Постанова № 35863694, 02.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 року Справа № 812/9511/13-а

об 11 годині 20 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.,

за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,

представник позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Краснодонське житлово-експлуатаційне управління" про стягнення заборгованості з рахунків у банках у розмірі 21 634,00 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Краснодонське житлово - експлуатаційне управління" про стягнення заборгованості з рахунків у банках у розмірі 21 634,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Комунальне підприємство "Краснодонське житлово - експлуатаційне управління" зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 23.05.2012, номер запису 1387 102 0000 001255. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Краснодонській ОДПІ.

Станом на 06.11.2013 за підприємством рахується податковий борг з податку на додану вартість, який виник за вересень 2013 року, у розмірі 21 634,00 грн., який складається з основного платежу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено податкову вимогу №341-19 від 16.07.2013, яка 17.07.2013 була отримана головним бухгалтером підприємства.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Краснодонське житлово - експлуатаційне управління" зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 23.05.2012, номер запису 1387 102 0000 001255 (а.с.4). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Краснодонській ОДПІ.

Згідно довідки виникнення заборгованості (а.с.11) станом на 06.11.2013 за підприємством рахується податковий борг з податку на додану вартість, який виник за вересень 2013 року, у розмірі 21 634,00 грн., який складається з основного платежу, самостійно нарахованого платником податків у податковій декларацій від 19.10.2013 №9066402213 (а.с.13-14).

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено податкову вимогу №341-19 від 16.07.2013, яка 17.07.2013 була отримана головним бухгалтером підприємства (а.с.12).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 21 634,00 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Краснодонське житлово-експлуатаційне управління" про стягнення заборгованості з рахунків у банках у розмірі 21 634,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Краснодонське житлово-експлуатаційне управління" (юридична адреса: 94408 Луганська область, м. Краснодон, кв. Шахтар, 5, код ЄДРПОУ 37907453) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 21 634,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 06 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко