Рішення № 35865593, 03.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 р. Справа№ 20/119

За заявою: Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області по справі № 20/119 від 08.07.2010 року

За позовом: Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська Львівської області

до відповідача-1: Релігійної громади Української Православної Церкви -Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області

до відповідача-2: Мостиської міської ради, м. Мостиська

до відповідача-3: Виконавчого комітету Мостиської міської ради, м. Мостиська

до відповідача-4: Комунального підприємства "Мостиське районне бюро технічної інвентаризації, м.Мостиська

Третя особа: Товариство по будівництву церкви "Вознесіння Господнього", м. Мостиська

про визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, витягу та скасування державної реєстрації.

Суддя Деркач Ю.Б.

За участю представників сторін:

Позивача: Дегтяренко О.О., Малашівського Б.Ф.

Відповідача-1: не з'явилися

Відповідача-2: не з'явилися

Відповідача-3: не з'вилися

Відповідача-4: не з'явилися

Третя особа на стороні позивача: не з'явилися

Права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: 08 липня 2010 року Господарським судом Львівської області було прийнято рішення по справі № 20/119 за позовом Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області до Релігійної громади Української Православної Церкви -Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області, Мостиської міської ради, Виконавчого комітету Мостиської міської ради, Комунального підприємства «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства по будівництву церкви «Вознесіння Господнього» про визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, витягу та скасування державної реєстрації. В задоволенні позову було відмовлено повністю, а провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - припинено.

Рішення Господарського суду Львівської області по справі № 20/119 було залишено без змін відповідно до Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року.

Підставою подання позивачем - Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області заяви про перегляд рішення за нововиявленними обставинами стало прийняття Львівським окружним адміністративним судом постанови від 28 грудня 2010р. по справі № 2а-8423/10/1370, якою було визнанопротиправним та скасовано пункт 4 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» стосовно реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області, що було підставою для прийняття Господарським судом Львівської області рішення по справі № 20/119 від 08.07.2010 р.

26.04.2012 року розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації була виконана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 р. по справі № 2а-8423/10/1370 та скасовано п. 4 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» стосовно реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області. Однак цього ж дня головою Львівської обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 266/0/5-12 від 26.04.2012 року "Про статут релігійної громади", згідно якого знову внесено зміни до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області.

Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області було подано позов до Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування розпорядження № 266/0/5-12 від 26.04.2012 року. Постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9267/12/1370 від 12.03.2013 року позов Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Релігійної громади Української православної церкви - Київський патріархат в м. Мостиська про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій був задоволений. Судом було визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 266/0/5-12 від 26.04.2012 р. «Про статут релігійної громади». Визнано протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо не проведення реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська Церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 р. Зобов'язано Львівську обласну державну адміністрацію зареєструвати зміни до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року.

Львівський окружний адміністративний суд по справі № 2а-9267/12/1370 при прийнятті рішення встановив, що релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області створена у 1991 році і діяла на підставі Статуту парафії м. Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №493 від 17.09.1991 року, та Свідоцтва про реєстрацію Статуту Релігійної громади, виданого виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів 17.09.1991 року за №495/177.

Після створення Української Православної Церкви Київського Патріархату частина Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області на чолі з настоятелем отцем Я. Качмарем виявила намір змінити підпорядкування релігійної громади та перейти в підпорядкування Української Православної Церкви Київського Патріархату. Це питання розглядалось на зборах Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області 06.03.1994 року. Рішенням зборів Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, за яке проголосувало 100 членів Релігійної громади («проти» проголосувало 20 членів релігійної громади) було вирішено, що Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області повинна залишитися в підпорядкуванні Української Автокефальної Православної Церкви, а групі віруючих на чолі з отцем Я. Качмарем було рекомендовано зареєструвати Статут своєї новоутвореної релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська та проводити почергове богослужіння в храмі з Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області.

Незважаючи на відмову Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області від переходу в підпорядкування Української Православної Церкви Київського Патріархату, 28.01.1996 року настоятелем Свято-Покровської церкви Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області отцем Я. Качмарем та Г.Тарапацькою було підписано протокол зборів Релігійної громади Свято-Покровської УАПЦ в Мостиськах Мостиського району від 28.01.1996 року, згідно якого вирішено: «Внести зміни в Статут церкви і додати слова Київського патріархату».

