Постанова № 35865427, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 рокуСправа №827/2690/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І., секретаря судового засідання Дубовік Н.А., за участю представника позивача Усікової О.С., представників відповідача Ксенза О.М. та Никольської К.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Торгівельна компанія "Краска" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013р. ПП Торгівельна компанія "Краска" звернулася до суду з вказаним позовом до ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень в частині: донарахування податку на додану вартість в сумі 12296,00 грн., донарахування податку на прибуток в сумі 23490,00 грн., застосування фінансових санкцій в сумі 5872,50 грн. (нарахований штраф за несплату податку на прибуток) та 3074,00 грн. (нарахований штраф за несплату податку на додану вартість).

В суді представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові (а.с.3-7). Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях (а.с. 45-47). Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.10.2013 р. ДПІ в Гагарінськом районі м. Севастополя на підставі Акту № 454 від 07.10.2013 року про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства ПП ТК «Краска» за період з 01.07.10г. по 31.12.12г. винесла податкові повідомлення-рішення №0000342201 та №0000352201(а.с.58-59), які оскаржуються позивачем в частині: донарахування податку на додану вартість в сумі 12296,00 грн., донарахування податку на прибуток в сумі 23490,00 грн., застосування фінансових санкцій в сумі 5872,50 грн. (нарахований штраф за несплату податку на прибуток) та 3074,00 грн. (нарахований штраф за несплату податку на додану вартість).

Підставою для прийняття зазначених повідомлень-рішеннь від 17.10.2013 р. був висновок податкового органу про безтоварний характер правочинів позивача з ТОВ «Трансмультіторг» в період з 01.07.10г. по 31.12.12г. у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Торгівельна компанія "Краска" та ТОВ «Трансмультіторг» 01.05.2010р. уклали договір перевезення б/н вантажу для позивача (а.с.56-57).

Згідно акту надання послуг від 31.05.2010р. за травень 2010р. ТОВ «Трансмультіторг» надало позивачу транспортних послуг на 5600 км на суму 32480гр. без ПДВ, що було відображено у податковій накладній № 31051 від 31.05.2010р. (а.с.50,53).

Згідно акту надання послуг від 31.07.2010р. за червень-липень 2010р. ТОВ «Трансмультіторг» надало позивачу транспортних послуг на 6800 км на суму 39440гр. без ПДВ, що було відображено у податковій накладній № 310702 від 31.07.2010р. (а.с.51,54).

Згідно акту надання послуг від 31.08.2010р. за серпень 2010р. ТОВ «Трансмультіторг» надало позивачу транспортних послуг на 3800км на суму 322040гр. без ПДВ, що було відображено у податковій накладній № 31083 від 31.08.2010р. (а.с.52,55).

Згідно з п.1.1 договору від 01.05.2010р. Перевізник бере на себе зобов'язання поставити автомобільним транспортом, довірений йому Відправником вантаж (згідно накладний) з місця відправлення, якім є м. Севастополь, до пункту призначення по Україні, і здати вантажеотримачу, а Відправник бере на себе зобов'язання оплатити перевезення вантажу, згідно акту виконаних робіт.

Пунктом 3.3 договору від 01.05.2010р. встановлено, що ПП "ТК «Краска» зобов'язано забезпечити своєчасне й повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і путівок, відзначати в товарно-транспортних накладних фактичний час прибуття й відправлення автомобілів з пункту завантаження.

В судові засідання та на перевірку Позивачем надавалися договір від 01.05.2010р., акти виконаних робіт та податкові накладні, але інші документі, які підтверджують фактичний час прибуття й відправлення автомобілів з пункту завантаження, зокрема, дорожні листи вантажного автомобіля (типова форма № 2), товарно-транспортні накладні (типова форма №1-ТН) у позивача відсутні, незважаючи на те, що пунктом відправлення вантажу є м.Севастополь. З наданих позивачем документів неможливо зрозуміти які товари, куди і кому він відправляв з м.Севастополя. тобто неможливо дослідити реальний рух товарів у пространстві.

Згідно з ч.3 ст.307 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної. Аналогічне визначення міститься у ст.307 ГК України. Згідно з якою договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до п.47. Статуту автомобільного транспорту УРСР від 27.06.1969р. № 401 вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, які є основними транспортними документами, що визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

За змістом статті 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР основним перевізним, а також і розрахунковим документом, що відображає розрахунки з провізних платежів є накладна, яка є одночасно й обов'язковою письмовою формою договору перевезення, оскільки цей договір може бути укладено лише за умови подання вантажовідправником разом з вантажем і накладної.

ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, розглядають товарно-транспортну накладну як обов'язковий документ, що повинен оформлятися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» чітко визначено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення є, зокрема, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМУ № 207 від 25.02.2009р. для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах до таких документів відноситься, зокрема, товарно-транспортна накладна.

Викладене свідчить про обов'язковість складання товарно-транспортних накладних при здійсненні перевезень вантажу автомобільним транспортом з залученням перевізника на договірних умовах, тому суд погоджується з доводами представників відповідача, що для вирішення питання про віднесення видатків на оплату послуг з перевезення на собівартість продукції платник повинен подати передбачені законом обов'язкові первинні документи, що підтверджують факт користування відповідними послугами.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не відносяться будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відсутність вказаних документів не надає можливості підтвердити зв 'язок витрат в рамках зазначеного договору на перевезення від 01.05.2010р. з господарською діяльністю Позивача та відповідно підтвердити обґрунтованість віднесення до складу валових витрат понесених валових витрат у З кварталі 2010р. в розмірі 93960,00 грн.

Позиція податкового органу щодо відсутності права на включення до складу витрат на послуги з перевезення за відсутності товарно-транспортних накладних відповідає судовій практиці ВАС України ( ухвали: від 06.06.2013 у справі №К/9991/65557/11, від 01.07.2010р. у справі №К-13287/08, від 27.10. 2011 у справі №К-12661/08, від 23.09.2013 у справі №К-24377/10, від 30.01.2013 у справі №К/9991/43795/12, від 28.10.2013 у справі №К-42546/10).

Також суд враховує, що відповідачем правомірно була використана інформація від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровську, а саме акт від 17.02.2011р. № 403/231/35497148 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Трансмультиторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за 2010 рік», з якого вбачається, що ТОВ „Трансмультиторг" на момент проведення та складання акту перевірки за місцезнаходженням відсутнє. Крім того відсутня і будь-яка інформація щодо наявності складськіх приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Встановлено відсутність виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, а також сировини, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Таким чином, з урахуванням висновків акту перевірки від 17.02.2011р. № 403/231/35497148, яким документально не підтверджено реальність проведених ТОВ „Трансмультиторг" господарських операцій з контрагентом-покупцем ПП «ТК Краска» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ „Трансмультиторг" підприємствам - покупцям, у тому числі ПП "ТК «Краска», що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, податкова інспекція вважає, що обсяги податкового кредиту та валових витрат, які були задекларовані, та стосуються виключно взаємовідносин з цим постачальником, був не правомірно відображений Позивачем у податкової звітності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України. Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, окрім випадків, встановлених статтею 72 КАСУ.

Отже, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що відповідач в суді довів правомірність своїх висновків та рішень стосовно взаємовідношень між ПП ТК «Краска» і ТОВ «Трансмультіторг». З врахуванням зазначеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини, суд дійшов до висновку що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 09.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 10.12.2013р.

Суддя І.І. Шаповал.