сторони, ТзОВ «Діком ЛТД» , іменованим надалі - поручитель і громадянином України Ядченком Олександром Олексійовичем, іменованим надалі - боржник, із третьої сторони було укладено договір поруки від 14 квітня 2008 року.

За умовами п.1.1 даного договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов?язань за кредитним договором №1-700/79 від 14 квітня 2008 року (далі - кредитний договір), укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові надали невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у розмірі 300 000,00 (триста тисяч гривень 00 копійок гривень ) з оплатою по процентній ставці 18,5% (вісімнадцять цілих п?ять десятих процентів) річних.

У відповідності до п.п.2.1-2.3 договору у випадку невиконання боржником зобов?язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у. т.ч. по основному боргу та сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки, основного боргу та процентам, а також відшкодуванню всіх збитків. У випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1 календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі поручителя.

В силу п.3.1-3.3 у випадку невиконання боржником своїх зобов?язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов'язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов?язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом вказаним кредитором.

За умовами п.3.2 договору моментом сплати суми боргу поручителем є дата зарахування коштів на рахунок кредитора (підтвердженням є виписка банку).

Пунктами 5.1-5.2 договору передбачено, що порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов?язань за кредитним договором не заявив позовні вимоги до поручителя. Порука припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору банк, надав відповідачу кредит у сумі 300 000,00 грн.

Однак, відповідачем не було виконано умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів нарахованих на нього. Внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість у сумі 300 000,00 грн. по тілу кредиту та 210 266,28 грн. по нарахованих процентах, яку позивач первісно у позовній заяві просив стягнути з відповідача.

У подальшому позивачем було збільшено позовні вимоги, подано уточнений розрахунок, згідно якого він просить стягнути з відповідача 672 640,18 грн. заборгованості, з яких 300 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 231 674,58 грн. заборгованість по нарахованих процентах за період з 14.04.2008р. по 14.07.2012р. із відсотковою ставкою 18,5 % річних та 140 965,60 грн. за період з 15.07.2012р. по 22.10.2013р. із відсотковою ставкою 37,0 % річних.

Докази погашення боржником заборгованості за кредитним договором відсутні, відтак позивач просить стягнути з відповідача, як з поручителя вказані кошти.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Позивач свої зобов'язання по договору про відкриття кредитної лінії №1-700/79 від 14 квітня 2008р. з урахуванням укладених до нього додатків та додаткових угод виконав повністю шляхом надання відповідачу кредиту в сумі 300 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи Ядченку О.О. згідно договору про відкриття кредитної лінії №1-700/79 від 14 квітня 2008р. на підставі поданих ним заявок, надано кредитні кошти в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується виписками банку та не заперечується боржником.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.4.1 договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці:

а) 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих процентів) процентів річних (у розмірі, зазначеному в п. 2.1 цього договору) за період із дня видачі кредитних коштів до дати фактичного повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 цього договору, а саме по 14 липня 2012 року включно;

б) 37% (тридцять сім процентів) процентів річних за період з 15 липня 2012 року до моменту фактичного погашення кредиту.

В силу вищенаведеного у боржника існує борг за період з 14.04.2008р. по 14.07.2012р. по відсотковій ставці 18,5 % річних 231 674,58 грн., а за період з 15.07.2012р. по 22.10.2013р. 140 965,60 грн. по відсотковій ставці 37,0 % річних.

Таким чином, заборгованість по процентах за користування кредитом згідно поданого позивачем розрахунку становить 372 640,18 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 27.03.2009р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою (вих.№728/1) про погашення заборгованості позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом. Окрім того, цим листом позивач повідомив відповідача про те, що керуючись пунктом 3.4.б укладеного між Ядченком Олександром Олексійовичем та банківською установою кредитних договорів №1-700/79 від 14 квітня 2008р. та №1-700/94 від 06 квітня 2007р. прийнято рішення про відмову в продовженні строку дії цих договорів з вимогою дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів на них та неустойки відповідно до умов договору.

У відповідності до п.4.1 постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» від 18.06.2003р. №254 операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані.

Як вбачається із п. 5.6 даної постанови виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, представлена позивачем виписка по рахунку особовому рахунку Ядченко О.О. є належним та допустимим доказом, що підтверджує непроведення позичальником жодних проплат по даному кредитному договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за загальним правилом строк повернення позики встановлюється договором. Однак, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з п.3.2 договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 14 липня 2012р. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на транзитний рахунок 2909.7.01.78862.0 відкритий у філії Західне РУ банку Фінанси та Кредит шляхом внесення готівкою через касу. Позичальник зобов'язується щомісячно в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами згідно графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до цього договору), що є невідємною частиною даного договору.

Слід зазначити, що даний пункт договору було змінено та викладено у новій редакції (додаткова угода №2 від 03 листопада 2008р.). В силу п.1 даної додаткової угоди позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 14 липня 2012р. погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на транзитний рахунок 2909.7.01.78862.02 відкритий у Філії західне РУ ВАТ банк Фінанси та Кредит шляхом внесення готівкою через касу. Позичальник зобов'язується щомісячно, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами згідно графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №2 від 03 листопада 2008 року до цього договору), що є невідємною частиною даного договору.

Таким чином, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитним договором є 14 липня 2012р. Графіком зниження розміру заборгованості (Додаток №2 від 03 листопада 2008р.) було чітко визначено строки та суми погашення наданого кредиту та нарахованих на нього процентів.