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель» зареєстровано зміни до статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області шляхом заміни у тексті Статуту слів «Українська Автокефальна Православна Церква» на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат».

На підставі зазначеного розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації, на свідоцтві про реєстрацію Статуту Релігійної громади, виданого виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів 17.09.1991р. № 495/177, вчинено запис про те, що у тексті статуту слова: «Українська Автокефальна Православна Церква» замінено на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат».

Парафіяльними Зборами вже Релігійної громади Української Православної Церкви - Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області 01.04.2007 року було прийнято нову редакцію статуту, яка була зареєстрована п.2.2. п. 2 розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №534 від 07.06.2007 року, і на основі якої головою Львівської обласної державної адміністрації було видано свідоцтво про реєстрацію Статуту Релігійної громади № 534 від 07.06.2007 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 за позовом Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області до ЛОДА, Мостиського районного бюро технічної інвентаризації, третіх осіб - Товариства по будівництву церкви «Вознесіння Господнього» УАПЦ м.Мостиська, Релігійної громади Української православної церкви - Київський патріархат в м. Мостиська, Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 09.09.2008 року, вирішено: скасувати підпункт 5.2.1. пункту 5.2. розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель»; скасувати підпункт 2.2. пункту 2 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 07.06.2007 року № 534 «Про реєстрацію статутів релігійних громад».

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 року у справі К-20583/08, К-21717/08 скасовано постанову господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 року в частині визнання не чинними підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 03 квітня 1996 року № 363 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель» та підпункту 2.2. пункту 2 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 07.06.2007 року № 534 «Про реєстрацію статутів релігійних громад», та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а в решті судові рішення залишено без змін.

За результатами розгляду Верховним Судом України за винятковими обставинами справи за скаргою Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська Львівської області на постанову Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 року у справі К-20583/08, К-21717/08, скаргу задоволено, а постанова Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 року скасована, постанова Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 року залишені без змін.

25.01.2009 року відбулися Парафіяльні Збори Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, якими вирішено погодитись з відновленням та подальшим використанням Релігійною громадою назви Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області; погодитись з відновленням та подальшою участю Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська) в складі Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви; звільнити отця Я. Качмара від виконання обов'язків настоятеля Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська); обрати отця Богдана Тицейка настоятелем Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська); звернутися до правлячого архієрея Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви архієпископа Макарія з проханням про звільнення отця Я. Качмара від виконання обов'язків настоятеля Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська) та з проханням про призначення отця Богдана Тицейка настоятелем Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області; повноваження діючих членів Парафіяльної Ради Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська) вважати припиненими; обрати Головою Парафіяльної Ради Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська) Малашівського Б.Ф., заступником Голови Парафіяльної Ради Бурду Й.М.Указом Архієпископа Львівського УАПЦ Макарія №21 від 30.01.2009 року колишнього настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області митрополита Я. Качмара звільнено від виконання обов'язків настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, а настоятелем призначено декана Мостиського деканату митрополита Богдана Тицейка.

01.03.2009 року знову відбулися Парафіяльні Збори Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, якими вирішено внести зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), код ЄДРПОУ 23957456, який зареєстрований Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року, з урахуванням змін, що зареєстровані скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації № 363 від 03.04.1996 року, та з урахуванням нової редакції, що зареєстрована скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 підпунктом 2.2. пункту 2 розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації № 534 від 07.06.2007 року, виклавши його у новій редакції, відновивши при цьому назву Релігійної громади «Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області» та конфесійну належність до Української Автокефальної православної Церкви; затвердити нову редакцію Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, код ЄДРПОУ 23957456, що первинно зареєстрований Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року; уповноважити голову Парафіяльних Зборів Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська) отця Богдана Тицейка та секретаря Парафіяльних Зборів Малашівського Б.Ф. на підписання нової редакції Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, код ЄДРПОУ 23957456, що первинно зареєстрований Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року; уповноважити отця Богдана Тицейка, Малашівського Б.Ф., Бурду Й.М., на представництво інтересів Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, код ЄДРПОУ 23957456, у органах державної влади та місцевого самоврядування при реєстрації змін до статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, код ЄДРПОУ 23957456; підтвердити повноваження отця Богдана Тицейка як настоятеля Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, код ЄДРПОУ 23957456.