Однак, позичальник знехтував положеннями договору та додатку до нього та не провів жодних оплат по кредитному договору, тим самим порушивши взяті на себе зобов'язання за цим договором.

Для забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору від 14.04.2008р. було укладено договір поруки, згідно якого ТзОВ "Діком ЛТД" зобов'язалося відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Ядченком О.О. зобовязань за кредитним договором №1-700/79.

Відповідно до умов даного договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов»язань за кредитним договором №1-700/79 від 14.04.2008р.

Пунктом 2.5 договору передбачено обов'язок поручителя безумовного виконання зобов'язання перед кредитором.

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу положень, закріплених ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так умовами п.2-2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у. т.ч. по основному боргу та сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки, основного боргу та процентам, а також відшкодуванню всіх збитків.

Як вбачається із договору поруки, інших умов відповідальності поручителя не передбачено, відтак, з огляду на умови п.2.2. він відповідає перед банком у повному обсязі.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

На підставі вищенаведених законодавчих положень, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав своїх обов»язків за договором поруки від 14 квітня 2008 р. Ніякі обставнини чи то умови як об»єктивного так і суб"єктивного характеру не можуть бути підставою для звільнення відповідача від взятих на себе зобов»язань за договором поруки.

Факт звернення ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" до ТзОВ "Діком ЛТД" з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором є обгрунтованим та правомірним, оскільки саме ТзОВ "Діком ЛТД" зобов"язалось за Ядченка О.О. відповідати у повному обсязі за його своєчасне та повне виконання зобов"язань за кредитним договором №1-700/79 від 14 квітня 2008 року,

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання перед позивачем по договору поруки, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, відтак позовні вимоги, з врахуванням вищенаведених правових норм, є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Слід зазначити, що сторони мають можливість після прийняття рішення у справі на стадії його виконання врегулювати спір, скориставшись процесуальними правами наданими їм Господарським процесуальним кодексом України, за наявності згоди обох сторін на вжиття таких заходів.

Щодо твердження відповідача про припинення дії договору поруки та пропуск строку позовної давності, суд зазначає наступне.

17.09.2008р. банк надіслав боржнику (Ядченко О.О.) лист про підвищення відсоткової ставки по кредитному договору до 20% річних, на який останній 23.09.2008р. надав відповідь про ненадання згоди на таке підвищення та просив залишити ставку на рівні 18,5% річних.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки банк пропонував змінити кредитний договір в частині відсоткової ставки, з огляду на положення ч.1 ст.651 ЦК України, така зміна повинна бути оформлена додатковою угодою підписаною між позичальником та банком.

Між банком та позичальником додатковий договір до кредитного договору в частині зміни відсоткової ставки не підписувався, а згідно умов п.4.1. кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці: а) 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих процентів) процентів річних (у розмірі, зазначеному в п. 2.1 цього договору) за період із дня видачі кредитних коштів до дати фактичного повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 цього договору, а саме по 14 липня 2012 року включно; б) 37% (тридцять сім процентів) процентів річних за період з 15 липня 2012 року до моменту фактичного погашення кредиту.

Щодо нарахування 20 % річних при поданні первісного розрахунку до позовної заяви позивач пояснив, це допущенням технічної помилки системи, яка формує розрахунки заборгованості процентів.

Як вбачається із розрахунку боргу доданого позивачем до заяви про збільшення позовних вимог, в ньому банк рахує відсоткову ставку відповідно до умов п.4.1. кредитного договору.

Відтак, твердження відповідача про односторонню зміну банком відсоткової ставки є безпідставним.

Порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України. У ст. 559 ЦК України визначено також спеціальні (додаткові) підстави її припинення.

Так, зокрема, згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з даною зміною.

Відповідачем не доведено факт зміни відсоткової ставки банком в односторонньому порядку та відповідно збільшення обсягу його відповідальності.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

В п.5.1. договору поруки, сторони погодили, що порука припиняється із припиненням зобов"язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов"язання за кредитним договором не заявив позовні вимоги до поручителя.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов"язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Тобто, вказаним пунктом договору поруки сторони погодили строк дії поруки.

Відповідно до п.3.2. договору про відкриття кредитної лінії № 1-700/79 від 14.04.2008р. в редакції додаткової угоди №2 до кредитного договору, позичальник зобов"язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 14 липня 2012р.

Сторони кредитного договору не вносили подальших змін до договору в частині строків повернення кредитних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи позов про стягнення заборгованості по договору поруки подано банком 26.09.2013р.

Враховуючи встановлений п.5.1 договору строк дії поруки, твердження відповідача про припинення дії договору поруки та пропуск банком строку позовної давності є безпідставним.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору на загальну суму 13 452,80 грн. підтверджується платіжними дорученнями №1102/5 від 11.02.2013р. на суму 10 205,53 грн. та №2510/1 від 25.10.2013р. на суму 3 247,47 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11,525, 526, 546, 553, 554, 559, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.174, 193, 198, 345 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49,75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД" (юридична адреса: 79018, м.Львів, вул.О.Степанівни, 35б, фактична адреса: 79034, м.Львів, вул.Героїв Крут, 6; код ЄДРПОУ 14331692) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" (04054, м.Київ, вул.Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" (79019, м.Львів, вул.Куліша, 46, код ЄДРПОУ 09807856) 300 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 372 640,18 грн. заборгованості по відсотках та 13 452,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

5. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 09.12.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Кидисюк Р.А.