30.01.2010 року Релігійною громадою УАПЦ м. Мостиська Львівської області подано Голові Львівської обласної державної адміністрації заяву про реєстрацію нової редакції Статуту, яка затверджена Парафіяльними Зборами Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська Львівської області 01.03.2009 року та Архієпископом Львівським УАПЦ 05.03.2009 року, та про видачу Релігійній громаді УАПЦ м. Мостиська Львівської області свідоцтва про реєстрацію нової редакції Статуту.

Листом начальника відділу у справах національностей та релігій ЛОДА №125 від 02.03.2010 року Релігійній громаді УАПЦ в м. Мостиська Львівської області було повернуто усі подані на реєстрацію документи та роз'яснено про необхідність подання додаткових документів.

24.01.2010 року настоятель Релігійної громади Української Православної Церкви - Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області провів Парафіяльні Збори Релігійної громади УПЦ-КП м. Мостиська Львівської області, на яких вирішено внести зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська Львівської області, виклавши його у новій редакції, як статут Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області. 24.01.2010 року подана до ЛОДА заява про реєстрацію вищевказаних змін до Статуту.

Пунктом 4 розпорядження Голови ЛОДА Кмітя М.І. №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» зареєстровано зміни до Статуту релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська, викладено статут у новій редакції як статут УПЦ-КП м. Мостиська Львівської області (статут зареєстровано рішенням Львівського облвиконкому від 17.09.1991 року № 495.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 4 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» стосовно реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області: визнано протиправними повернення Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка листом начальника відділу у справах національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації №125 від 02.03.2010 року поданих для реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17.09.1991 року № 495, та бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації стосовно не проведення реєстрації вищезазначених змін; зобов'язано Львівську обласну державну адміністрацію відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року.

До справи долучено копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2012 року № К/9991/2909/12, прийняту за наслідками розгляду даної справи.

26.04.2012 року головою Львівської обласної державної адміністрації винесено розпорядження № 265/0/5-12, яким на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року № 2а-8423/10/1370, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року № 3331/11/9104, скасовано п.4 розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2010 року № 318/0/5-10 «Про реєстрацію статутів релігійних громад».

В той же день винесено розпорядження № 266/0/5-12 «Про статут релігійної громади», яке за своїм змістом є аналогічним скасованому, а саме зареєстровано зміни до статуту РГ УАПЦ м. Мостиська, виклавши статут у новій редакції як статут УПЦ-КП м.Мостиська Львівської області (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.09.1991 р. № 495).

Позивач після набрання законної сили судовим рішенням у справі 2а-8423/10/1370 неодноразово звертався до ЛОДА з метою реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року.

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року в справі № 2а-9267/12/1370 була залишена без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 16.10.2013 р. по справі № 876/5809/13 та 28.11.2013 року Вищим адміністративним судом України по справі № К/800/59437/13.

Згідно ч. 5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

06 липня 2013 року Львівською обласною державною адміністрацією було прийняте Розпорядження № 322/0/5-13 «Про реєстрацію змін до статуту релігійної організації». Згідно даного розпорядження на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-8423/10/1370 та вимоги старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.04.2013 р. № 418/5-3, керуючись ст. 14 закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та враховуючи методичні рекомендації відділу правової та експертної роботи управління у справах релігійних організацій Міністерства у справах національностей, міграції та культів від 1995 року, документи подані релігійною громадою було зареєстровано зміни до статуту релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, виклавши статут у новій редакції (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17 вересня 1991 року № 495) із застереженнями.

Рішення Господарського суду Львівської області по справі № 20/119 від 08.07.2010 року, яке переглядається за нововиявленими обставинами ґрунтувалося на твердженнях, що позивач - Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області є окремою юридичною особою, яка зареєстрована розпорядженням голови Львівської ОДА від 01.03.2007 р. № 190. Позивачем на час розгляду справи не було представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що він є правонаступником релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська, що утворена в 1991 році.

Фактично судом було встановлено, що будівництво нежитлової будівлі церкви площею 863,1 м.кв., що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2 проводилось релігійною громадою статут якої зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17 вересня 1991 року № 495, якою у даний час згідно Розпорядження ЛОДА № 322/0/5-13 «Про реєстрацію змін до статуту релігійної організації» від 06.06.2013 р. є заявник - Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області.

Клопотання б/н від 02.12.2013р. (вх. №51187/13 від 02.12.2013р.) відповідача-1: Релігійної громади Української Православної Церкви -Київський Патріархат в місті Мостиська Львівської області про відкладення судового засідання 03.12.2013р. для укладення договору про надання правової допомоги судом відхиляється у зв"язку із тим, що не надано доказів, які б підтверджували такі обставини. Крім того, у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку передбаченого ч.3 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до положень якої, заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Виходячи із приписів ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, крім майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкових, бюджетних відносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання рішень органів державної влади та місцевого самоврядування незаконними.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» (надалі - Закон), релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Одним із видів релігійних організацій в Україні є релігійні громади.

Згідно ст. 8 Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Виходячи із приписів ст.ст. 17 і 18 Закону, релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. Кожна релігійна громада (парафія), або інша релігійна організація, є власником придбаного чи створеного нею рухомого і нерухомого майна та коштів і їх єдиним розпорядником (стаття 29 Закону України «Про власність», чинного до 2007 року).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Частинами 2 та 3 статті 18 цього Закону передбачено, що у власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвоване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до п. 3.1. статуту УАПЦ м. Мостиська, парафія (громада) для забезпечення мети своєї діяльності має право будувати і купувати для своїх власних потреб будинки, а також може придбавати у власність інше майно, необхідне для її діяльності.

Відповідно до п. 4.4. статуту релігійної громади, зареєстрованого 17.09.1991р., власністю парафії є майно, що придбане або створене нею за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян, організацій чи коштів, переданих державою.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним - ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений його у здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Виходячи з того, що відповідно до п.6 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» повернення у власність чи передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майна має відбуватись з урахуванням прав релігійних громад, яким належали ці будівлі і майно на момент їх переходу у власність держави, господарський суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч. 2 ст. 14 Конституції України, право на землю набувається і реалізується юридичними особами виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», культові будівлі та майно, які становлять державну власність, передаються безоплатно у користування релігійним організаціям.

Частиною 6 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Згідно з ч. 7 ст. 17 вказаного Закону (в редакції Закону України № 875 від 15.01.2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою»), користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. «в» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України (із змінами і доповненнями), право постійного користування земельною ділянкою із земель Державної та комунальної власності набувають також релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Судом враховано, що законодавство передбачає наявність у складі релігійного комплексу не лише будівель, необхідних для безпосереднього відправлення культу, але й таких, що призначені для господарських та виробничих цілей (п. 5.1. табл. 1 Зводу правил з проектування та будівництва СП 31-103-99 «Здания, сооружения и комплексы православных храмов»).

Згідно зі ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальними правилами приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне призначення, приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна річ утворює одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. На зазначеному наголошується в п. 1.2. наказу Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.2009р. «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації» .

Отже, в силу приписів наведеної норми, якщо різнорідні речі утворюють єдине ціле, яке передбачає використання їх по загальному призначенню, вони розглядаються як одна річ.

На підставі рішення Мостиської міської ради від 24.01.1992р. «Про виділення земельної ділянки для будівництва української автокефальної православної церкви в м.Мостиська», рішення виконавчого комітету Мостиської районної ради від 20.02.1992р. № 38 «Про затвердження актів на право користування землею»яким затверджено акт на право користування землею у безстрокове користування релігійні громаді м.Мостиська для будівництва церкви площею 0,30 га землі та проектної документації, громаді було видано державний акт про право користування землею серії Б № 040328 від 1992 р.

Відповідно до п. 9.4 п. 9 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/109 від 29.02.1996 року, доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази.

За результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі ч. 1 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Частиною другою ст. 112 ГПК України визначено підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У п.п.2,8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові на час розгляду спору.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомими заявникові на час розгляду справи.

На підставі ст. 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, що було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідченими.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»: «До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже , враховуючи вищенаведене, суд погоджується з твердженнями заявника про те, що в розумінні п.4 ч.2 ст.112 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області по справі № 20/119 від 08.07.2010 р. є факти скасування реєстрації УПЦ-КП м. Мостиська, статут якої як релігійної громади зареєстрований 17.09.1991р.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

У п. 8. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами " зазначено, що не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Тому, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах , в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Судом також зважається на положення п. 2.6 Постанови ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до яких в розумінні ст. 35 ГПК України факти, встановлені судовими рішеннями адміністративних судів, не мають преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст. 43 ГПК України,згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене, вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", викладена у заяві УАПЦ м. Мостиська обставина за своєю правовою природою є нововиявленою обставиною (в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України) та слугує підставою для скасування рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 р. у справі № 20/119.

Одним із зобов'язань України, взятих перед Радою Європи, є сприяння мирному вирішенню існуючих суперечок між православними церквами та встановлення правового вирішення питання про повернення церковної власності (висновок № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи від 26.09.1995р., рішення Європейського суду з прав людини від 28.02.2008р. у справі «Церква села Сосулівка проти України»).

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за Українською Православною Церквою Київського Патріархату в м. Мостиська Львівської області на нежитлову будівлю - Церкву Вознесіння Господнього (реєстраційний номер 19006848) загальною площею 863,1 м.кв., яка знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2, суд вказує на наступне

У зв"язку із набранням чинності з 01.01.2013р. Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідач-4: КП Мостиське РБТІ не виконує функції по державній реєстрації нерухомого майна і не може реєструвати і скасовувати раніше зареєстровані права на нерухоме майно. Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до сфери діяльності органів державної реєстрації прав - структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, а саме, Державній реєстраційній служб Україниі. Відтак, Комунальне підприємство "Мостиське районне бюро технічної інвентаризації" не уповноважене на вчинення таких дій. Отже, позовні вимоги до вказаного органу на даний час є безпідставними.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 137829, яке видане Виконавчим комітетом Мостиської міської ради від 29.05.2007 року, суд вказує на наступне

Свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не можуть виступати предметом спору, оскільки не містить ознак акту органу місцевого самоврядування: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво - в даному випадку рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради від 24.05.2007 року № 155. Такий висновок підтверджується п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності за його захистом". Таким чином, в частині позовної вимоги позивача щодо скасування свідоцтва про право власності, провадження слід припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за належне заяву УАПЦ м. Мостиська від 27.08.2013р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 р. у справі № 20/119 задовольнити частково, скасувавши рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010 р. у справі № 20/119 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 08липня 2010 р. по справі № 20/119 задоволити частково.

2. Рішення господарського судуГосподарського суду Львівської області від 08липня 2010 р. по справі № 20/119 - скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради № 155 від 24.05.2007 року «Про оформлення права власності на завершену будівництвом Церкву Вознесіння Господнього релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська по вул. Міцкевича. 2».

4.Визнати за Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області право постійного користування на земельну ділянку площею 0,30 га, що надана для будівництва та обслуговування Церкви Вознесіння Господнього, що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2.

5. Визнати за Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області право власності на нежитлову будівлю - Церкву Вознесіння Господнього, загальною площею 863,1 м.кв., яка знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2.

6. У скасуванні державної реєстрації права власності за Українською Православною Церквою Київського Патріархату в м. Мостиська Львівської області на нежитлову будівлю - Церкву Вознесіння Господнього (реєстраційний номер 19006848) загальною площею 863,1 м.кв., яка знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2 провадження та у визнанні недійсним Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14700698, що виданий Комунальним підприємством «Мостиське районне бюро технічної інвентаризації» від 29.05.2007 року - відмовити.

7. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 137829, що видане Виконавчим комітетом Мостиської міської ради від 24.05.2007 року - припинити.

8. Стягнути з Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська Львівської області (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 23957456) на користь Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Шухевича, 1, кор.Б, ідентифікаційний код 35156771) 637,00 грн. судового збору.

9. Стягнути з Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська Львівської області (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 23957456) в доход державного бюджету 8466,00 судового збору.

10. Стягнути з Мостиської міської ради, м. Мостиська (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Грушевьского, 6, ідентифікаційний код 26307500) в доход державного бюджету 8466,00 судового збору.

11. Стягнути з Виконавчого комітету Мостиської міської ради, м. Мостиська (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Грушевьского, 6, ідентифікаційний код 04056227) в доход державного бюджету 8466,00 судового збору.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.12.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.